LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійний аспект духовних пошуків (на матеріалах української та російської художньої літератури 60-80-х років)

знайшли відображення в художній літературі, яка зуміла в радянських ідеологічних умовах раніше, ніж це відбулося в філософії, виразити їх сутність. Духовні пошуки були результатом соціально-політичних змін, що відбувалися в 60-80-х роках. Світоглядна орієнтація духовних пошуків особистості сприяла розвитку її життєвої активності, а їх релігійний аспект вів до свободи особистості через духовні пошуки власного "Я" – необхідної умови для набуття смислу життя, подолання прірви між реальним життям і його духовними вимірами ідеєю Бога.

2. Релігійна зорієнтованість духовних пошуків, що мала свої витоки у "богошуканні" початку ХХ ст. і пропонувала як засіб перебудови світу звернення до оновленого християнства, в умовах 60-80-х років виражала начала добра, світла, краси, любові в християнських образах-символах (Собору, Мадонни, Едему, в постатях біблійної і церковної історії), що давало (особливо в українській художній літературі ) відчуття соборності душ і утверджувало соборність народу, нації, України. Водночас духовні пошуки в сфері релігійної свідомості (що здебільшого проявилося в російській художній літературі) набували рис деякої синкретичності: взаємопов'язаність народної віри з християнськими елементами, прагнення до безмежної, анархічно сприймаємої свободи (Распутін, Шукшин).

3. В структурі духовних пошуків їх релігійний аспект мав особистісний вияв, що сприймалося як виклик офіційним тоталітарним ідеалам, доктринізації, всій системі колективного соціуму. Релігійні духовні пошуки були пов'язані з соціально-психологічним, естетичним, моральним аспектами духовних пошуків, оскільки реалізували покликання і спроможність людини бути суб'єктом (а не об'єктом, як того вимагала система) у своїй духовній діяльності, виступали мірилом свободи в реалізації особистості, визначали духовний сенс її буття і позаматеріальний, позаутилітарний інтерес життєдіяльності і зв'язок з трансцендентним.

4. Духовні пошуки 60-80-х років започаткували, а в наступні роки значною мірою стимулювали суспільні трансформації в СРСР через звернення до людини, особи як цінності, до релігійної віри як смисловизначального начала у виході із стану духовного занепаду суспільства. Це був початок повороту, який привів до визнання права релігії на існування в суспільстві. Ці процеси знайшли відображення спочатку в художній літературі, а через неї відбулося стимулювання інтересу до релігії широких верств населення, в першу чергу інтелігенції та молоді.

5. Порівняльний аналіз релігійної зорієнтованості духовних пошуків в українській і російській художній літературі 60-80-х років виявив, з одного боку, риси їх взаємодоповнюваності, окремі елементи діалогу між ними і водночас, з другого боку, віднайшов розходження в постановці ними цілого ряду питань, у пошуку відповідей на них. Так, якщо у російській літературі наявне продовження традицій "богошукання", невдоволення особистим життям без духовного сенсу буття, анархічне роздвоєння, бунт носіїв цього стану (Распутін, Шукшин, Тендряков та ін.); в українській літературі цього часу віднаходимо утвердження "совісливої пам'яті", повернення до історичної пам'яті народу, акцентування уваги на вічному, яке будує собори людських душ, із яких виростає соборність нації (О.Гончар), поняття Бога як рушійного духовного чинника, здатного впливати на моральний вибір, релігійне як "святе", "загальнолюдське" (О. Гончар, Р.Іваничук), Бог як сутність народної релігії, як трансцендентне, що спрямовує людину до зв'язку з мораллю, совістю (В.Дрозд, Г.Тютюнник).

Теоретико-методологічна основа дослідження, джерельна база. Теоретико-методологічною основою дослідження релігійного аспекту духовних пошуків особистості є сучасні досягнення в галузі методології гуманітарних наук, зокрема, релігієзнавства, філософії, історії, етики, психології, а також теорії та історії культури, літератури і мистецтва.

