LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійний фанатизм: релігієзнавчо-психологічна сутність та форми прояву

вимагається дотримання ортодоксії.

У дослідженні робиться спроба подолати певні стереотипи щодо причин, які викликають агресію з боку ісламських держав. Останнім часом ісламський світ постав перед викликом, який кинула йому вся західна цивілізація. Він повинен був відмовитися від власної самобутності та стати сировиною для Заходу. До іранського імама Хомейні - символа протидії цьому виклику - ісламський тероризм мав локальний характер. По суті, він був пов'язаний не стільки з релігійними, скільки з антиколоніальними, національно-визвольними та іншими мотивами. Для успішного протистояння Заходу не знайшлось інших засобів, ніж тероризм під маскою ісламу. Саме тут стали у нагоді традиційні лозунги джихаду, священної боротьби проти невірних. Ісламська протидія спершу була спрямована проти влади Саудівської Аравії, а потім і всієї сучасної західної цивілізації, осередком якої є Сполучені Штати Америки. Пропагуючи мету панісламізму, Усама бен Ладен зумів поєднати релігійну віру з фундаменталістськими установками, яка трансформувалася в релігійний фанатизм. На противагу Хомейні він не претендував на роль духовного вождя. Він став поводирем нового ісламського типу, вождем не через традиції, а внаслідок особистих якостей, створивши духовну, самофінансовану, самоозброєну, самоорганізовану громаду, побудувавши новий тип бойової, релігійної організації, яка заснована на емоційних зв'язках та відносинах, які властиві традиційному ісламському суспільстві. Зазначається, що релігійне підґрунтя ісламського тероризму виявляється в індивідуальній мотивації, крайньому фанатизмі членів різних угруповань. Визначаються акції спрямовані на самознищення, а загибель під час джихаду інтерпретується як пряма дорога в рай. Ісламському екстремізму властива нетолерантність, неприйняття інших думок, позицій та уподобань, релігійна нетерпимість до норм, принципів та цінностей неісламського суспільства. Ісламські екстремісти наголошують на необхідності негайних радикальних дій, намагаючись насильницьким шляхом встановити "ісламський порядок".

У дисертації підкреслюється, що релігійний фанатизм в пострадянський реальності знайшов друге дихання, зокрема в новітніх релігійних рухах, які сьогодні перетворюються у своєрідні "зони занепокоєння". Аналізуючи їх, автор послугується соціально-психологічною типологією Р.Уолліса, в якій можна відстежити психодинаміку деструктивних культів. Як приклад дисертант наводить феномен Білого Братства. Підкреслюється, що цей релігійний рух є, по суті, класичною моделлю багатьох інших новітніх течій. Розглядаючи динаміку виникнення Білого Братства, в цьому контексті, автор звертає увагу на процес формування релігійного фанатизму, його взаємозв'язок з особистісною харизматичністю його адептів.

Отже, аналіз певних проявів релігійного фанатизму дає змогу не лише виокремити його загальні, характерні особливості, а й уможливлює глибоке розуміння того стану суспільства, в межах якого вони виникають.


Висновки

У дисертації вперше проведено релігієзнавчо-психологічний аналіз релігійного фанатизму. Виявляється психологічний механізм формування релігійного фанатизму, складові компонети якого визначають його змістовне наповнення та форми прояву. Подано основні теоретичні підсумки роботи, що відображають сутнісний зміст дисертаційного дослідження. Висновки сформульовано згідно з поставленими в дисертації метою та завданнями.

1. Показано, що релігійний вимір понять "фанатик - фанатичність - фанатизм" відрізняється певною смисловою наповненістю. Релігійний фанатик - людина, яка пристрасно віддана своїм релігійним віруванням, ідеям, переконанням, які можуть бути зумовлені різноманітними чинниками: складними життєвими ситуаціями, маніпуляціями зі свідомістю, збігом травмуючих психофізичних факторів або докорінними людськими проблемами – пошуки цінностей, мети життя тощо. Релігійна фанатичність - якісна характеристика певного психологічного стану. Релігійний фанатизм – певний динамічний процес, який фіксує не лише психічний стан, а й поведінку людини, як вираз її внутрішніх переживань, процесів у свідомості фанатика.

2. Обґрунтовано тезу про те, що складовими релігійного фанатизму виступають віра, почуття та досвід. Релігійна віра, виражаючи впевненість в існуванні Абсолюту, Бога, задає певну спрямованість фанатизму. Почуття інтенсифікують віру, надаючи їй живості й емоційного забарвлення. Однак необхідно розрізняти глибоку релігійну віру і релігійний фанатизм, перша може не розвинутьсь до крайніх форм, хоча вона і проходить через специфічну свідомість. У релігійному досвіді відбувається апробація складових релігійного фанатизму, розкриваються його можливості, потенціал.

3. Виявлена взаємозалежність між релігійним фанатизмом та релігійністю, як певною формою буття релігії, в якій поєднуються її внутрішньопсихічні і зовнішньо-символічний вияви. Їх взаємозв'язок проявляється в системі релігійного світорозуміння, релігійного світовідчуття, релігійного світоставлення, в якісних і кількісних емпіричних показниках (ступінь, рівень, стан, характер, динаміка) як фанатизму, так і релігійності.

4. З'ясовано, що специфічними особливостями релігійного фанатизму є пристрасна відданість ідеям та догматам, неухильне їх дотримання в практичному житті, високий ступінь ідентифікації людини з положеннями релігійних доктрин, нетерпимість до іновірців, нав'язування своєї світоглядної парадигми іншим,тобто домінування емоційного над інтелектуальним.

5. Продемонстровано, що основними формами прояву релігійного фанатизму є діяльність інквізиції, релігійне бузувірство, тероризм, деструктивні культи. Кожна з цих форм вирізняється певними особливостями в межах тієї чи іншої релігійної традиції. Проте саме в крайніх формах релігійного фанатизму розкривається його антилюдський характер.


Список праць, опублікованих за темою дисертації

Бурлак С. М. Первісні вірування, як витоки релігійного фанатизму // Наука. Релігія. Суспільство.- Донецьк, 2002.- № 3-С.173-176.

2. Бурлак С. М. Феномен культового контролю свідомості // Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. - 2003.- №12. -С.67-72.

3. Бурлак С. М. Соціальна природа релігійного фанатизму // Наука. Релігія. Суспільство.- Донецьк, 2003.-№2-С.164-169.

4. Бурлак С. М. Природа та сутність релігійного фанатизму // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Сер.: Філософія. Політологія.- К, 2002.- Вип. 42.- С. 59-60.

5. Бурлак С. М. Інквізиція – зброя римської католицької церкви // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Сер.: Філософія. Політологія.- 2003.-Вип 54.- 2003.-С.9-10.

6.Бурлак С. М. Сучасний релігійний фанатизм // Людина у світі духовної культури.:Ч.2.- К.,2002- Частина