LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігієзнавчий аналіз проблеми життя та сметрі в українській думці ХІ - ХV століть

трохи менше, особливо з богословської точки зору. Проте і тут є свої досягнення. До таких робіт треба віднести твори О.Меня, А.Замалеєва, Д.Зеленіна.

В позаісторичному та загальнолюдському аспекті проблему життя та смерті досліджують в багатьох наукових та навчальних закладах світу. В Університеті штату Кентуккі професор Christian Perring читає курс "Death, Dying and the Quality of Life", професор Charles Don Keyes з Duquesne University читає курс "Philosophy of Death and Living". Канадський Університет Західного Онтаріо також має в своїй навчальній програмі курс "Philosophy 153F: Death", який вже на протязі десятиліття веде професор Samantha Brennan. Загалом проблема життя та смерті в західній культурній традиції розглядається більше в її прикладному аспекті. Про це свідчать не тільки учбові курси у вищих навчальних закладах але й більшість наукових праць, зокрема С.Грофа, Д.Хеліфакс, Ф.Ар'єса, А.Токарчика.

З'явились деякі дослідження в сучасній Україні, присвячені аналізу окремих фрагментів проблеми життя та смерті. Відзначаються праці В.Рички, Н.Фатюшиної, Н.Михайлівської, Н.Наумової, О.Бреусенко, Н.Караульної, В.Конобродської, Г.Кулагіної, В.Пономаренко, В.Давидюка, М.Нікітенко, О.Таланчука, Ю.Борейко, С.Безклубої, А.Глушка, Т.Чайки, Г.Лозко, М.Козлова, В.Скуратівського.

Дослідженнями раннього періоду нашої історії є праці таких провідних науковців, як А.Колодний, Л.Филипович, Т.Горбаченко, Б.Лобовик, П.Яроцький, М.Закович, О.Саган, О.Бучма.

Історіографія питання показує, що незважаючи на ряд наукових робіт, присвячених дослідженню проблеми життя та смерті, залишились недослідженими особливості формування самої проблеми в конкретних народів, зокрема українського. Не просліджується вплив соціальних та історичних факторів на формування та еволюцію поглядів на життя та смерть, а особливо у зазначений період залишився не дослідженим. Саме ліквідацію таких прогалин і намагався здійснити дисертант.

Слід зауважити, що загалом українські дослідники індиферентні до проблеми життя та смерті. Спостерігається якась розмитість дефініції, метизація, але не у формі чітких визначень, а життєвих прикладів, притч і т.п. Не стільки проглядається усвідомлення, скільки переживання проблеми життя та смерті. І хоча дослідженням життя, смерті, безсмертя займається багато науковців, але ця проблема є більше релігієзнавчою, виходячи з суті тогочасної культури, яка була релігійною. Тому це є перша релігієзнавча робота. В нас ця проблема не вербалізована в науковому плані, а Європейська культура її вже проаналізувала. Україна як європейська держава повинна прискорити такі наукові дослідження для пришвидшення темпів включення власної культури в загальноєвропейське ментальне поле.

Другий розділ "Джерела формування уявлень про життя та смерть в давньоукраїнській релігійно – філософській думці" присвячений дослідженню процесу формування та становлення досліджуваної проблеми всуспільній думці тогочасного східнослов'янського населення. Наголошується на факті взаємовпливу давньоукраїнського міфоепічного світогляду з християнською традицією східного (візантійського) напрямку, через який проходив певний вплив і античної (платонічної) філософії, що відобразилось на розвитку проблеми життя та смерті в суспільній духовності та давньоукраїнській богословській традиції.

У підрозділі2.1. "Уявлення про життя та смерть в давньоукраїнському язичництві" аналізуються погляди на життя та смерть в дохристиянському та нехристиянському світогляді тодішнього населення. Проблема життя та смерті виступає через язичницьку основу, яка не знищується з приходом християнства повністю. Підкреслюється роль усної традиції, завдяки якій дотеоретизовані, міфологічні уявлення, ідеї богословського та філософського характерів, певна проблематика дійшли до наших часів. Аналіз української обрядовості та демонології дозволяє сформувати ідеальний образ існування проблеми життя та смерті в ментальному полі тогочасного населення.

Давньоукраїнський обрядовий рік дає інформацію про процес становлення проблеми життя та смерті. Прикладом таких уявлень можуть бути поетичні твори на честь Коструба, містерія-свято Купала. Ці образи свідчать про уявлення споконвічної боротьби Світла і Темряви, Добра і Зла, Життя і Смерті.

Дисертант відмічає значний вплив культу мертвих на культуру України протягом всього часу її існування аж до сьогодення. Українці того часу вірили, що мертві не відходять від живих повністю і назавжди, вони залишались "живими", але у видозміненій формі. Спочатку померлі вважались охоронцями для своїх нащадків, але пізніше вони могли стати як добрими, так і злими. Після прийняття християнства такі уявлення дещо змінились, але основна ідея збереглася.

Виходячи з ідеї про незвичайно закінчене життя, чи особливість вмирання (втоплення, самогубство, вбите немовля та ін.) з'явились образи русалок, упирів, перевертнів, потерчат та безліч інших їм подібних. Ідея посмертного існування породжує нові культурні феномени (поховальні обряди та церемонії), з'являються уявлення про потойбічний світ, проходить просторове структурування світоуявлень. Язичницькі уявлення про життя та смерть прослідковуються і завдяки археологічнім знахідкам (Збруцький ідол).

Теоретизовані релігійні уявлення, ідеї філософського характеру, зокрема проблематика щодо життя та смерті нехристиянського характеру дійшли до наших часів в більшості випадків завдячуючи багатій та збереженій усній фольклорній традиції. Завдяки дослідженням та відкриттям в історії життя нашого народу в давні часи ми краще можемо побачити зародження і розвиток релігійної та богословсько-філософської проблематики, зокрема проблеми життя і смерті, а також специфіку самої української філософії аж до сьогоднішніх днів.

У підрозділі 2.2. "Християнські джерела, формування поглядів на життя і смерть в давньоукраїнській релігійно - філософській думці" розкривається роль християнства у становленні нового підходу до проблеми життя та смерті. Рефлексія над проблемою тимчасовості життя, індивідуалістичні тенденції у відношенні до світу проявлялись більш яскраво завдяки приходу християнства. Найбільший вплив справила християнська література. Аналіз місця та ролі проблеми життя та смерті в цих літературних джерелах дозволив краще дослідити вищезгадану проблему в духовній традиції України раннього періоду.

Першими за своїм значенням та впливом були книги Святого Письма. Сама історія життя Ісуса, що говорив про майбутнє людини після її смерті, про те, як треба жити, щоб заслужити щастя в Раю, про нікчемність та гріховність земного існування, мала великий вплив на світогляд наших предків. Апокаліптичні картини мали вагомий вплив на свідомість. Страшний суд для всього світу - це серйозний доказ необхідності роздумів над життям та смертю. Досліджуються праці богословів, житійна література, середньовічні повісті в