Концептуальною основою дисертації є принцип діалектичної єдності об'єктивних основ релігійних духовних пошуків людини у світі, реалізації цих пошуків, пізнання смислу людського існування.

Автор, грунтуючись на принципах історизму, об'єктивності, світоглядного плюралізму, комплексного дослідження, сходження від абстрактного до конкретного у процесі дослідження, розглядає проблему в діалектичному взаємозв'язку духовності з соціально-політичними процесами конкретного суспільства, історичного періоду. В такому разі релігійні духовні пошуки постають як шлях до формування моральних якостей і світогляду особистості.

Керуючись зазначеними методологічними положеннями, автор використав теоретичний матеріал філософських досліджень, зокрема, філософів кінця ХІХ-поч..ХХ століття В.Соловйова, М.Бердяєва, Є.Трубецького, С.Франка, С.Булгакова, В.Розанова, сучасних вітчизняних досліджень: В.Антоненка, М.Бахтіна, В.Біблера, С.Безклубенка, Є.Бистрицького, С.Великовського, В.Горського, Є.Дулумана, М.Заковича, Е.Ільєнкова, А.Колодного, П.Косухи, Б.Лобовика, О.Онищенка, Д.Чижевського, В.Шинкарука, П.Яроцького, а також досягнень світової філософії: Х.Гадамера, А.Камю, Ортега-і-Гассета, Х.Плеснера, Е.Фромма, М.Хайдеггера, К.Хольтмайєра та ін.

Теоретична значимiсть дослiдження полягає у розгляді уявлень про природу і сутність релігійних духовних пошукiв у художній літературі та розкритті їх значення для формування світогляду особистості. У дослідженні простежено пошук художніми методами шляхів реалізації об'єднуючої функції релігії та еволюцію релігійних духовних пошуків у творчості українських та російських письменників.

Практична значимість дослідження. Матерiали та висновки дисертацiї можуть бути використанi для подальшої розробки проблем світоглядного виховання особи, визначення мiсця та ролi релігії у формуваннi духовності. Вони можуть прислужитися при розробцi лекцiй навчальних курсiв "Iсторiя i теорiя свiтової та вiтчизняної культури", "Основи релiгiєзнавства", "Основи естетики" та "Основи етики", при викладаннi спецiальних курсiв з релігієзнавства, філософії, при написаннi навчальних посiбникiв, а також у просвiтницькiй дiяльностi.

Апробацiя результатiв дослiдження. Основнi iдеї та висновки дисертацiї знайшли вiдображення в шести публiкацiях автора. Крiм того, вони апробованi у виступах на наукових конференцiях:

Hаукова конфеpенцiя молодих вчених - Луганський державний педагогiчний унiверситет, Луганськ, 1999;

Симпозіум "Наука Луганщини у контексті розвитку регіону" – Луганськ, 1999;

Мiжнародна наукова конференцiя "Християнство в контекстi iсторiї i культури України", Київ, 1997;

Hаукова конфеpенцiя молодих вчених - Київський державний педагогiчний унiверситет ім. М.П. Драгоманова, Київ, 1993, 1995;

Наукова конференцiя молодих вчених-релiгiєзнавцiв - Алушта, 1991, 1992.

Результати досліджень відображено у монографії, п'яти статтях, видрукованих у наукових збірниках, тезах опублікованих матеріалів конференцій та двох депонованих роботах.

Структура дисертацiї та послiдовнiсть викладу обумовленi логiкою дослiдження, його метою та завданнями. У першому розділі зроблено огляд основних дослідницьких підходів та визначено методологію дослідження. Поставленi завдання та предмет дослiдження цiлком закономiрно обумовили необхiднiсть розгляду духовних пошукiв, зокрема, їх релігійного аспекту, як життєдiяльностi, у процесi якої самоутверджується окрема особистiсть. На матерiалах iсторiї фiлософiї прослiдковано еволюцiю духовних пошукiв людства (другий роздiл). У третьому роздiлi