LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Відносини між греко-католицькою та римо-католицькою церквами на українсько-польському порубіжжі (1939 - 1946 рр.)

21


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ




Поїздник Інна Іванівна





УДК 322.2(477):(438)"1939/1946"




ВІДНОСИНИ МІЖ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЮ ТА РИМО-КАТОЛИЦЬКОЮ ЦЕРКВАМИ НА УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОМУ ПОРУБІЖЖІ

(1939 – 1946 рр.)





07.00.02 – всесвітня історія






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук





Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України.


Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Лисенко Олександр Євгенович,

Інститут історії України НАН України,

завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни.


Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Віднянський Степан Васильович,

Інститут історії України НАН України,

завідувач відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин;


кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник

Рубльова Наталія Степанівна,

Інститут політичних та етнонаціональних досліджень

ім. І.Ф. Кураса НАН України,

старший науковий співробітник.


Захист відбудеться "30" листопада 2007 р. о "14.00" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 при Інституті історії України НАН України (адреса: 01001, Київ-1, вул. М. Грушевського, 4).


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту історії України НАН України (адреса: 01001, Київ-1, вул. М. Грушевського, 4).


Автореферат розісланий "29" жовтня 2007 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор історичних наук, професор О.І. Гуржій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В історії співіснування українців і поляків релігійний чинник завжди був серед домінуючих. Під час Другої світової війни українсько-польські суспільно-політичні, етнічні, конфесійні відносини набули особливої актуальності та гостроти і залишили глибокий слід у свідомості та історичній пам'яті двох народів. У сучасних умовах, коли активно розвивається українсько-польське стратегічне співробітництво й обидві сторони шукають нових шляхів порозуміння та злагоди, зростає роль комплексного наукового аналізу взаємин між польською та українською спільнотами, зокрема в етнорелігійній сфері.

Вітчизняна наукова література містить аналіз різних аспектів українсько-польських відносин у роки Другої світової війни, однак переважна більшість таких праць присвячені характеристиці впливу політичних та військових факторів на їх становлення і розвиток. Водночас релігійний чинник, взаємини між Греко-католицькою та Римо-католицькою церквами, попри свою важливість у процесі формування національної свідомості, дотепер не стали предметом спеціального дослідження.

Вивчення та осмислення цих актуальних у науковому і суспільному сенсі проблем – на цьому наголошено в спільних заявах Президентів України та Республіки Польща "До порозуміння і єднання" від 21 травня 1997 р., "Про примирення в 60-у річницю трагічних подій на Волині" від 11 липня 2003 р. – необхідні для подолання упередженого ставлення поляків і українців один до одного. Формування етнорелігійної толерантності сприятиме оптимізації міжнаціональних та міжконфесійних стосунків в Україні за європейськими стандартами, а також зближатиме два сусідні народи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відділі історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України й узгоджена з плановою темою "Українське суспільство і влада на завершальному етапі війни. 1943 – 1945 рр." (номер державної реєстрації 0104U003293).

Метою роботиє комплексне дослідження взаємин між Греко-католицькою та Римо-католицькою церквами на тлі українсько-польських відносин 1939 – 1946 рр.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

  • вивчити стан наукової розробки теми у вітчизняній та зарубіжній історіографії, встановити рівень її джерельного забезпечення;

  • з'ясувати масштаби і напрями впливу політики радянської та німецької окупаційної влади на стосунки між ГКЦ та РКЦ в 1939 – 1946 рр.;

  • простежити еволюцію державної політики в церковно-релігійній та етноконфесійній сферах відповідно до геополітичних обставин та перебігу воєнних подій;

  • окреслити місце українського та польського національно-визвольних рухів серед суспільно-політичних чинників, що визначали взаємини між найбільш чисельними релігійними деномінаціями українсько-польського порубіжжя;

  • відобразити ставлення ГКЦ та РКЦ до українсько-польського конфлікту в роки війни;

  • виявити домінуючі моменти релігійного життя, які зумовлювали основні вектори міжконфесійних відносин порубіжної зони;

  • розглянути зміни етноконфесійної карти українсько-польського порубіжжя внаслідок національної та релігійної політики радянської

Об'єктомдослідження є етнорелігійна сфера в контексті суспільно-політичного, національного та духовного життя населення українсько-польського порубіжжя в 1939 – 1946 рр.

Предметвивчення – трансформація відносин між ГКЦ та РКЦ впродовж 1939 – 1946 рр. під впливом політики радянської та німецької окупаційної влади, українського та польського національно-визвольних рухів, а також наслідки цих змін для етноконфесійного самовизначення українців та поляків.

Хронологічні рамки охоплюють період 1939 – 1946 рр.: від початку Другої світової війни до завершення українсько-польського трансферу та ліквідації УГКЦ на Львівському соборі, які докорінно змінили етноконфесійну карту регіону.

Географічні межі охоплюють територію Львівської архієпархії, Станіславської і Перемишльської єпархій, що в 1939 – 1946 рр. утворювали Галицьку греко-католицьку митрополію. Межі цієї церковно-адміністративної одиниці окреслювали ареал спільного проживання українців і поляків, переважна більшість яких були вірними ГКЦ та РКЦ.

Наукова новизна праці визначається наступними положеннями:

  • вперше здійснено комплексне дослідження взаємин між ГКЦ та РКЦ у контексті суспільно-політичного, національного та духовного життя населення українсько-польського порубіжжя в 1939 – 1946 рр.;

  • введено до наукового обігу значну кількість нових матеріалів, невідомих донині документів із фондів 12 архівів України та Республіки Польща, завдяки чому істотно розширено джерельну базу;

  • виявлено основні