LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійний чинник соціально-економічної поведінки за умов глобалізаційних викликів

(рівня соціальних інститутів) і мікросоціологічного, персоналістичного (рівня поведінки соціального суб'єкта). Складність вивчення релігійної детермінації економічної поведінки полягає ще в тому, що наявні різні парадигмальні підходи, а оскільки одним з них притаманні класичні моделі соціальної, зокрема економічної, поведінки, а іншим – моделі інноваційні, бо останні розроблені на сучасному етапі функціонування науки, то кожна з них по-різному висвітлює дану тематику в окремо визначеній соціологічній перспективі. Соціологічні аспекти вивчення економічної поведінки передбачають звернення як мінімум до двох основних підходів дослідження соціальної поведінки. Герменевтична теорія увагу зосереджує на з'ясуванні того, який зміст, сенс, мають вчинки, дії для соціального агента, а позитивістська теорія – з'ясовує, яким чином соціальні структури пропонують цьому ж агенту цілі життєдіяльності та засоби їх досягнення.

Вплив праць представників "розуміючої" соціології М.Вебера (M.Weber) і Г.Зіммеля (G.Zimmel), символічного інтеракціонізму Дж.Міда (D.Mead), Ч.Кулі (H.Cooley), Х.Блюмера (H.Blumer), етнометодології H.Ґарфінкеля (H.Garfinkel), фундатора "драматургічної" соціології Е.Гоффмана (E.Goffman), феноменологів А.Шюца (A.Schutz), П.Бергера (P.Berqer), Т.Лукмана (T.Lukman) є суттєвим при вивченні релігійних детермінант соціальної поведінки. Також продуктивними є теоретичні доробки представників позитивістської традиції в соціології: Т.Парсонса (T.Parsons), Б.Малиновського (B.Malinowski), А.Редкліфф-Брауна (A.Radicliffe-Brown) стосовно визначення соціальних функцій релігії.

Дослідженню специфіки соціокультурного чинника соціальної поведінки приділяли увагу Н.Еліас (N.Elias), Ф.Тенбрук (F.Tenbruck), Е.Касірер (E.Cassirer), М.Крутова, Л.Іонін, Т.Кун (T.Kuhn), В.Хмелько, К.Юнг (C.Jung), які акцентували увагу на детермінованості поведінки соціального суб'єкта соціогенетичними особливостями розвитку суспільства.

Безпосередньо аналізу релігії як чинника соціальної, зокрема економічної, поведінки в різний час були присвячені праці М.Вебера, В.Зомбарта (V.Zombart), С.Булгакова, П.Сорокіна (P.Sorokin), П.Гайденко, Т.Гугніної, Ю.Давидова, А.Кравченко, М.Мнацаканяна, М.Лукашевича, В.Єленського, Р.Белла (R.Bella), А.Мая (A.May).

Дослідження ролі релігії як одного із чинників цивілізаційної ідентичності здійснюється в роботах фундаторів як класичних, так і сучасних цивілізаційних концепцій: М.Данилевського, О.Шпенглера (O.Spengler), А.Тойнбі (A.Toynbee), Ш.Ейзенштадта (S.Eisenstadt), С.Хантінгтона (S.Huntington), С.Кірдіної.

Соціокультурні аспекти сучасної глобалізаційної стратегії суспільного розвитку та розгляд трансформаційних процесів, що мають місце в незахідних цивілізаціях під впливом розповсюдження установок та цінностей ринкової економіки, вивчали такі вчені, як А.Абдель-Малек (A.Abdel-Malek), Ш.Ейзенштадт, Е.Шілз (E.Shils), Л.Швідлер (L.Swidler), О.Ахієзер, Б.Єрасов, Н.Зарубіна. У своїх працях вони наголошують на необхідності врахування ролі релігійних традицій у процесах трансформації країн паралельно із ринковими інноваціями.

Праці Р.Пайпса (R.Pipes), М.Шелера (M.Sheler), С.Войтовича, О.Донченко, Ю.Пахомова, П.Яроцького, М.Юрія, М.Грушевського, В.Липинського, наукові статті А.Іонової, С.Ткача, А.Віленського, М.Лапицького, В.Верховіна, Є.Суїменко, Е.Таня є доцільними стосовно розгляду самобутніх форм релігійної господарської етики, у тому числі й щодо української православної трудової аскези.

Огляд літератури дає підстави констатувати, що дослідження впливу релігійних детермінант на соціальну, у тому числі економічну, поведінку у соціології здійснювався переважно у відношенні до традиційних суспільств, у яких релігія була чи не єдиним конкурентоспроможним ідеологічним концептом, або у відношенні до суспільств епохи локального капіталізму, коли зіткнення "цивілізаційних світів" мало перманентний характер, і національна релігія могла відігравати роль морально-етичного важеля регулювання економічної поведінки в межах певного соціального простору. Враховуючи динамічний характер глобалізаційних процесів та розвиток тенденції до все більшого залучення незахідних суспільств до системи світогосподарських зв'язків, актуальними постають дослідження соціокультурних механізмів релігійної детермінації економічної поведінки, а також з'ясування того, як співвідносяться перспективи соціально-економічної трансформації суспільства, формування ринкової економічної поведінки зі збереженням "релігійної автентичності цивілізації", і чи можуть, у свою чергу, цінності, традиції ендогенних релігій видозмінюватись, реінтерпретуватись під впливом економічного чинника і бути задіяними в наступних модернізаційних проектах.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є концептуалізація соціальних механізмів впливу релігійного чинника на соціально-економічну поведінку за умов викликів часу глобалізаційного характеру. Для досягнення поставленої мети сформульовано для розв'язання наступні завдання:

окреслити наукову картину поведінки соціальних агентів, зафіксувавши особливості економічної поведінки як різновиду соціальної в різних сферах відтворювального циклу суспільного виробництва;

визначити місце та роль релігії як соціокультурного різновиду детермінанти економічної поведінки;

окреслити підхід щодо можливості на інтуїтивно-символічних засадах інтерпретувати релігію як соціальну технологію розв'язання життєвих проблем людей;

проаналізувати в контексті соціосинергетичного підходу процес ґенези релігії (на прикладі християнства) як соціального інституту в традиційному та сучасному суспільствах;

здійснити визначення місця та ролі релігійних детермінант економічної поведінки в різних цивілізаціях за умов глобалізації, зважаючи на релігію як важливий чинник соціокультурної ідентичності суспільств;

розглянути духовні засади православ'я на предмет їх впливу на ґенезу самобутньої господарської етики українського соціуму;

виявити в українській православній господарській культурі особливості ендогенних цінностей, традицій, установок тощо як компонент духовного ресурсу ринкової трансформації суспільства.

Об'єктом дослідження є соціально-економічна поведінка, а предметом – вплив релігійного чинника на соціально-економічну поведінку, який відбувається за певних умов та за допомогою ряду соціальних механізмів, маючи специфіку відповідно до характеру конкретних суспільств.

Теоретико-методологічна основа дослідження. Зважаючи на те, що філософські засади пізнання завжди передують або йдуть поруч з теоретико-методологічною рефлексією соціологічного пізнання, в дисертації був використаний категоріально-понятійний апарат філософської концепції символічних форм Е.Касірера, на тій підставі, що культуру