LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійна свідомість сучасного студентства в контексті світоглядного плюралізму (на матеріалах України)

причини трансформаційних процесів та стан релігійної свідомості сучасної студентської молоді, що сприятиме розвитку сучасного вітчизняного практичного релігієзнавства. Приростом теоретичного знання можна вважати систематизацію особисто зібраних та введених в науковий обіг результатів соціологічних досліджень релігійної свідомості сучасного студентства світських (ІІІ-ІV рівня акредитації) та духовних навчальних закладів України.

Практична цінність дисертації полягає у можливості використання матеріалу дослідження під час аналізу сучасного релігійного життя широким колом фахівців, які займаються соціокультурними проблемами релігієзнавства, представниками державних органів влади, релігійними інституціями. Матеріали і висновки дисертації можуть бути використані в процесі викладання гуманітарних дисциплін, зокрема, в курсах релігієзнавства, філософії релігії, психології релігії, соціології релігії.

Апробація. Матеріали дослідження були виголошені на: Міжнародній науково-практичній конференції „Державно-церковні відносини в Україні у контексті сучасного європейського досвіду (4 жовтня 2004 р., м. Київ); Четвертому міжнародному семінарі „Релігія і громадянське суспільство: між націоналізмом і глобалізмом" (9-11 листопада 2004 р., м. Ялта); Міжнародній науково-практичній конференції „Українці: світова нація перед викликами ХХІ століття" (20-21 січня 2005 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції „Релігія і соціальні зміни в сучасному суспільстві", (18-19 квітня 2005 р., м. Чернівці); Міжнародній науковій конференції „Релігія і суспільство: нові преференції" (17-18 квітня 2006 р., м. Чернівці).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації відображені у восьми статтях, шість з яких надруковані у фахових наукових виданнях, а також у п'яти тезах виступів на наукових конференціях.

Структура дисертації. Мета і завдання дослідження обумовили послідовність і логіку викладу матеріалу. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

У першому розділі релігійна свідомість розглядається як об'єкт релігієзнавчих досліджень. На основі аналізу сучасного стану вивчення феномену релігійної свідомості в філософії, психології, соціології розглянуто особливості розвитку та функціонування релігійної свідомості сучасного студентства, обґрунтовано специфіку методико-методологічних підходів до дослідження проблеми, означено її термінологічну базу. Другий розділ присвячений аналізу студентства, тієї соціокультурної групи сучасного суспільства, що відрізняється від інших прошарків населення наступними критеріями: віковим, соціальним, психологічним і духовним. З причини цього соціальний статус студентства набуває ваги фактора його духовної самобутності. Висвітлено характерні особливості носіїв релігійної свідомості. У третьому розділі простежено стан і трансформація релігійної свідомості сучасного студентства на основі аналізу його основних складових, зокрема догматично-теологічного та ціннісно-орієнтаційного. У висновках узагальнено дослідницькі напрацювання авторки.

Список використаних джерел та літератури складає 305 найменувань. Повний обсяг дисертації становить 192 сторінки, з них 161 сторінка основного тексту.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У Вступіобґрунтовується актуальність теми, формулюється мета та завдання дослідження, визначаються методологічні підходи, науково-теоретичне та практичне значення дисертації, ступінь її апробованості та новизна отриманих результатів.

В першому розділіПроблема релігійної свідомості як об'єкт наукового дослідження" розглядається стан вивчення теми в науковій літературі вітчизняними та зарубіжними дослідниками, окреслюється джерельна база роботи, визначається специфіка предмету дослідження. Основним об'єктом уваги стали загальнотеоретичні праці Є.Арініна, М.Бабія, В.Бачініна, П.Бергера, О.Бучми, В.Гараджі, Ч.Глока, В.Єленського, С.Здіорука, А.Колодного, П.Косухи, Б.Лобовика, С.Самигіна, Ю.Сінеліної, Д.Угриновича, Л.Филипович, Д.Фурмана, А.Чернія; І.Яблокова, практичні та емпіричні дослідження в сфері вияву та функціонування релігійної свідомості Н.Дудар, М.Мчедлова, А.Невшупи, М.Тарусіна, Д.Фурмана, Л.Шангіної; література, в якій висвітлюється загальні й специфічні проблеми та характеристики молоді загалом і студентства зокрема (О.Балакірєва, Т.Бондар, М.Добрускін, Ю.Колєсніков, В.Лісовський, Б.Рубін, Л.Сокурянська, Н.Черниш, О.Яременко).

На основі здійсненого дискурсу з'ясовано, що релігійна свідомістьє однією із важливих складових людської сутності і надає особі інтенційності, впевненості в майбутньому, задоволення від спілкування з Богом. Доводиться, що можливості, які притаманні релігійній свідомості, дозволяють людині генерувати уявлення, образи, ідеї, сходити щаблями богопізнання й осягнути те, що відбувається із світом, природою, соціумом, найближчим оточенням і з нею самою. Належна увага приділена також з'ясуванню складових релігійної свідомості, а саме її гносеологічних, онтологічних, екзистенційних та феноменологічних аспектів. Це дало можливість обґрунтувати основні детермінанти її формування, простежити механізми розвитку та взаємовпливу соціокультурних і релігійних чинників на виникнення і розвиток релігійних уявлень сучасного студентства.

При концептуалізації досліджуваного феномену авторка перевіряла теоретичні положення емпіричним матеріалом, чому у дисертаційному дослідженні надається значна увага. Так, з метою виявлення релігійного компоненту в свідомості студентської молоді світських та духовних навчальних закладів, їх громадянської позиції щодо релігії проведено ряд соціологічних досліджень, матеріали яких зберігаються в аріхіві Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.

Другий розділФормування та якісні характеристики релігійної свідомості сучасного студентства" складається з трьох підрозділів. У підрозділі 2.1. „Соціальний статус студентства як факторйого духовної самобутності" студентська молодь розглядається не лише як спільнота певного віку, а як специфічне соціально-демографічне утворення. Автор доводить, що соціальний статус студента обумовлює його свободу релігієвибору, оскільки він, як вільний від різноманітних зобов'язань й відповідальностей суб'єкт, не залежить від надмірної уваги родини, не пов'язаний контролюючими вузами традиції, громадської думки тощо. Індустріальний урбанізований простір, в який потрапляє студент, руйнує тісні міжособистісні відносини, послаблює наявний ще в недалекому минулому зв'язок поколінь, нівелює контрольну функцію громади