LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійний чинник соціально-економічної поведінки за умов глобалізаційних викликів

14

Київський національний університет імені Тараса Шевченка





Грабовець Оксана Володимирівна





УДК 316.74..2





РЕЛІГІЙНИЙ ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ

ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ






22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук




















Київ – 2003



Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі галузевої соціології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка




Науковий керівник

– доктор соціологічних наук, професор

Яковенко Юрій Іванович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри галузевої соціології



Офіційні опоненти:

доктор соціологічних наук

Донченко Олена Андріївна,

Інститут соціальної та політичної психології АПН України,

завідувач відділу, м. Київ


кандидат економічних наук

Яременко Олександр Олексійович,

Державний інститут проблем сім'ї та молоді,

директор, м. Київ



Провідна установа – Інститут соціології НАН України, м. Київ.



Захист відбудеться "19" червня 2003 року о 16 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.30

у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 314.



З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.







Автореферат розісланий "15" травня 2003 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.О.Тарабукін





ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена тим, що сучасні глобалізаційні процеси, залучаючи в орбіту світової економіки майже всі країни, актуалізують пошуки відповіді на питання щодо впливу соціокультурних факторів різного походження, зокрема як ендогенного, так і екзогенного. Звісно, це стосується також і незахідних суспільств, які прагнуть активно здійснювати трансформаційні перетворення. Водночас стає актуальною тенденція до формування однополярної світової системи з акцентуванням на цінностях західнохристиянської цивілізації. Зазначене проявляється на тлі суперечливих тенденцій, бо в одних соціумах посилюється прагнення збереження національної самобутності, релігійної ідентичності, а в інших – навпаки, що в цілому зумовлено неоднозначними "відгуками" суспільств на глобалізаційні "виклики".

Оскільки має місце успішна практика модернізації незахідних країн на прикладі Японії, Китаю, Саудівської Аравії та інших, то це засвідчує можливість вдалого регулювання економічної поведінки людей за умов сучасних ринкових засад з урахуванням можливостей самобутніх національних важелів, зокрема релігійних. Водночас існує жорстка опозиція глобалістській перспективі з боку ісламських країн (Іраку, Палестини, Лівії). Отже, наведене вище не дає підстав ігнорувати релігійну різноманітність сучасного світу, яка не тільки залишиться й надалі, а набуває вже зараз у деяких країнах жорстких форм (тероризму, фундаменталізму тощо).

Враховуючи, що, по-перше, між різними суспільствами, які певним чином репрезентують самобутні цивілізації, а також релігійні картини світу, є як спільні, так й альтернативні погляди стосовно праці, накопичення багатства, примноження капіталу тощо; по-друге, відбувається "ущільнення" соціокультурних контактів, а економічні зв'язки набувають динамічного характеру, то слід визнати, що вплив релігійних чинників на економічну поведінку за умов глобалізації має суперечливий характер та привертає увагу дослідників.

Отже, вже вищезгадане дає підстави говорити про наявність актуальної проблемної ситуації для багатьох соціальних спільнот у світі, оскільки, з одного боку, в межах кожної цивілізації маємо усталені релігійні важелі регулювання економічної поведінки, а з іншого – має місце залучення певної країни до світової та регіональних економічних систем, а тому стає неминучим зіткнення різних соціальних практик у вигляді релігійно "ангажованих" засобів врегулювання економічних стосунків, які є легітимними лише в межах локальних цивілізацій. Суперечлива специфіка проблемної ситуації для вітчизняних громадян полягає в тому, що Україна заявила про свої європейські пріоритети, намір просування в напрямку входження в світову спільноту на засадах представницької демократії, ринкової економіки, зокрема принципів приватної власності та конкуренції, але такий вектор розвитку українського соціуму веде до ерозії ціннісного ядра православної культури, супроводжується поглибленням майнового розшарування, соціокультурною дезорієнтацією членів суспільства тощо. Тематизація релігійного підгрунтя економічної поведінки тісно корелює із необхідністю для країн, що зазнають глобалізаційних викликів, визначення пріоритетів соціокультурної політики, посилювати пошук власної національної моделі економічної ідентичності з опорою на ендогенні важелі регулювання економічної поведінки.

Таким чином, і перед вітчизняними соціологами постає актуальна наукова проблема, сутність якої полягає в тому, що, з одного боку, життєво необхідно, по-перше, мати наукову картину сучасної економічної поведінки з урахуванням специфіки різних сфер відтворювального циклу суспільного виробництва, але, по-друге, важко обгрунтувати її адекватність, здійснюючи розбудову цієї картини тільки з опорою на існуючу соціологічну традицію, започатковану ще М.Вебером. Тому в нову епоху за умов глобалізаційних викликів потрібна розробка новітньої концепції впливу релігійного чинника на соціально-економічну поведінку.

Стан наукової розробленості теми дослідження. Огляд літератури, пов'язаної з вивченням соціокультурних детермінант соціальної поведінки взагалі, дав змогу звернутись до широкого контексту обговорення зазначеної теми та розпочати з'ясування співвідношення двох рівнів опису соціального буття: макросоціологічного