LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійна термінологія сучасної французької мови: генеза, семантика, функціонування

також процес взаємодії релігійного розвитку французького суспільства зі становленням словникового складу релігійної термінології. Встановлено, що періодизація історії французької мови й історичних етапів формування РТСФМ не збігаються, тому що релігійна термінологія формувалась залежно від відповідних соціально-релігійних чинників.

Початковим періодом історії формування РТСФМ варто вважати ІХ-ХІІ ст. В ньому зафіксовано 459 (29,01%) РТО (до Х і в Х ст. – 81 (5,12%) РТО: absoudre, adorer, aumone, cne, charit, chrtien, clerc, communier, confession, croire, croix, damn, damner, diable, dieu, don, enfer, esprit, evch, vque, fidle n., fin, frre, hosanna, incrdulit, juif n., adj., langue, loi, louer, messe, mort, mortel n., adj.;в ХІ ст. – 66 (4,17%) РТО: abb, bnir, cleste, chair. esprence, foi, gloire, glorieux, heure, innocent n., jugement, justice, marraine, martyr n., adj., matines, maudire, miracle, moine, offrande, oraison, ordre, pape, parole, patriarche, pcher, pnitence, perdition, rgnrer, religion, relique, repentir n., v.; у ХІІ ст. – 312 (19,72%) РТО: abbesse, allluia, amen, baptismal, disciple, pasteur, plerinage, personne, pharisien, rvlation, rvler, schismatique, shisme, spirituellement, tabernacle, testament, tierce, toussaint, tunique, unit, vendredi, vnration, verset, vicaire, vigile, vocation, voeu, vouer. Формальною часовою віхою його початку треба вважати дату появи першого тексту давньофранцузькою мовою – "Les Serments de Strasbourg," 842 рік після Христа, а його завершення – появу перших перекладів Святого Письма давньофранцузькою мовою (рукописи Біблії у перекладі П'єра де Во, близько 1160 р. та книги Псалмів (Psautier de Cambridge, початок ХІІ ст. і Psautier d"Oxford, біля 1120 р.) і перших теологічних досліджень П. Абеляра (1079-1142) – доктрина "антиреалізму", Бернара де Клерво (1099-1153) – праця "Містична теологія", Жільбера де ла Пуаре (1075-1154) – перші коментарі до книги Псалмів і послань апостола Павла. У мовному відношенні цей факт відмічений початком запозичення так званих "mots savants" латинського походження й утворенням власне французьких релігійних термінів різними словотворчими методами. У роботі цей етап названий періодом виникнення РТСФМ.

Другий період охоплює ХІІ-ХVІІІ ст., коли словниковий склад РТСФМ поповнився новими 869 (54,93%) РТО. В історичному плані цей період має два етапи.

Перший з них включає ХІІ-ХV ст. і формальними часовими подіями його початку є поява перших рукописів перекладу Святого Письма (ХІІ ст.), а завершення – перших друкованих видань перекладів Біблії (переклади Гіяра де Мулена, 1488 і Робера Оліветана, 1535) і теологічних праць Ж. Кальвіна (1509-1564). Ці праці засвідчили не тільки початок розбудови французької теологічної науки із власною термінологією, але й зовсім новий напрям у релігійному житті Франції – протестантизм. На цьому етапі зафіксовано: у ХІІІ ст. – 173 (10,94%) РТО: adorable, azyme, catholique; у ХІV ст. – 138 (8,72%) РТО: absoute, batification, cathchiste; у ХV ст. – 89 (5,63%) РТО: abjuration, batifier, clricature.

Другий етап включає ХVІ-ХVІІ ст. і починається із зародження протестантизму як релігійного руху не тільки у Франції (Ж. Кальвін, 1509-1564), але й в інших країнах Європи (Німеччині – Мартін Лютер 1483-1546, Чехії – Ян Гус 1371-1415). Ці зміни дають значний поштовх для розвитку теологічної термінології у наступні два століття. Тільки на початку ХІХ ст., після французької революції 1789 року, змінюється соціальний статус релігії у французькому суспільстві внаслідок демократизації усього суспільного життя. У ньому зафіксовано: у ХVІ ст. – 207 (13,08%) РТО: anabaptisme, baptistaire, calvinisme; у ХVІІ ст. – 165 (10,43%) РТО: adamite, cathare, cathdrale, chiite, imamat, in petto, islam, islamisme, jansnisme, quadragsime, quaker, quakerisme, quitisme, quitiste, rabbinsme, thocentrisme, thocratie, thurifraire, trappe, trirgne, unitaire; у ХVІІІ ст. – 97 (6,13%) РТО: ablgat, augustinien, baptiste, cathchisation. Цей період названо в роботі періодом становлення і теологічного нормування РТСФМ.

Останній, третій період охоплює ХІХ-ХХ ст. і характеризується підвищеним інтересом суспільства до різних релігійних течій нехристиянського походження, які внаслідок демократизації і глобалізації суспільного життя Європи і Франції стають помітними соціальними явищами із відповідним відображенням у мові, зокрема в РТСФМ. В цей час терміносистема поповнилась 254 (16,06%) новими термінами: у ХІХ ст. – 200 (12,64%) РТО: adoptianisme, augustinisme, bahaisme, bonzerie, bouddhisme; у ХХ ст. – 54 (3,42%) РТО: anglisme, anticlricalisme, areligieux, assomptionniste, bibliquement, catharisme, charia, charismatique, dsacraliser, ecclsiologie, gospel, rincarner, ritualiser, sacral, sacralisation. Цей час названо в роботі періодом розширення і глобалізації лексики РТСФМ.

Таким чином, можна виділити період становлення і нормування РТСФМ (ХІІ-ХVІІІ ст.) в історії французького суспільства, культури і мови, коли внаслідок підвищення суспільно-культурної і конфесіональної ролі релігії різко зростає і кількість релігійних термінів. Водночас, протягом інших двох періодів в релігійних стосунках спостерігалась певна стагнація, і це, відповідно, вплинуло на кількість релігійних термінів, що входили до лексичної системи французької мови.

У другому розділі "Генетичний та лексичний склад релігійної термінології французької мови" подається кількісна та якісна характеристика усієї системи РТСФМ, яка налічує 1582 термінологічні одиниці.

Стосовно генетичного складу відомо, що французька мова є результатом природного розвитку латинської мови. Проте, крім латинського страту, в античну епоху існували і взаємодіяли з ним кельтський субстрат та германський суперстрат. Після ІХ-ХІ ст. словниковий склад французької мови збагачувався або за рахунок слів власне французького утворення, які складають фонд власне французької лексики, або запозиченнями з інших мов, у першу чергу з класичних мов, – латини і давньогрецької.

У генетичному відношенні релігійні терміни латинського походження складають найбільшу частину РТО – 880 (55,63%) одиниць. Серед них виділяються: 1) РТО питомої латинської лексики 508 (32,11%) одиниць, а саме: власне латинізми, які мають у словниках етимологічні позначки: латинізми (lat). – 395 (24,97%) одиниць: abjurer, absolution, autel; латинізовані еллінізми (lat.

Терміни, які утворились на власне французькому ґрунті внаслідок внутрішньомовних процесів термінотворення, складають 498 (31,48%)