LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійний аспект духовних пошуків (на матеріалах української та російської художньої літератури 60-80-х років)

проаналiзовано релiгiйні духовні пошуки в українськiй та росiйськiй художнiй лiтературi 60-80-х рокiв ХХ ст., показано їх залежнiсть насамперед вiд духовного стану соцiуму. Дисертацiя складається iз вступу, трьох роздiлiв, висновкiв i списка використаних джерел. Обсяг дисертації складає 147 сторінок машинописного тексту, список використаних джерел 194 пункти складає 14 сторінок машинописного тексту.



ОСНОВНИЙ ЗМIСТ ДОСЛIДЖЕННЯ


У ВСТУПНІЙ частинi праці обгрунтовується актуальнiсть дослiдження, аналiзується стан розробленостi проблеми, сформованi мета та завдання дисертацiї, визначається наукова новизна дослідження, його теоретичне та практичне значення.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ "Основні дослідницькі підходи та філософсько-методологічні основи вивчення проблеми" зроблено огляд літератури та визначено методологію дослідження.

В цілому спектр духовної проблематики, яку розглядає сучасна вітчизняна та зарубіжна наука, дуже широкий. Розробці проблеми ідеального присвятили свої роботи О.В.Булигін, Е.В.Ільєнков, М.О. Ліфшиц та ін., категорії свідомості як найбільш розробленій формі феномену духовного - Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн, О.Г.Спіркін, В.П.Тугаринов та ін. Об'єктом дослідження ставали такі компоненти духовного світу людини, як мета та ідеал (В.І.Давидович , О.І.Яценко та ін.), сенс життя (Л.М.Коган, Л.С.Кобелянська, М.Оже, Л.В.Скворцов, В.Франкл та ін.), релігійна свідомість (Б.Лобовик), віра та переконання (В.І.Шинкарук та ін.). Різні аспекти існування духовної культури, особливості її розвитку одержали висвітлення в дослідженнях M.М.Бахтіна, В.С.Біблера, С.І.Великовського, Д.С.Лихачова, Ю.М.Лотмана, В.Я.Проппа та ряду інших вчених. Їх праці дають можливість уникнути однобічних витлумачень духовності. Богошукацтво як специфічна релігійно-філософська течія, окремі його модифікації розглядають у своїх публікаціях М.П. Ласковая, О.С.Онищенко, Н.С.Семенкін та ін.

Взаємовідношенню мистецтва та релігії присвятили свої праці С.Д.Безклубенко, Д.М.Угринович, Є.Г.Яковлєв, світоглядним аспектам літератури, зокрема, тим, що пов'язані з релігійними пошуками, - В.Г.Антоненко, П.І.Косуха та ін. Звернення до творів художньої літератури як об'єкту аналізу поданого дисертаційного дослідження приводить до необхідності використання ряду досліджень з проблем взаємовпливу філософії та літератури, зокрема, праць В.С.Горського та Р.Р.Москвіної.

Характерним напрямком у філософських дослідженнях є розгляд проблеми світоглядного синтезу концептуальних уявлень про світ і людину. Філософські проблеми сенсу буття, ідеалу, дослідження особливостей людської суті в конкретно-історичних формах практики порушено в монографіях В.П.Іванова, І.Ф.Вєдіна, О.Г.Дробницького, О.М.Леонтьєва. В контексті їх праць досліджувані категорії набувають статусу світоглядних.

Слід зазначити, що в 60-80-ті роки в зарубіжній науці спостерігається зацікавленість дослідників проблемою "релігійного" в художній літературі тогочасного СРСР. Так, "питанню християнського в літературі" присвятили свої роботи ряд дослідників: Георг Кляйн (Чікаго, 1971), Роберт Готц (Дармштадт, 1973), Антон Хеніг (Гамбург, 1975), П'єр Арно Бодін (Стокгольм, 1976), Фредерік Лагеман (Кельн, 1977), Ліла Хільда Ванглер (Пітсбург, 1977), Рената Хагер (Берлін, 1978), Геральд Маккельсон (Огайо, 1983), Рената Шепер (Мюнхен, 1985), серед яких перш за все слід виділити роботи Ірени Яблоновської та К.Хольтмайєра .

