LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігієзнавчий аналіз проблеми життя та сметрі в українській думці ХІ - ХV століть

розглядалась як перехід до посмертного існування у частково знеособленому світі предків, що здійснювали надприродній вплив на свій рід. З приходом християнства під життям розумілось два види людського буття: гріховний, тлінний, ворожий світ та відсторонено-аскетичне існування з елементами соціально-впливового включення в суспільство, а смерть виступала як наслідок гріховності та шлях до посмертного існування, детермінованого у своїх виявах способом життя померлої людини;

  • З приходом християнства відбулася зміна сенсовизначальної детермінанти в людських життєвих орієнтирах, яка виявилася в переході від дохристиянських уявлень про домінування поняття правильного життя над посмертним становищем до нового, християнського впливу ідеї спасіння під час Страшного суду на вибір життєвої позиції;

  • Джерелами та факторами впливу на формування та становлення специфічних, власне українських світоглядних конструктів та уявлень про життя та смерть у передфілософській та релігійно-філософській традиціях України ХІ-ХV століть були дві традиції: насамперед язичницька релігійно-міфологічна та християнська релігійно-філософська. Християнство в Україні, дещо змінивши, трансформувало в своє віровчення язичницькі уявлення, згідно з якими людина була захищена родовим світоглядом, бо ж в ньому покійні предки чекають на неї після смерті і допоможуть їй в посмертному існуванні;

  • Протягом досліджуваного періоду - ХІ-ХV століття - погляди на проблему життя та смерті під впливом соціально-історичних обставин зазнавали певних трансформацій в суспільній свідомості. В XI столітті через підтримане князівською владою порівняно швидке поширення по Русі християнства зріс інтерес до питання майбутнього Страшного суду, а відтак збільшилася доля творів, присвячених проблемі смерті. Цей інтерес часто виражається в містичному ракурсі завдяки впливу творів представників тогочасного східного християнства. В XII столітті зростає світський вплив на розуміння проблеми життя, смерті та безсмертя, яка часто використовується вже як допоміжний засіб у вирішенні життєвих питань. З'являється велика кількість настанов та повчань як треба жити "тут" і "зараз", які відповідають соціальним запитам певних суспільних сил. В період з XIII по XV століття (до поділу Київської митрополії в 1458 р.) проблема життя та смерті виступає як одна з форм вираження соціального песимізму, детермінантами якого були занепад та розвал Київської Русі, монголо–татарські завоювання, внутрішні конфлікти. Названі причини спонукали до зміщення пріоритетності в поглядах на життя та смерть в бік потой-бічного існування;

  • В українській суспільній думці наявна власна рання богословська традиція щодо тлумачення таких понять як життя та смерть, специфіка якої полягає в тому, що вона не є раціонально побудованою системою, а існувала в формі літературно-релігійних творів, проповідей, усної традиції, в політичних та правових документах та ін. Вона поставала скоріше як душевний порив людини, що більше базується на вольовому факторі, аніж на раціо. В діяльності вітчизняних мислителів XI – XV століть, особливо в духовно-творчій, можна віднайти значний практичний момент в узагальненнях проблеми життя та смерті;

  • Давньоукраїнська богословсько-філософська традиція не залежна в своєму становленні та розвитку від сфери західноєвропейської філософії Середньовіччя через відмінності її від західно–християнського духовного руху.

    Теоретичне та практичне значеннядисертаційного дослідження. Воно полягає у можливості використання одержаних висновків:

    • у науковій діяльності – в процесі подальшої розробки філософського вчення про особистість, у дослідженнях в галузі історії української і загальноєвропейської філософії та релігії;

    • у законотворчій діяльності – в процесі реформування правової системи України, використовуючи досвід ставлення до людського життя та смерті наших предків;

    • у державній політиці – в процесі формування нових ідеологічних засад української держави;

    • у викладацькій діяльності – в процесі викладання курсів філософії, історії української філософії, релігієзнавства та етики, при підготовці підручників, методичних матеріалів, навчальних посібників, довідкової літератури;

    • у психологічній та психотерапевтичній практиці – в професійній діяльності, пов'язаної з рядом проблем, що виникають протягом людського життя і потребують кардинального втручання фахівців, як-то суїцидні нахили, соціальна апатія, втрата сенсу існування і т.п.

    Апробація результатів дослідження.Основні положення дисертації були викладенні на наукових конференціях:

    • Християнство і культура (Тернопіль, 1998);

    • Історія релігій в Україні (Львів, 1999, 2000, 2002);

    • Гуманізм на межі тисячоліття (Хмельницький, 1999);

    • Християнство і культура (Полтава, 2000);

    • Релігія і церква у Подільському регіоні: історія і сучасність (Хмельницький, 2001).

    Дисертація обговорювалася на засіданні кафедри філософії та політології Хмельницького інституту регіонального управління та права.

    Публікації. Результати роботи над темою, основні положення і висновки дослідження відображені в 12 публікаціях дисертанта загальним обсягом 4,5 друкованих аркуші.

    Структура дисертації детермінована логікою дослідження, яка визначається метою та поставленими завданнями. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку посилань та списку використаних джерел (180 найменувань). У першому розділі розглядаються історія та стан наукової розробки проблеми у філософській та релігієзнавчій думці. Другий розділ присвячений аналізу джерел формування уявлень про життя і смерть в давньоукраїнській думці. Третій розділ розкриває специфіку розвитку проблеми життя та смерті у культурі Київської Русі. Четвертий розділ присвячено аналізу еволюції поглядів на життя та смерть в часи суспільних трансформацій XIII - XV століть.

    Повний обсяг дисертації – 212 сторіноки, з них основний текст складає 176 сторінки.

    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

    У Вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначені мета, завдання, об'єкт та предмет дослідження, теоретико-методологічна основа дисертації, сформульовані її наукова новизна, теоретична і практична значимість, викладено зміст положень, що мають наукову новизну, наведено дані про апробацію результатів дослідження.

    Перший розділ "Історія та стан наукової розробки проблеми" показує рівень висвітлення теми. Проводиться аналіз науково-дослідницьких робіт та літератури, що пов'язані з проблемою життя та смерті. Доводиться потреба дослідження вищезгаданої проблеми в українській думці раннього періоду.

    Показується, що проблема життя та смерті несе в собі ряд підпунктів: визначення життя як достойного ідеалу і дару від Бога; визначення смерті як


  •