LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Психологічна структура віри та мотиви її формування

в Бога чи будь-які інші трансцендентні явища.

Юнг стверджує, що релігійна віра є великою силою, яка сприяє прагненню людини до цілісності і повноти [4:205]. За Юнгом цю досконалу цілісність і повноту людського "я" можна відшукати в релігійному досвіді, але щоб придбати цей досвід, людині необхідно сформувати свою віру, яка і буде спонукати свідомість до формування релігійного досвіду. Звідси випливає, що віра є шляхом до моральної досконалості, цілісності, віра дає людині можливість стати морально позитивною і цілісною натурою. В наші дні досить часто можна зустріти саме таку мотивацію релігійної віри, наприклад, людина вела аморальний спосіб життя і, зрозумівши цей факт, в своїх пошуках оправдання приходить до Бога, вважаючи, що саме віра в нього надала можливості переосмислити моральні цінності і прийти до правильного способу життєдіяльності.

Наступний тип мотивації досить чітко представив американський психолог Г. Олпорт: це ціннісна мотивація. Так, Олпорт стверджує, що люди, які дотримуються релігійної віри, перш за все, зацікавлені в розумінні світу як єдиного цілого. Одна частка цих людей є "іманентними містиками", тобто знаходить смисл в самоствердженні та активній участі в житті; інші представляють собою "трансцендентних містиків", цей тип людей намагається поєднатися з вищою реальністю шляхом відчуження від життя (монахи, аскети). Віруюча особистість бачить у світобудові єдність і вищий смисл [2:278].

Людей цього типу, з точки зору психології, можна віднести до мислячого типу. Вони намагаються сприймати і оцінювати навколишній світ за допомогою розуму, знайти відповіді на ті питання, що постають перед ними, роблять спробу пояснити об'єктивну реальність за допомогою розумової діяльності. Недостатність наукової обізнаності або ж психологічна неготовність сприймати наукові пояснення певних речей формує умови, за якими саме релігійна віра стає тим механізмом, що задовольняє потреби стосовно тих проблем, котрі цікавлять особистість в даний момент, тобто, ставлячи перед собою проблеми світоглядного характеру, віруюча людина вирішує їх, спираючись саме на такі поняття як віра, Бог і т. і. Це обумовлено яскравістю і образністю релігійних легенд, котрі дуже швидко сприймаються на емоційно-психологічному рівні, що сприяє легкому усвідомленню основних засад і проблем, сформованих в релігії.

Наступний тип мотивації пов'язаний з тим, що віра задовольняє психологічні потреби: надає емоційну розрядку і заспокоєння. Ця категорія віруючих шукає моральної підтримки у Бога, звертається до Христа. Отже, віра стає тим фактором, що допомагає отримати заспокоєння. Досягається це завдяки компенсаторній функції емоцій, яка повинна заповнити ту нішу, що має особа в плані недостатньої кількості інформації, коли ж певна кількість інформації отримується, то послаблюється сила емоційного напруження; така емоційна розрядка, котру отримує віруючий, стає в його очах основним доказом істинності релігійної віри. Особистісні проблеми завжди пов'язані зі значним психологічним напруженням (переживання, дискомфорт і т. ін.), тому створюються психологічні бар'єри, котрі заважають рухатися далі. Віра в цей момент дає можливість відчути певну емоційну розрядку, що в свою чергу уможливлює подальший рух людини в потрібному напрямку. Звідси можемо зробити висновок, що віруючі, перш за все, в вірі шукають позитивні емоції, котрі роблять можливим процес денапруження.

У віруючих наступної категорії мотивом виступає віра в спасіння душі. Це найбільш фанатична група віруючих: щоб врятувати свою душу, вони виконують всі вимоги релігії. Їх основна ціль в житті - зробити все так, як вимагає віра, щоб після смерті їх душа обов'язково потрапила до раю і отримала вічне життя.

Досить розповсюдженою є мотивація, яка пов'язана з поняттям традиційності: віра існувала і буде існувати. Якщо людина з дитинства звикла дотримуватися святкувань різних релігійних свят, відвідувати церкву і т. д., то зрозуміло, що в подальшому своєму житті вона буде дотримуватися цих обрядів, навіть якщо не буде відчувати необхідності у сповідуванні віри.

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства можемо констатувати факт появи ще одного типу "віруючих": це люди, які віддають данину моді. Вони відвідують церкву, беруть шлюб і все це тільки тому, що зараз це є пріоритетним явищем, має певний ефект в очах суспільства, але, фактично, їм абсолютно однаково, до якої віри вони належать і найчастіше вони зовсім не орієнтуються в питаннях віровчення.

Отже, в результаті дослідження можна стверджувати, що релігійна віра має свою чітку психологічну структуру: в залежності від домінування психічних елементів, віра має свої види і ступінь глибини. Як будь-яке явище, вона має свій предмет і об'єкт, які тісно взаємопов'язані з інтересами і потребами віруючих. Віра не виникає на порожньому місці, а має цілий ряд причин соціального, психологічного та гносеологічного характеру. Важливим є питання мотивації релігійної віри, де подаються найбільш розповсюджені мотиви, що сприяють формуванню віри у сучасної людини.

Список використаної літератури

  • Лютер М. Проповеди о первой книге Моисея. – М.: Наука, 1987. – 372 с.

  • Олпорт Г. Диспозиционная теория личности // Хьелл Л., Виглер Д. Теория личности. – СПб: Питер Пресс, 1997. – 569 с.

  • Поликопа Р. А. С. Хомяков о роли религиозной веры в истории // Віра і розум. – №3. – 2003. – 235 c.

  • Юнг К. Г. Аналитическая теория личности // Хьелл Л., Виглер Д . Теория личности. – СПб: Питер Пресс, 1997. – 569 с.


    Матеріал надійшов до редакції 22.09.03 р.


    Наумова Н.В., Мердак А.М. Психологическая структура веры и мотивы её формирования.

    В статье анализируются проблемы возникновения, формирования и значимости религиозной веры как феномена человеческой психики, исследуется структура религиозной веры, её предмет, причины и мотивация возникновения религиозных верований.

    Naumova N.V., Merdak A.M. The psychological structure of belief and motives of its formation.

    The item analyzes the problems of occurence, formation and the importance of religious belief as a phenomenon of human mentality, the structure of religious belief, its subject investigated, the reasons and motivation of the occurrence of religious beliefs.


  •