LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Проблема свідомості у контексті взаємодоповняльності релігійного та наукового дискурсів

ірраціонального. Принцип комплементарності має далеко сягаючі десекуляризуючі наслідки не тільки для науки, але й для суспільства посттеїстичної доби.

Дисертантом уточнено, що відкриття впливу свідомості спостерігача на об'єкт пізнання – принцип доповнюваності (Н.Бор, В.Гейзенберг), що посприяло подоланню антагонізування між наукою та релігією. Такий концепт, зазначає автор, довів, що класична методологія зовнішнього пізнання не може вважатися абсолютною.

Вивчення тематики свідомості у кінці ХХ на початку ХХІ ст. довело можливість комплементарного формування картини дійсності, з одного боку постмодерною науковою парадигмою, з іншого – релігійною гносеологією. Становлення комплементарного світогляду потребує визначення конкретних галузей знання для взаємодоповнюваності науки та релігії.

У другому підрозділі – "Свідомість в умовах взаємодії релігійного і наукового дискурсів" – розкривається розуміння й оцінка новітніх постмодерних взаємин науки та релігії (християнства) у конкретних сферах знання.

Зазначається, що комплементарність християнських уявлень і наукових моделей, у галузі тематики свідомості, виходить за межі антропосфери у онтологію Всесвіту. Цьому сприяє інтерпретація християнською теологією пізнавальної функції душі як такої, що виконується незалежно від світоглядної установки: чи то містично-ірраціональної, чи то об'єктивно-прагматичної. На прикладі досліджень, досвіду і т. д. у медицині визначено можливість підтвердження позатілесного існування душі, а отже її духовної природи. При цьому духовність, у науковому контексті, тлумачиться не відносно "ніщо", а на основі поняття інформації як суті "всього". Такий погляд не суперечить сучасному природознавству, яке допускає існування значної кількості і різноманіття матеріально-енергетичних форм, які спостерігаються у Всесвіті.

У світоглядному контексті, теорія інформаційної природи душі пов'язується із загальнобуттєвим питанням. Останнє у теолого-християнському диспозитиві вирішується через створення Всесвіту Богом, а у науковій постнекласичні парадигмі – виникненням Всесвіту. Зв'язок проблеми свідомості із тематикою Універсуму представлений у антропному принципі, який має підстави вважатися науковцями і богословами як метод комплементарної інтеграції релігійно-християнського і постнекласичного наукового знання. Отже, сучасне християнське богослов'я позитивно оцінює наслідки антропного принципу і використовує їх для апологетики власного віровчення. Для науки доби постмодерну, принцип антропності означає потенцію здобуття "гіпотези чого-небудь більш первинного" (Х.Ролстон), "точки довіри і опертя" (Р.Расел), того, що у науці і філософії модерну називали абсолютним знанням.

Можна констатувати, що проблематика свідомості тісно пов'язана із гносеологією дійсності, а отже й з самою дійсністю. Завдяки цьому сучасна постмодерна картина світу інтерпретує людину мікрокосмом у макрокосмосі (Всесвіті), що допускає комплементарність знання релігії та науки. Це сприяє процесу взаємодоповнення двох типів світогляду, які здатні визначити цілісне постсекулярне сприйняття людиною реальності.


Висновки: Аналіз досліджень та поглядів на проблему природи свідомості та залежності від останньої пізнання, дозволив виокремити конкретику цієї проблематики, а також висновувати основні ідеї, які дозволяють інтерпретувати проблему свідомості через призму цілісної картини світу. Остання включає у себе науковий, філософський та релігійний типи світогляду. Єдність їх полягає у можливості взаємодії, щодо спільної проблеми свідомості, яка займає проміжне, інтерпретуюче місце у зв'язку людина-реальність. саме у ній полягає причина зв'язку об'єктивного та суб'єктивного, які здатні взаємодіяти не спотворюючи одне одним.

Християнська теологія намагається ефективно використати умови, які виникли завдяки формуванню постнекласичної наукової парадигми. Вона сприяє структуруванню цілісної світоглядної установки з якої може черпати знання релігія (у даному випадку християнство). Хоча окремі теологи по-різному використовують дану світоглядну ситуацію, загалом вони застосовують наукові моделі для тлумачення душі, Бога і принципів буття намагаючись довести, що можливе комплексне знання. Даний процес можна вважати сцієнтизацією християнства. Приклад теології християнства дозволяє припустити, що загалом релігійне знання не антагонізує з наукою, навпаки, постмодерна світоглядна ситуація дозволяє припустити актуалізацію, на основі широкого міждисциплінарного дискурсу, нового комплементарного типу світогляду.

З іншого боку, для науки позитивне використання релігійно-християнської методології "граничного знання" та морально-етичних засад. Про комплементарність релігії та науки свідчить тезис, який у постнекласичній раціональній парадигмі визначає співвідносність знання про об'єкт, не тільки із засобами, але й з ціннісно-цільовими структурами діяльності, передбачаючи експлікацію внутрішньонаукової аксіології і її співвідношення з суспільною метою і аксіологією. Умови постмодерну розширюють пізнавальний горизонт людини.




Окремі ракурси дослідження, основні положення та висновки знайшли відображення у таких публікаціях автора:

  • Концепція Анаксагора та теорія фізичного вакууму. // Збірник КНУ ім. Т.Г. Шевченка. Серія Політологія. Філософія. № 56-57. – К., 2003, С. 84.

  • Проблема свідомості у світлі постнекласичної науки кінця ХХ – ХХІ ст. // Збірник КНУ ім. Т.Г. Шевченка. Серія Політологія. Філософія. № 66-67. – К., 2004. С. 40.

  • Інформація і віра як єдиний формат релігії. // Українське релігієзнавство №2/2004 (30). – К., 2004. С. 137-145.

  • Смерть: ініціація чи небуття свідомості? // Українське релігієзнавство №1/2005 (33). – К., 2005. С. 16-24.

  • Православний світогляд як досвід. // Православні духовні цінності в контексті формування сучасного світу: Матер. ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – К.:МАУП, 2005. С.173-176.

  • Проблема свідомості у християнській інтерпретації // Вісник Національного аграрного університету № 65 – К., 2003 С. 121-122.

  • Джерело знання: релігійний аспект. // Вісник Національного аграрного університету № 77. – К., 2004, С.251-254.

  • Релігія і наука: інсталяція комплементарності. // Вісник Національного аграрного університету №90. – К.: 2005, С.259-264.




    Анотація

    Кадикало А.М. "Проблема свідомості у контексті взаємодоповнення релігійного та наукового дискурсів". - Рукопис.

    Дисертація на здобуття ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство. - Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. – Київ, 2005.


    У


  •