Спостерігається нова хвиля духовної проблематики у вітчизняній науці 70-80-х років. Це дисертація С.К.Носова (Ленінград, 1970), присвячена проблемі еволюції православної концепції духовного самовдосконалення особистості, дисертація Т.Ф.Косенко (Москва, 1971), що досліджує проблему критики релігійних концепцій смислу життя, дисертація І.І.Карпушина (Москва,1972), яка розкриває проблему взаємовідношення естетичного і релігійного видів свідомості, робота І.Л.Зеленкової (Мінськ, 1978), присвячена російському етичному ірраціоналізму кінця ХІХ-початку ХХ століття, а також наукові дослідження 80-х років: дисертація О.С.Соїної (Новосибірськ, 1988), яка розглядає релігійні духовні пошуки Л..М.Толстого та Ф.М.Достоєвського, а також дисертація Є.С.Трембач (Ленінград, 1989), яка досліджує сенс життя як світоглядну проблему. Цікавим є підхід до вирішення проблеми духовних пошуків особистості у дисертаціях Л.С.Филипович (Київ, 1989) "Філософський аналіз православної богословської концепції моральних рис людини" та О.А.Кисельової (Київ, 1991) "Буттєві основи смисложиттєвих проблем особистості", які на високому науковому рівні розкривають поставлену проблему.

Важливим для формування методологічного підходу до розгляду духовності в системі факторів формування особистості було вивчення колективних праць, а також праць їх окремих авторів: В.П.Іванова, Є.К.Бистрицького, В.П.Козловського, М.Ф.Тарасенка, В.Г.Табачковського, В.А.Малахова, С.О.Пролеєва, які досліджують ряд основних філософсько-світоглядних та загальнометодологічних питань, аналізують душевно-духовний вимір людського буття як реальності морального самовизначення особистості у світі культури. Цікавими з методологічної точки зору є також дослідження духовного світу особистості, проведені К.О.Абульхановою-Славською та О.С.Анісімовим, для більш глибокого розуміння принципів взаємовідносин філософії та літератури, мистецтва - Р.Р.Москвіної, Є.Г.Яковлєва, А.Тенасе, С.І.Великовського, принципів взаємовідносин релігії та культури - праці С.М.Савельєва та З.А.Тажурізіної.

Цей стислий огляд показує, в яких напрямках йде вивчення духовного світу людини. Однак існує проблема духовних пошуків особистості, зокрема, тих, що пов'язані з релігією, яка ще не стала предметом спеціального аналізу, що й робить дослідження цієї проблеми в означеному аспекті доречною і актуальною. І зовсім нових підходів і оцінок потребують ті твори української та російської літератури 60-80-х років ХХ ст. ,в яких тією чи інщою мірою знайшли відображення релігійні мотиви. Це обумовлюється двома причинами: по-перше, тим, що на початку цього історичного проміжку часу намітилася так звана "відлига" в духовному житті суспільства, а наприкінці його завершувалася не менш славнозвісна "перебудова".

Принципово важливо, на думку дисертанта, питання правомірності порівняльного аналізу релігійного аспекту духовних пошуків у літературах двох братніх народів, пошук відповіді на яке спирається не тільки на методологію і теорію сучасної компаративістики, але не меншою мірою пов'язаний із конкретно-історичними аспектами вивчення проблеми. Слід зазначити, що порівняльне вивчення творчості митців художнього слова не ставить своїм завданням вияв ідейних аналогій, формальних подібностей та ін. Такий підхід до проблеми не виправдовує ні необхідності порівняльного аналізу, ні його мети. Він насамперед має здійснюватися у вигляді взаємодії позицій, їх діалогічності та взаємодоповнень, що, на думку дисертанта , й визначає специфіку функціонування того чи іншого явища культури в історичному контексті. З точки зору дисертанта, порівняльний розгляд релігійного аспекту духовних пошуків в українській та російській літературах повинен іти якраз цим шляхом, оскільки дві братні літератури в своїх духовних пошуках немов би взаємодоповнювали одна одну. Автор виявив окремі елементи діалогу між двома літературами, тим більше, що інколи, співпадаючи в підсумках,вони розходилися в постановці цілого ряду питань і в самому пошуку відповідей на них. Слід також зазначити, що