LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Проблема духовності в етико-релігійному вченні Лева Силенка

НАЦІОНАЛЬНА ГІРНИЧА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ



УДК 291.1(477) "19"





ХМІЛЬ Тетяна Володимирівна



ПРОБЛЕМА ДУХОВНОСТІ В ЕТИКО-РЕЛІГІЙНОМУ ВЧЕННІ ЛЕВА СИЛЕНКА





09.00.11 – релігієзнавство





Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата

філософських наук






Науковий керівник:

ПАРХОМЕНКО Тетяна Сергіївна,

доктор філософських наук, доцент










Дніпропетровськ - 2001



Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі філософії Національної гірничої академії України (м. Дніпропетровськ)


Науковий керівник:

Пархоменко Тетяна Сергіївна, доктор філософських наук, завідувач науковим відділом Київського інституту туризму, економіки та права


Офiцiйнi опоненти:

Филипович Людмила Олександрівна, доктор філософських наук, старший .науковий співробітник Інституту філософії НАН України


Лозко Галина Сергіївна, кандидат філософських наук, доцент кафедри етнокульторології Національного Інституту культури та мистецтв


Провідна установа:

Національний педагогічний університет ім.М.Драгоманова (кафедра культурології)


Захист відбудеться "1" червня 2001 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради /шифр Д 26.161.03/ в Інституті філософії ім.. Г.С.Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул.Трьохсвятительська, 4.


З дисертацією можна ознайомитися в науковій бiблiотецi Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України за адресою: 01001 м. Київ, вул.Трьохсвятительська, 4.


Автореферат розісланий "4" квітня 2001 р.


Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради,

кандидат філософських наук Бучма О.В.








Загальна характеристика роботи.


Актуальність дослідження. Зроблені перші кроки до національного відродження України ще не заклали у душах її громадян усвідомлення себе народом, яку несе в собі тисячолітню культуру, що має етичні принципи, в яких відбилася любов до своєї історії, мови, національних надбань, всього того, що робить її нацією на своїй землі, не принижуючи при цьому самобутності та традицій інших етносів, які населяють Україну.

Сьогодні наше суспільство мусить шукати духовні цінності, які виведуть Україну з кризи, бо ми живемо у столітті загибелі глобальних ідеологій, занепаду людського духу. На цьому новому просторі утворилася певна етична прогалина, щоб її заповнити, потрібні нові ідеї, нові погляди на минуле та майбутнє українського народу, які повинні дати можливість усвідомити складну дійсність та надати рецепти для її змін.

Останнє десятиліття йде пошук ідеології українства, того духовного стимулу, що зможе надати перспективу на майбутнє, у вітчизняній суспільній науці неадекватним змістом наповнене й саме поняття "духовне відродження". Воно більше нагадує гасло, ніж має якийсь концептуальний зміст. На сьогодні відродження України вбачається переважно на шляху її економічного зростання, яке без духовного самоусвідомлення нації неможливе.

Кінець ХХ ст. позначився в житті української філософської культури знаменними подіями. З небуття повертається величезна філософсько-літературна спадщина, створена в еміграції талановитими українськими дослідниками. Ці філософи, вчені, письменники своїми творами збагатили не тільки національну, але й європейську та світову культуру.

Недостатнє знання справжніх філософсько-етичних досягнень представників західної діаспори Д.Чижевського, В.Липинського, О.Кульчицького, В.Зіньковського, В.Шаяна, Я.Оріна, Л.Силенка та ін., неспроможність поки що оцінити їх з точки зору сучасної вітчизняної філософської думки стають причиною розриву духовної історії України, що приводять до відсталості у методологічних питаннях політичної, економічної та культурної ідентифікації української нації.

Головне місце у філософії української діаспори займає етична проблематика взаємовідносин між людиною та нацією, людиною та Богом, питання призначення людини у світі, сутність добра, зла, що безпосередньо стосуються формування повноцінного світогляду сучасної людини.

Однією з причин звернення до творчості Лева Силенка, відомого духовного діяча діаспори є спроба ввести в науковий обіг його філософсько-етичну концепцію, що знайшла своє втілення у фундаментальній праці "Мага віра", яка наповнила поняття "духовне відродження" новим змістом, розставила певні віхи, необхідні для виходу України з кризи.

Сучасне релігієзнавство не може обійти увагою таке духовне явище, як РУНВіра, де мова йде про духовний феномен відродження українського народу.

Національна ідеологія на сьогоднішній день до кінця ще не осмислена. З'являється питання того, що покласти в її основу, наскільки коректні при цьому для обґрунтування національної ідеї християнські православні цінності, в той час, як християнський світ роздертий сьогодні конфесійними протиріччями та чварами, які ще існують шляхи для пошуку громадянської ідеології в Україні?

На ці питання прагне відповісти Л.Силенко, розробляючи проблему національного самоусвідомлення, самоідентифікації української нації та здійснює пошук смислотворючих цінностей, що робить його вчення достатньо значним.

Звернення до філософського аналізу вчення Л.Силенка – це заповнення лакуни в вітчизняній релігієзнавчій науці, що утворилася в ній щодо духовної спадщини діячів української діаспори.

Значення Л.Силенка як відомого релігійного діяча, важливість оцінки його творчості дозволяє аргументовано стверджувати, що філософське дослідження поглядів мислителя заслуговує на те, щоб стати предметом самостійної наукової праці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної цільової програми № 0194 У043134 "Вдосконалення змісту та методики викладання філософських дисциплін у вузі як фактор формування свідомості молодого спеціаліста незалежної України", яку виконується кафедрою філософії Національної гірничої академії.

Мета і задачі дослідження. зумовлені основною проблемою, об'єктом і предметом аналізу обраної