LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійний чинник соціально-економічної поведінки за умов глобалізаційних викликів

можна уявити як спосіб суспільного життя, а релігія є органічним компонентом культури як символічного світу, що оточує людину. Також були використані теоретичні положення Р.Белла з приводу розуміння як функціональної, так і символічної сутності релігійних систем, що послугувало основою для уточнення значення релігії в соціумі як символічно заданої, ментальної структури світосприйняття. До уваги були взяті ще теоретичні положення та висновки парадигм об'єднувального спрямування, які сформувались у рамках функціонування сучасної зарубіжної та вітчизняної соціології. Так були використані теоретико-методологічні засади концепції соціальних інститутів В.Биченкова та концепції інституціональної матриці С.Кірдіної, а також соціосинергетичної парадигми, розробку якої не можна уявити без внесків В.Афанасьєва, Л.Бевзенко, В.Василькової, І.Пригожіна, І.Стенгерс та інших. Проте ці дещо не зовсім стереотипні засади дослідження залучені водночас із звертанням до класичного спадку у вигляді праць М.Вебера, Е.Дюркгейма, Г.Зіммеля, В.Зомбарта, Р.Мертона, Д.Міда, Т.Парсонса, П.Сорокіна, М.Шелера та посткласичного етапу розвитку соціології у вигляді праць У.Бека, П.Бергера, Е.Гіденса, Н.Еліаса, Т.Лукмана, А.Мая, Р.Пайпса, А.Тойнбі, Е.Тоффлера, С.Хантінгтона, П.Штомпки та інших зарубіжних вчених. Також залучені праці вітчизняних вчених, які безпосередньо торкаються реалій сучасного суспільного життя, а саме: В.Бурлачука, С.Войтовича, І.Гавриленко, Є.Головахи, О.Донченко, В.Єленського, Н.Костенко, В.Лубського, М.Лукашевича, С.Макеєва, Н.Паніної, М.Паращевіна, Ю.Пахомова, В.Пилипенко, Н.Побєди, О.Погорілого, А.Ручки, Л.Сокурянської, Є.Суїменко, В.Танчера, Г.Удода, Л.Хижняк, В.Хмелько, А.Хоронжого, М.Юрія, О.Яременко та інші.

Дана робота має пошуковий характер, а тому вона безпосередньо не пов'язана з науково-дослідницькою роботою (НДР) конкретної наукової установи, але в роботі використаний емпіричний матеріал НДР щодо стану релігійності українців, отриманий вітчизняними вченими. Наприклад, соціологічного дослідження, яке було проведено Українським центром економічних та політичних досліджень у серпні 2000 року з широкомасштабним опитуванням населення в усіх регіонах України, а також дослідження, здійсненого Українським інститутом соціальних досліджень та центром "Соціальний моніторинг" у серпні-вересні 2001 року.


Наукова новизна одержаних результатів полягає в концептуальному осмисленні впливу релігії як символічної форми світосприйняття на соціально-економічну поведінку в різних суспільствах за умов глобалізаційних викликів.

У дисертаційному дослідженні були отримані наступні результати:

набуло подальшого розвитку розуміння поняття "соціальна поведінка" та зміст впливу на саму соціальну поведінку чинників різної модальності в контексті основних соціологічних парадигм (докладніше див. с. 15-34);

набув удосконалення розгляд внеску релігійного чинника у процес соціокультурної детермінації економічної поведінки на підставі аналізу як класичних, так і сучасних соціологічних джерел, завдяки тому, що соціально-економічна поведінка постає внормованим і детермінованим процесом соціальних взаємодій, якому притаманна соціальна значимість, але форма цього процесу залежить від умов розвитку суспільства як суто економічних, так і політичних, соціокультурних тощо (докладніше див. с. 34-59);

уперше розроблена концептуалізована версія щодо функціональної ролі релігії в соціумі як соціальної технології, що ґрунтується на символічних засадах світосприйняття та здатна розв'язувати життєво назрілі завдання через морально-етичне, а не силове спрямування соціальної поведінки (докладніше див. с. 63-73);

уперше релігію на прикладі християнства розглянуто з теоретичних позицій соціосинергетичної концепції, що дало змогу її інтерпретувати як самоорганізований процес у часі та просторі, що має у різних цивілізаційних практиках таку провідну властивість, як адаптаційну (докладніше див. с. 73-87);

уперше на ґрунті розуміння місця та ролі релігії в різних цивілізаціях як символічно заданої структури світосприйняття виділені наступні моделі релігійно детермінованої соціально-економічної поведінки:

вестернізована, або прозахідна (докладніше див. с. 124-134),

консервативна, або самобутня (докладніше див. c. 134-143),

модернізована, або адаптована (докладніше див. с. 143-151),

екологічна (докладніше див. с. 151-157);

знайшло подальше уточнення розуміння особливостей генези господарської етики православ'я, бо з'ясовано його етичні засади у напрямку формування моделей ринкової економічної поведінки (докладніше див. с. 157-174);

окреслена залежність між задіянням соціально-консолідуючого потенціалу православ'я, його здатністю ефективно "відповідати" на "виклики" сучасності та ефективністю соціально-економічних реформ (докладніше див. с. 174-194).

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дозволяють уточнити понятійний апарат спеціальних та галузевих соціологій, зокрема соціології економіки, соціології культури, соціології організацій, соціології релігії тощо. Запропонована концепція інтерпретації релігії дає орієнтири на визначення ефективних механізмів взаємодії різних соціальних інститутів, зокрема релігії, культури, комунікації, економіки тощо за умов трансформації суспільств. Водночас, розкриті в дисертації положення і сформульовані висновки сприяють практиці осмислення релігії як ефективного соціокультурного важеля регулювання соціально-економічної поведінки, оскільки релігія як соціальний інститут здатна консолідувати суспільство на засадах, альтернативних силовим соціальним технологіям.

Практичне значення роботи в тому, шо результати можуть бути використані в процесі викладання навчальних курсів зі спеціальних та галузевих соціологій, культурології, релігієзнавства.

Особистий внесок здобувача. В єдиній публікації зі співавтором здобувачем здійснено двоаспектний підхід до розгляду структурно-організаційної форми релігії (на прикладі християнства), як на рівні колективному, так і надколективному, а також було запропоновано визначення соціального інституту на соціосинергетичних засадах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на науковій конференції студентів та аспірантів, яка проходила в Київському національному університеті ім. Т.Г.Шевченка 11 лютого 2002 року та на міжнародних науково-практичних конференціях: "Культурна політика в Україні в контексті світових трансформаційних процесів", що проходила 12-13 грудня 2000 року в Києві; "VI Харківські соціологічні читання", що проходила 27-28 листопада 2001 року; "Образи світу на зорі нового тисячоліття", що відбулася в Києві 28-29 травня 2002 року; а також на круглому