LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійна свідомість сучасного студентства в контексті світоглядного плюралізму (на матеріалах України)

загальний рух до Бога, симпатії до тих або інших релігійних традицій. Така позиція ні до чого не зобов'язує молодих людей, не ставить перед ними жодних віросповідних вимог, конфесійне знання для таких віруючих не є важливим. Подібне сприйняття виводить священиків, культові практики на другий план, зводить прагнення до вияву своєї віри до мінімуму, при цьому зберігаючи віру в існування абсолютної реальності, в сакральні корені життя.

Представники невизначеної релігійної свідомості, тобто такі що хитаються між вірою та невір'ям (13,2% з усіх опитаних) сумніваються в існуванні Бога та правомірності релігійних догматів, хоча їм притаманна й певна релігійна ідентифікація: культові дії вони здійснюють епізодично, релігійної літератури вони зазвичай не читають і мають доволі розмиті уявлення про конфесійне віровчення, оскільки знайомі з ним переважно з розповідей інших. У такої особи переважно відсутні постійні зв'язки з релігійною групою, самі ж релігійні погляди обмежені й не розширюються, її соціальна діяльність не мотивована релігійними стимулами.

Ситуативна релігійна свідомість характеризує 3,3% респондентів, мінливість поглядів яких проявляється в переході з однієї Церкви до іншої, в зміні віросповідання, одночасній належності до різних релігійних інститутів, церков, організацій тощо. Результат таких пошуків важко спрогнозувати: він може завершитися включенням особи в якусь релігійну систему або не знайти свого релігійного вияву.

Що ж стосується індиферентних (2,2%) та невіруючих (6,3%), то вони не випадково зараховані до однієї категорії, оскільки, як правило, молода людина на певному етапі свого життя неодмінно потрапляє в ситуацію вибору власної системи релігійних поглядів.

Таким чином, перш ніж здійснити релігієвибір, індивід має зрозуміти та осмислити наявні релігійні парадигми, проникнути в сутність та, в ідеалі, усвідомити їх. При цьому відбувається своєрідний відбір інформації про конфесії, їх віровчення, культову практику, вимоги до неофітів, на основі чого і можливий пошук та віднайдення такого віросповідання, яке відповідає духовним потребам особистості.

Третій розділСтан та особливості трансформації релігійної свідомості сучасного українського студентства в контексті світоглядного плюралізму" містить аналіз змісту структурних елементів свідомості, та тих змін яким вони піддаються в сучасну епоху.

У підрозділі 3.1. „Догматично-теологічний елемент релігійної свідомості сучасного студентства" вихідним пунктом розмірковувань вважається теза про те, що Бог в релігійному світогляді сприймається як першооснова та першоджерело всього сущого. Тобто, віра в Бога або Його заперечення виступають визначальною засадою світогляду людини. З'ясовано, що ідея Бога у релігійній свідомості молоді піддається суттєвим трансформаціям. На основі отриманих відповідей про розуміння Бога робиться висновок про те, що значна кількість студентської молоді заявляє про віру в певну Вищу силу, що сприймається нею як Абсолют, Дух, Ідея, всесвітній закон, безоособистісна всюдисуща субстанція чи якась духовну сутність, єдність матерії, духу та енергії.

Усвідомлення того, що людина у релігійній свідомості студентства наділяється божественними рисами та характеристиками, а Бог зосереджений в самій людині, що має визначальну роль у житті конкретного індивіда, дає підставу говорити про антропоцентричну парадигму релігійної свідомості, коли поклоняються не Богові, а сакралізованій людській особистості.

У висновковій частині підрозділу вказується на рівноцінність релігійних та арелігійних елементів у свідомості сучасних студентів, що породжує думки про суперечливість релігійної свідомості з огляду на логіко-гносеологічні виміри феномену надприродного, про чітко виражений релігійний еклектизм в молодіжній релігійній свідомості. Підтвердженням тому – архаїчні і містичні елементи у свідомості студентів, зокрема віра у переселення душ (таких нараховується 41,8%). Як не дивно, але різноманітні синтезуючі світоглядні явлення, які органічно поєднують у собі цінності як західних, так і східних культур, відбиваються й у свідомості студентів православних духовних шкіл. Зокрема, ідею реінкарнації підтримують 12,5% їх слухачів, ще 23,4% – не змогли однозначно відповісти „так" чи „ні". Для респондентів, які ідентифікували себе з православ'ям, такі показники є доволі високими, адже зазначене положення йде в розріз з християнським віровченням.

Наведені матеріали розділу доводять, що у свідомості студентства доби постмодерна домінують толерантні підходи до релігій. Майже три чверті студентської молоді вважає за важливе вивчати інші релігії; чверть опитаних молодих людей відчувають потребу в спілкуванні з людьми інших релігій; понад половини опитаних заявляють, що в більшості релігій закладені цінні знання про Бога і стільки ж вважає, що знання більш ніж однієї релігії тільки збагачує їхню власну духовність. Молодь переконана, що кожна релігія по-своєму істинна, тому немає трагедії у виборі релігії за волею випадку або сили обставин. У сьогоднішнього студентства зникає впевненість і переконаність у тому, що їх конфесійний вибір – єдиноможливий шлях до пізнання Бога. Так, лише 22,6% з усього масиву респондентів зазначають, що їх релігійна традиція є єдиноістинною. Показово, що означена тенденція спостерігається і серед студентів протестантських навчальних закладів, конфесійно визначеної молоді (кожний третій студент-протестант (30,8%) вважає, що його релігія є єдиноправдивим джерелом знань про Бога, таку думку не поділяють 59,1% респондентів). Ці факти дають підставу стверджувати, що принципи релігійного плюралізму і толерантності, входячи в свідомість нової генерації, поступово глобалізують і трансформують її.

У підрозділі 3.2. Ціннісно-орієнтаційний компонентрелігійної свідомості сучасного студентства" доводиться, що переважну більшість студентства займають питання ролі релігії в задоволенні духовно-моральних потреб індивіда, тематичну парадигму яких складають спілкування людей на особистісному рівні, подолання буденних турбот і життєвих негараздів, зняття стресового стану, пояснення людині її призначення й сенсу життя, а також дотримання й розвиток національних та сімейно-побутових традицій, можливість емоційного очищення почуттів тощо. Цим, певно, і пояснюється той факт, що лише 2,5% молодих людей надають своєму життю релігійно забарвленого смислу, а 1,5% з усіх опитаних розглядають земне життя як підготовку до життя після смерті.Тобто, сучасна студентська молодь здебільшого не схильна розглядати смерть як перехід в іншу якість. Загальним висновком підрозділу стало визнання того факту, що релігія для молодих людей відіграє у своїй