LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійна освіта в Україні як чинник формування суспільної моралі

спеціальних технологій, які забезпечуються гармонійним поєднанням традиційних методів, форм і засобів виховання з нетрадиційними, що мають надприродне забарвлення і характер; закладають основи морально-релігійного виховання, передусім батьки, а також священнослужителі; ефективність морально-релігійного виховання можлива лише за участі усіх виховних інституції (родина, Церква, освітні заклади), що мають тісно співпрацювати. У цьому сенсі Церква прагне використовувати релігійну та світську системи освіти як найбільш дієві засоби морального виховання на основі християнської етики. Церква пропонує шлях до морального оздоровлення суспільства і постійно навчає, що для досягнення досконалості надзвичайно важливі особисті зусилля людини, яка може протистояти загальному злу й творити Царство Боже у собі як ідеальні норми життя.

У дослідженні обґрунтовано, що нині в Україні розпочинається важливий процес узгодження світської та релігійної освітніх систем.

Релігійна складова частково присутня у шкільній освіті, вона перебуває на етапі визначення та утвердження. З демократизацією суспільства, модернізаційними тенденціями в освіті та переосмисленням історичного минулого у змісті предметів суспільствознавчого циклу світської школи окреслюється сучасне бачення ролі релігії та Церкви у розвитку й становленні Української держави, їх значення у житті людини, суспільства.

Важливою складовою виховання учнівської молоді на основі християнської моралі є введення та вивчення основ християнської етики як навчально-виховного предмету в загальноосвітній школі. В українській школі може поступово виокремитись предмет „Християнська етика", зміст якого буде відповідати вимогам громадянського середовища та Церкви. Введення християнської етики буде першим кроком у напрямку вирішення проблеми співпраці загальноосвітньої школи та Церкви і корисним у справі виховання шкільної молоді на основі релігійної моралі.

Створення освітніх навчальних закладів під опікою Церкви відкриє простір для повноцінної освітньої діяльності і цілковито зніме питання щодо дискримінації тієї чи іншої релігійної організації у процесі зближення зі світською школою. Заснування навчальних закладів усіх рівнів та типів релігійними організаціями у межах державних освітніх стандартів буде відповідати світовій практиці й матиме позитивні наслідки для України. Нові альтернативні навчальні заклади під опікою Церкви, що діятимуть у рамках законів, відповідатимуть сучасним демократичним світовим процесам.

Позитивним кроком у даному напрямку буде формування стратегії духовно-інтелектуального розвитку нації та продовження реформування освіти згідно з визначеними пріоритетами розвитку науки і культури, де дотримання моралі, основаної на християнських цінностях, посяде поважне місце. Сучасна модель освіти має базуватися на відтворенні власного культурно-історичного досвіду в його органічному поєднанні з найновішими досягненнями сучасної науки, культури і соціальної практики та прогресивними надбаннями народів світу.

Констатуючи високі моральні цінності, що виробила та пропонує Церква, її входження у шкільне життя не стане панацеєю від аморальних проявів у нинішньому суспільстві, але буде вагомим чинником зростання загальної моральності. Релігійне виховання допоможе молоді дотримуватися моральної поведінки у щоденному житті.

Вивчення поставленої проблеми дає змогу запропонувати ряд практичних рекомендацій щодо використання матеріалів дисертації для вдосконалення системи релігійної освіти в Україні, ефективності її впливу на суспільство:

вдосконалити законодавчу базу з освітніх питань у державно-церковних відносинах в Україні;

визначити способи ліцензування духовних освітніх закладів при підтримці держави, надати ініціативу Церкві у здійсненні такої роботи;

прирівняти богословські наукові ступені до державних за умови виконання норм та правил, визначених компетентними органами державної влади з підготовки науковців;

провести ґрунтовне дослідження ефективності впровадження предмету „Християнська етика" чи інших предметів релігійного спрямування у загальноосвітній школі;

ввести у загальноосвітню школу „Християнську етику" як навчально-виховний предмет за вибором;

налагодити ґрунтовну психолого-педагогічну підготовку вчителів християнської етики;

утвердити різнобічні партнерські взаємовідносини між системою релігійної освіти та іншими навчальними закладами ;

в умовах розвитку альтернативних освітніх закладів видається доцільним створення Церквою приватних шкіл;

сприяти співпраці між Церквою і громадськістю, що дало б змогу розв'язати ряд виховних і соціальних проблем, насамперед, гармонійне поєднання матеріальної (з боку держави) і моральної (з боку Церкви) опіки над молоддю;

для розвитку духовної освіти логічним буде залучення до викладацької роботи світських педагогів, введення нових небогословських дисциплін у навчальні плани духовних шкіл.

Проблема формування суспільної моралі на основі християнських цінностей складна за характером і перебуває в центрі філософського дискурсу, про що свідчать наукові розвідки, представлені у вітчизняній та зарубіжній літературі. Однак, виникла реальна потреба зміни орієнтирів і основоположних принципів у розробці цього питання. Йдеться про подальше вивчення та осмислення його у поєднанні філософського і релігійного знання, що має на меті акцентувати увагу на поглибленні сфери інтелектуального пошуку, актуального в сучасних умовах. Розширення спектру вивчення проблеми моральності розкриває у ній ті аспекти, зміст яких залишається ще не досить обґрунтованим у сучасній філософській літературі.


Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

Кислий А.О. Співвідношення духовної та світської освіти в умовах сучасного українського суспільства // Державно-церковні відносини в Україні в контексті сучасного європейського досвіду. Зб. наук. матеріалів. – К.: „ВІП", 2004. – С. 130 – 137

Кислий А.О. Навчально-виховний потенціал Православних духовних освітніх закладів // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: Зб. наук. праць. – № 7 (20). – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – С. 57 – 66

Кислий А.О. Духовно-релігійна освіта як чинник формування суспільної моралі: історичні традиції та сучасність // Актуальні питання міжконфесійних взаємовідносин в Україні: Зб. наук. матеріалів. – К., 2005. – С. 144 – 151

Кислий А.О. Християнська етика в навчально-виховній роботі загальноосвітньої школи // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: Зб. наук. праць. – № 8 (21). – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – С. 10 – 18

Кислий А.О. Духовно-релігійна освіта в умовах сучасного українського суспільства // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: Зб. наук. праць. – № 10 (23). – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – С. 49 – 57

Кислий А.О. Система духовної освіти в Україні: сучасний стан та тенденції розвитку // Філософія етнокультури та морально-естетичні стратегії громадянського самовизначення: Зб. наук. статей. – Чернігів, ЦНТЕІ, 2006. – С.171 – 172

Кислий А.О. Духовно-релігійна складова у змісті шкільної освіти в