LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Проблема духовності в етико-релігійному вченні Лева Силенка

американської культурної антропології М.Мід, К.Клакхон, У.Самнер, М.Герковець, зробив спробу обґрунтувати моральний релятивізм на основі етноцентризму.

У підрозділі також обґрунтовано, що універсалістські концепції моралі мали місце в В.Дильтея та набувають поширення в культурному монізмі Е.Геллнера, Р.Райха, які формують ідеї домінанти єдиної всесвітньої інтернаціональної культури, яка б зняла в собі нерозв'язані суперечності нації та світової спільноти. Якщо цінності підходять до всіх, то тим більше, що вони підійдуть і до кожної нації. Ці думки висловлювалися філософами нашого століття М.Вебером, К.Поппером, Д.Бергманом та ін. Дисертантка зауважує, що Л.Силенко суперечить їх поглядам, бо сама ідея існування універсальних конструктів моралі гнобить самобутність, неповторність світових національних культур.

У третьому підрозділі "Парадигмальний характер духовності в етноетичній концепції Л.Силенка" аналізуються напрями осмислення Л.Силенком "духовної революції", усвідомлення нового знання етноетики та створення основ громадянської релігії, що дають змогу вийти на визначення нового культурологічного алгоритму розвитку нації.

Простежено, що протестантська виробничо-ринкова етика напередодні третього тисячоліття поступово втрачає активну цивілізаційну роль, бо вже не в змозі виконувати певну функцію морально-регулятивного обґрунтування, оскільки є духовним відображенням індустріальної епохи.

Підкреслено, що, осмислюючи основні характеристики Духовної революції, котрі зводяться до виявлення протиріч між національною державою та християнством, до розриву України з минулою колоніальною ідеологією, Л.Силенко розробляє загальні риси етноетики, що мають пряме відношення до становлення національної самосвідомості та самоідентифікації нації. Таке визначення духовної революції надає право зарахувати автора "Мага Віри" до одного з засновників нового напряму етичної теорії.

Проблема об'єднання українців розв'язується Л.Силенком на ґрунті глибокого осмислення національної ідеї в контексті пошуків основ громадянської релігії, якою може стати РУНВіра.

Дисертанткою аргументоване посилення теоретичного інтересу до процесів етнічного й національного відродження локальних культур. Прикладом є праці Е.Сміта, М.Фуко, М.Бубера та ін., які віддають перевагу розмаїттю цінностей національних форм життя. Гідне місце серед них займає і Л.Силенко.

Нова релігійна етнопарадигма, запропонована Л.Силенком, заявляє про себе складним процесом перетворення європейської спільноти в постіндустріальне суспільство, по-новому ставить проблему співіснування націй, етнічного й національного відродження як головної цінності світової цивілізації.

Виділено, що нова парадигма духовності, висунута Л.Силенком, виступає інваріантом соціального моделювання ХХ1 ст., формою інституціолізованої етноетики.

У висновках підсумовуються результати та розглядаються перспективи подальшої розробки теми дисертаційного дослідження. У творчості Л.Силенка вирішуються проблеми сутності та призначення людини, духовності, сутності добра та зла, морального ідеалу, норм поведінки людини в суспільстві. Вирішення цих проблем відповідає актуальним духовним потребам людини, становленню її національної самосвідомості, що має велике значення для сьогоднішньої релігійної та філософської думки.

РУНВіра Л.Силенко визначає нові вартості для українського суспільства, спираючись на пріоритет духовної сфери над економічними й політичними чинниками розвитку. З цієї причини цінність РУНВіри полягає в тому, що вона намагається сформулювати норми нової етики, стати підґрунтям духовної ідентифікації українців у сучасному світі, послужити їх самовдосконаленню.

Вбачаючи у РУНВірі громадянську релігію, Л.Силенко знаходить їй місце в українському суспільстві, формує важливі принципи її існування. Пропонуючи здійснити "українську Духовну революцію" через нову громадянську релігію, Л.Силенко дає можливість вийти на нову парадигму ідентифікації української нації на основах етноетики.

Обґрунтовано, що для Л.Силенка джерелом морального закону виступає народ як культурна, історична, етнічна єдність, а саме з цієї причини внутрішній закон, традиції та звичаї життя тотожні божественному закону. Сам народ складає собі релігію на основі уявлень про своє майбутнє.

Л.Силенко занадто захоплюється позарелігійними чинниками формування людської духовності, включає до кола "науки РУНВіри" проблеми історії, політики, етнографії, лінгвістики, вирішує їх на рівні сучасної науки. Це знижує трансцендентну напругу РУНВіри як релігійної системи, тому вона виступає переважно етико-філософським вченням ніж релігійним.

Дисертанткою доведено, що як конфесійне утворення РУНВіра сьогодні має невисокий рівень життєздатності, але як етико-філософська концепція вона заслуговує на увагу, тому що відображає певні потреби молодої нації у визначенні свого майбутнього.


Головні положення дисертації відображені в публікаціях автора:

  • Хміль Т.В. Проблема релігійної та національної ідеології України в розробці Л.Силенка // Нова парадигма. Вип. 16. - Запоріжжя 2000. – С.75 – 83.

  • Хміль Т.В. Проблема філософського статусу РУНВіри // Філософія. Культура. Життя. Вип.8. - Дніпропетровськ Наука і освіта, 2000. – С.289-294.

  • Хміль Т.В. Проблема етичного релятивізму Л.Силенка в дискурсі західної філософії ХХ ст. // Мультиверсум. – № 16 – Київ, 2000 . – С. 124-132.

  • Хмель Т.В. Экологическая этика как гармония человека и природы в учении Льва Силенка // Философские, социальные и экономические проблемы современной экологии. – Днепропетровск: Наука і освіта, 1998. - С.106 – 113.

  • Хміль Т.В. Держава як моральна та етична категорія у розумінні Л.Силенка // Грані. - № 4 (12). – Дніпропетровськ, 2000. - С.111-113.

  • Хміль Т.В. Поняття духовної революції в релігійно-етичної концепції Лева Силенко // Українське релігієзнавство. - 2001. - №17. - С.29-37.


    АНОТАЦІЇ

    Хміль Т.В. Проблема духовності в творчості Лева Силенка. – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 - релігієзнавство. – Інститут філософії Національної академії наук України. - Київ, 2001.

    Дисертація є першим вітчизняним філософсько-релігієзнавчим дослідженням творчості сучасного представника української діаспори Лева Силенка. В ній аналізуються філософські, релігійні та соціально-культурні проблеми, що зумовлюють особливості РУНВіри як етико-релігійного вчення, його походження та функціонування в українській духовній


  •