LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Проблема свідомості у контексті взаємодоповняльності релігійного та наукового дискурсів

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ




КАДИКАЛО АНДРІЙ МИРОНОВИЧ



УДК 21:172.3



ПРОБЛЕМА СВІДОМОСТІ У КОНТЕКСТІ

ВЗАЄМОДОПОВНЯЛЬНОСТІ РЕЛІГІЙНОГО ТА НАУКОВОГО ДИСКУРСІВ



Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство








АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук




КИЇВ – 2005









Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Національному аграрному університеті, Кабінет Міністрів України, м. Київ.


Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

ЧЕРНІЙ АНАТОЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ,

завідувач кафедри політології та соціології

Національний аграрний університет


Офіційні опоненти: доктор філософських наук

ЗАКОВИЧ М.М.,

(професор, професор кафедри культурології Національного

педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, Заслужений

діяч науки і техніки України)


кандидат філософських наук

КИРЮШКО М.І.

(старший науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України)


Провідна установа: Національний університет "Києво-Могилянська академія",

кафедра філософії та релігієзнавства.


Захист відбудеться „ 7 „ квітня 200 р. о 14-00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26. 161.03 в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул.. Трьохсвятительська, 4.


Автореферат розісланий 7 квітня 2006 р.


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук, доцент О.В. Бучма

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження.

На перехресті тисячоліть проблема свідомості збурює науку, філософію та релігію. Детермінанти даної деформації зумовлені тим, що у сучасному світі різноманітні онтологічні вчення, мегапарадигми, ідеології тоталітарного типу епохи Модерну втрачають універсальне та всеохоплююче значення.

Проблематика душі–свідомості виокремлюється як міждисциплінарна, а тому має актуальний характер. У цьому контексті дослідження наукової та релігійної взаємодії розкриває розуміння абсолютності релігійного дискурсу та відносності наукового. Завдяки чому виникає можливість долати міждисциплінарні межі, тобто реальним стає процес, який протягом століть залишався непомітним із сторони науковців. Процес виходу за дисциплінарні межі сприяє глибокому дослідженню релігійного поняття душі та її атрибутивності: інтуїції, парадоксальності, віри.

Основні детермінанти релігійного та наукового дискурсів дозволяють, неатомізуючи людську свідомість на ірраціональну-раціональну, прогнозовану-непрогнозовану, окрему-загальну, дослідити її у їх комплементарній єдності.

Дослідження проблеми взаємодоповняльності науки та релігії зумовлене появою великої кількості праць богословів про становлення постнекласичної парадигми, яка є ближчою порівняно із класичним диспозитивом, до релігійного світогляду за методологією. З іншого боку науковці у своїх дослідженнях аналізують релігійне світобачення як таке, що здатне конституювати цілісну мозаїку реальності інтегруючись із сцієнтиською позицією

Проблема взаємодоповняльності релігійного та наукового світоглядів, особливо щодо сфери свідомості, не знайшла достатнього комплексного висвітлення у науковій літературі, що й визначило інтерес дисертанта до обраної теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконувалась у контексті наукових досліджень кафедри філософії Національного аграрного університету, зокрема, теми: "Українське релігієзнавство: філософський вимір", затвердженою Вченою радою Природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту Національного аграрного університету 15 січня 2000 року. (протокол №3).

Мета і задачі дослідження. Дисертація має на меті дослідити проблему свідомості на основі постмодерної парадигми, яка легалізує інтегровану інтерпретацію знання сфер релігії та науки, охарактеризувавши її на основі понять, які потенційно співвідносяться через тотожні детермінанти, зокрема свідомість-душа, духовне-фізичне, раціональне-ірраціональне і т. і. При цьому враховуються як сучасні здобутки релігії та науки у сфері свідомості, так й історично сформовані.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань:

  • проаналізувати історико-релігійний, історико-філософський та історико-науковий аспекти визначення проблеми свідомості і таких її специфічних ознак як сприйняття реальності нею, особливий стан свідомості як наукової проблематики у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях на цю тему;

  • визначити основні детермінанти, які окреслили особливість релігійного чи наукового варіантів пояснення проблеми свідомості й водночас довести доповняльні їх властивості;

  • здійснити аналіз специфічно релігійного визначення проблеми свідомості та класичної і постнекласичної її інтерпретації;

  • окреслити можливість використання окремих релігійних понять щодо свідомості у постнекласичній науковій методології та розкрити можливість доповнення релігійними поняттями (душа, духовне, дух, священне єство тощо) наукової картини світу й відповідно ж науковими (хвилі, інформація, елементарні частики, живе і неживе) релігійного осягнення Буття;

  • доповнити розгляд таких завдань як взаємне збагачення релігійного та наукового дискурсів теоретичними та духовно практичними, особливо ціннісно-орієнтуючими компонентами релігійного та наукового знання, а також гносеологічними та соціальними аспектами дослідження проблеми.

Об'єктом дослідження є філософська проблема свідомості у релігієзнавчому вимірі.

Предметом дослідження є проблема свідомості в контексті взаємодоповнюваності наукового та релігійного дискурсів.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять загальні принципи сучасного академічного релігієзнавства, зокрема об'єктивності, історизму, системності, позаконфесійності, світоглядного та методологічного плюралізму. Одним із центральних методів був дискурс-аналіз,