LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Проблема оновлення українського суспільства у філософії Лазаря Барановича

котрій домінують питання суспільних перетворень, національної держави та церкви, морально-етичних принципів нового суспільства та особистості.

5. Проблема оновлення українського суспільства розроблялась Л.Барановичем з урахуванням творів античних (Платона, Аристотеля, Сенеки, Плінія та інших) і християнських філософів (Климента Александрійського, Василія Великого, Іоана Златоустого, Григорія Назіанзіна, Аврелія Августина та інших). Використовувалися також філософські вчення західноєвропейських мислителів доби Ренесансу, Реформації і Контрреформації.

6. Твори Л.Барановича продовжують розробляти філософсько-концептуальні підходи до суспільних перетворень, закладені мислителями періоду Київської Русі та переосмислені професорами навчальних закладів України вищого типу XVI — XVII ст. Зокрема, суттєвий вплив на Л.Барановича справили ідеї Петра Могили, Кирила Транквіліона-Ставровецького, Інокентія Гізеля та інших його попередників і сучасників.

Особистий внесок здобувачаполягає в тому, що дослідження виконане самостійно. Здобувачка опрацювала та проаналізувала праці Лазаря Барановича "Меч духовний"(1666р.) та "Труби словес проповідних на дні наречені"(1674р.), написані церковно-слов`янською мовою. Дисертантка працювала у відділі рукописів і стародруків Національної бібліотеки України імені В.Вернадського, у фондах Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського та Чернігівського обласного державного архіву, де зберігаються залишки втраченого архіву Чернігівського колегіуму та архівів Чернігівської консисторії. Здобувачка отримувала техніко-бібліографічні консультації стосовно праць дослідників творчості та самих творів Л.Барановича у згаданих бібліотеці, фонді та архіві.

Додатково дисертантка вивчала листи Л.Барановича, видані польською мовою книги "Лютня Аполонова" і "Камінь істини", а також твори І.Гізеля, І.Галятовського, О.Бучинського-Яскольда, Д.Туптала (Ростовського) та інших представників чернігівського гуртка вчених XVII ст. і пов'язаних з ним осіб (С.Полоцького та інших).

Крім наукового керівника, консультативні поради здобувачка отримувала від вчених Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, а також від викладачів кафедри філософії та кафедри історії України Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка та кафедри українознавства Чернігівського обласного інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників освіти.

Практичне значення одержаних результатів важливе для філософів, істориків, соціологів, політологів, релігієзнавців та інших вчених. Вони можуть слугувати для більш адекватних характеристик багатомірності процесу суспільного оновлення, що сприятиме розробці теорії гуманізації суспільного буття в сучасній Україні.

Результати дисертації можуть бути використані в процесі реформування середньої і вищої освіти, при складанні українознавчих програм, у вихованні людини як суб`єкта, здатного перебудовувати своє життя, керуючись гуманістичними принципами. Їх можна використати у викладанні філософських і політологічних дисциплін, при аналізі історії української філософії і соціології та їхніх зв`язків із зарубіжною філософією, при вивченні історії України.

Частково матеріали досліджень використані кафедрою філософії Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка при розробці курсів: "Філософія освіти", "Основні проблеми української філософії", "Методологія історичного пізнання". Результати дослідження використані особисто дисертанткою при читанні курсу філософії та курсу культурної і соціальної антропології в Чернігівському державному педагогічному університеті ім.Т.Г.Шевченка. Матеріали також використовувались як інформативне джерело при розробці тем за держзамовленням: "Філософсько-антропологічні підстави діяльності Чернігівського колегіуму" (1996-1999рр.) та "Історія філософії освіти на Лівобережній Україні (XVI — поч. ХХ ст.)" (2000р.).

Апробація результатів дисертації робилася у доповідях та повідомленнях авторки на науково-практичних конференціях: 1)"Перспективи та межі антропоцентризму" — філософсько-антропологічні читання присвячені до 2000-ліття Луція Аннея Сенеки (Київ, 1997); 2)"Філософська антропологія і соціокультурні процеси на Гетьманщині" — міжвідомчий філософський семінар (Чернігів, 1999); 3)"Міжнародні Бердяєвські читання" — конференція присвячена 125-річчю з дня народження Миколи Олександровича Бердяєва (Київ, 1999); 4)"Історія і філософія освіти Чернігово-Сіверщини XVII-XVIII ст." — міжвузівський науковий семінар (Чернігів, 1999); 5)"Людина в контексті вибору" — міжвідомчий історико-філософський семінар (Чернігів, 1999); 6) ІХ Сковородинські читання. (Переяслав-Хмельницький, 1999 ); 7) "Чернігівські ієрархи XVII-XVIIIст. та їх вклад у розвиток національної культури". Міжвідомчі наукові читання (Чернігів, 1999); 8)"Антропологічні ідеали київської філософської школи та реалії постмодерну" — філософсько-антропологічні читання (Київ, 1999); 9)"Природа, технологія, культура." Науково-практична конференція (Київ, 2000).

Результати досліджень авторки обговорювались також на науково-методичних семінарах викладачів кафедри філософії Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка (1997-1999рр.).

Структура дисертації обумовлена специфікою предмета аналізу та логікою розкриття теми дослідження, а також окресленою метою та основними завданнями дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев'ять підрозділів, загальних висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 189 сторінок тексту, в тому числі список використаної літератури — 15 сторінок (207 найменувань).


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі розглядається актуальність, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, мета, завдання, об'єкт, предмет, методична та методологічна основа дослідження, наукова новизна, особистий внесок здобувача, практична значущість, апробація та структура даного дисертаційного дослідження.

Перший розділ дисертації — "Джерела, стан та методологія дослідження проблеми"присвячений аналізу джерельної бази, на основі якої вивчалося вирішення проблеми оновлення суспільстава у філософії Л.Барановича. Також в даному розділі визначається ступінь наукової розробленості теми дисертації, та окреслюються методологічні основи авторського дослідження.

Виконаний дисертанткою історико-філософський аналіз вчення Лазаря Барановича про оновлення українського суспільства показує, що в його творах "Меч духовний", "Труби словес проповідних" та інших, розроблялась оригінальна концепція соціального розвитку України XVII ст. Згадані праці Л.Барановича — визначного