LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійна свідомість сучасного студентства в контексті світоглядного плюралізму (на матеріалах України)

за поведінкою релігійної особи.

В підрозділі наголошується, що форма набуття знань та їх осмислення у вищому навчальному закладі дещо відмінна від шкільної. Крім нормативних знань, у вузі навчають критично й творчо ставитися до інформації. Це стимулює зміну поглядів, в тому числі релігійних. Взагалі знання, у такому контексті, не постає як щось усталене, а зокрема догмат сприймається як таке, що може піддаватися трансформаціям. Для студента існує два альтернативні шляхи: сприйнявши нові ідеї, чіткіше визначитися у своїх релігійних поглядах або стати вільнодумним.

Багатоманіття, інтенсивність та широта спілкування студентів з носіями інших полікультурних традицій теж має неабияке значення для формування їхніх релігійних поглядів. Студент усвідомлює, що, окрім звичного для нього шляху до Бога, існують й інші, альтернативні. Зазвичай це характерно для тих молодих людей, яким притаманні інституалізаційовані форми релігійної свідомості. Крім того, студент культивує й нові форми виявлення себе у ставленні до релігії. Зокрема, звернення неорелігій до емоційно-вольової сфери людини (мова релігії, сприйняття релігії через музику, спів) та найповніше вираження актуальних вузлових проблем сучасності в їх релігійно-містичній інтерпретації викликають резонанс в свідомості молодого покоління.

На студентські роки припадає процес самоутвердження молодої людини, коли відбувається пошук форм, засобів, шляхів особистісної актуалізації. Відтак, якщо студент знаходить якусь „нову" релігійну спільноту, сама її „новизна" дає можливість відірватися від старого і таким чином самоутвердитися. При цьому молодість дозволяє нехтувати тим, що тримає в полоні страху старші покоління. Так, студента ще не страшить смерть, оскільки він молодий за віком, що спричинює розгляд її як далекої перспективи. Натомість, він вільний у своїй поведінці, моральних орієнтирах. Ставлення до релігійних вчень змінюється, студента більше цікавить те, що відбуватиметься тут і зараз, а не те, що буде в майбутньому, там і потім.

З того випливає, що релігійні погляди студентів неоднорідні і залежать від багатьох факторів, серед яких визначальними є індивідуальні особливості світосприйняття студентів, характер найближчої референтної групи, рівень розвитку студентського колективу. Воднораз, релігійна поведінка людини (в нашому випадку – студента) завжди є відображенням поглядів, ціннісних орієнтацій, установок того соціального прошарку (групи, спільноти), представником якого вона є.

У підрозділі 2.2. Чинники впливуна розвиток релігійної свідомості студентської молоді" обґрунтовується думка, що, як правило, розвиток особистої релігійності починається з раннього дитинства та набуває протягом життя своєї будови, якісних характеристик і певних індивідуальних рис.

Зрозуміло, що в процесі релігійного самовизначення домінуючу роль зазвичай відіграє сім'я – стрижнева ланка суспільної організації. Саме в родинному колі розпочинається життєвий шлях молодої людини, формуються її початкові уявлення про оточуючий світ, виробляється певна система оцінок явищ навколишньої дійсності тощо. У межах родини молодь засвоює загально значимі духовні традиції, у тому числі й релігійні. Відтак, близько половини (48,5%) студентів вважають, що головну роль у їхньому релігійному самовизначенні відіграло батьківське чи родинне релігійне виховання.

В результаті дослідження авторка з'ясувала, що особисті зусилля визнаються респондентами одними із важливих моментів, що вплинули і впливають на появу чи розвиток їх релігійності. Під ними насамперед розуміється знайомство з релігійною та художньою літературою, завдяки чому відбувалося розширення кругозору сучасної молоді, бажання набути релігійний досвід тощо. Інколи студенти відзначали вплив надприродних сил (зокрема, Бога) на їх вибір у світоглядних питаннях. Отриманий емпіричний матеріал не дає підстав применшувати й роль релігійного навчання та виховання у становленні релігійності: респонденти неодноразово згадували уроки християнської етики, відвідування недільної школи. Опитувані підтвердили думку про те, що релігійно орієнтовані дисципліни здатні формувати ціннісне ядро свідомості молодого покоління. У розділі обґрунтований висновок про комплексну дію усієї сукупності вище окреслених факторів на формування особистої релігійності молодої людини.

Воднораз в студентському середовищі чітко проявляється тенденція, яку ми пов'язуємо з несформованістю релігійності. Так, частина молодих людей заявляють, що їх релігійність ще не є остаточно визначеною. Ця група студентської молоді намагається критично оцінити себе та своє ставлення до релігії. До того ж, у молодіжному співтоваристві є незначна частина людей, яку не влаштовує формальна зовнішня належність до тієї чи іншої релігії, а важливішим є якісне наповнення зв'язків з трансцендентним.

У підрозділі 2.3. „Релігійна самоідентифікація сучасного студентства" остання розглядається як самоототожнення особою або групою з певною віросповідністю, порівняння себе з іншими членами або спільнотами суспільства, в результаті чого окрема людина чи група людей усвідомлюють свою спільність або відмінність від інших.

В підрозділі з'ясовано, що в сучасному студентському середовищі представлене усе багатоманіття релігійної палітри сучасної України. Це підтверджено детальними емпіричними даними. Найбільша кількість опитаних ідентифікує себе з православ'ям (33,7%). Серед студентства є носії греко- і римо-католицизму (відповідно 2,3% і 1,3%), адвентисти сьомого дня (0,2%), євангельські християни-баптисти (1,0%), християни віри євангельської (0,5%), послідовники Церкви Повного Євангелія (0,9%), мусульмани (1,7%) та ін. Цікаво, що зв'язок із певною конфесією тієї чи іншої соціальної групи, в т.ч. і студентства, не завжди слід ототожнювати з релігійністю. Адже, є люди, які суб'єктивно відчувають себе належними до певної конфесії, проте об'єктивно є зовсім нерелігійними. Так, за результатами опитування, тільки 41,2% студентської молоді притаманна інституціалізована релігійна свідомість, носії якої чітко визначили свою належність до певної конфесії, церкви. Зауважено, що неінституціалізованою релігійною свідомістю характеризується третина (33,8%) сучасної студентської молоді. Не будучи пов'язаною з конкретною конфесією, людина залишається вільною в поведінці, способі життя, в етичній орієнтації. Для такого індивіда притаманне особистісне сприйняття і розуміння Бога, світу, проблем життя та смерті, релігійної практики. Цей напрямок мислення і життєвої орієнтації можна схематично визначити як зв'язок „Я – Бог". Зазвичай ця категорія віруючих не має чіткого уявлення про конфесійні відмінності і найчастіше це просто