LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійний чинник соціально-економічної поведінки за умов глобалізаційних викликів

столі "Економічна поведінка населення України" 9 лютого 2001 року під час навчання в Школі молодих соціологів 29 січня-10 лютого 2001 року в Києві. Апробація положень роботи здійснювалась також на науково-практичній конференції викладачів, співробітників та студентів Чернігівського державного інституту економіки і управління, що відбулася 24 квітня 2002 року в Чернігові. Матеріали дисертації обговорювались на засіданнях кафедри галузевої соціології в Київському національному університеті ім. Т.Г.Шевченка.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації – 233 с., обсяг основної частини роботи 201 с., список використаних джерел має 222 найменування та займає 18 с., додатки А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З займають 10 с.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обгрунтована актуальність дослідження та охарактеризована міра наукової розробки теми, сформульована проблема дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, зроблена характеристика теоретико-методологічних засад дисертації, її наукової новизни та з'ясовується питання щодо теоретичної та практичної значущості роботи.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади соціологічних концепцій впливу релігії на соціально-економічну поведінку" зроблено огляд теоретичних робіт, які присвячені вивченню релігійних аспектів детермінації соціальної поведінки. Соціальна поведінка шляхом аналізу різноманітних соціологічних підходів представлена в комплексному баченні з точки зору традиційних та сучасних соціологічних концепцій. Зокрема, здійснено розгляд соціальної поведінки на підставі звернення до двох основних соціологічних підходів: мікросоціологічного та макросоціологічного. Дослідження поняття "соціальна поведінка" виявило, що воно стосується множини різних аспектів, породжених специфікою дотичних до соціології інших соціальних і гуманітарних дисциплін, у зв'язку з чим здійснено розмежування логічних об'ємів та пізнавального змісту зазначеного поняття в контексті різних соціологічних концепцій.

У наукових джерелах соціальна поведінка і, відповідно, такий її різновид, як економічна поведінка, визначалась як обумовлена закономірностями, що діють через соціальні інститути, зокрема релігію, які примушують індивіда керуватись певними соціальними нормами, у тому числі релігійними традиціями, водночас, зазначене є результатом складного процесу взаємодій, під час яких формуються "сенси та значення", що в певній мірі визнаються всіма учасниками соціальних дій. Якщо в першому випадку людина розглядалась переважно як продукт соціального тиску (Е.Дюркгейм, Е.Толмен, К.Халл, П.Сорокін, Б.Малиновський, А.Редкліфф-Браун, Т.Парсонс), то в другому випадку – як агент соціальної дії, який активно конструює життєві світи, продукує соціальні символи, інтерпретуючи події навколо себе (М.Вебер, Г.Зіммель, Дж.Мід, П.Бергер, Т.Лукман, Х.Кулі, П.Блау, Г.Хоманс, Г.Гарфінкель, Е.Гоффман та інші). Вивчення соціальної поведінки в межах реалістичного чи номіналістичного дискурсів зумовлювало використання відповідного категоріально-понятійного апарату, а разом з тим ускладнювало поєднання підходів, що сформувалися в межах мікро- та макротеорій. Дана обставина актуалізує подальший пошук об'єднувальних теоретичних підходів до рогляду соціальної поведінки як системи, що відображає специфіку соціальної форми руху матерії, детермінованість котрої можна пояснювати через множину критеріїв різної модальності та характеру (природних, соціокультурних).

У першому розділі наведені конкретизовані форми взаємозв'язку поняття "соціальна поведінка" з такими суміжними категоріями, як "соціальна дія", "соціальна взаємодія". Сутність взаємозв'язку між вищеназваними поняттями виступає у вигляді такої моделі функціонування соціуму, в якій соціальна дія як одиничний акт функціонування одного індивіда є складовою системи соціальної взаємодії, а ця системність полягає в передбаченні зворотньої дії людини як акту очікуваного реагування.

У розділі окреслені особливості економічної поведінки як різновиду соціальної поведінки. Спираючись на концептуальні засади соціологічних теорій В.Верховіна та Є.Суїменко, зроблений акцент на тому, що економічну поведінку можна інтерпретувати як соціально-економічну, тобто як таку, що структурується не лише видовими, тобто сферними, суто економічними чинниками, але й родовими, тобто соціальними детермінантами. До складу останніх можна включити цілий спектр позаекономічних чинників, сформованих у процесі соціоґенези людського універсуму: політичних, культурних, релігійних тощо. Зроблений висновок про те, що людина, як осередок безмежної множини соціальних взаємозв'язків, вступаючи в економічну дію, керується не лише суто раціональним мотивом отримання швидкої матеріальної вигоди, але ж, будучи "homo sapiens", може зважати на своє соціальне оточення, морально-етичні ідеали, традиції, громадську думку. Таким чином, у предметній площині дисертаційної роботи прийнята методологічна позиція соціально-економічного підходу до визначення специфіки економічної поведінки, у якій економічне та соціальне є двома нерозривними гранями, що переходять одна в одну. Тим самим визнано, що власне економічна поведінка є історично мінливим явищем, а її смислове значення коригується адекватно певному соціокультурного контексту.

Також у розділі окреслено, яким чином у соціології теоретично визначались підходи до оцінки "внеску" релігійного чинника в перебіг процесів забезпечення функціонування соціуму, зокрема, здійснення його економічної життєдіяльності. Здійснений огляд робіт, які пов'язані із вивченням релігійних аспектів детермінації соціальної і, відповідно, економічної, поведінки таких класиків соціології, як О.Конта, М.Вебера, В.Зомбарта, Е.Дюркгейма, Б.Малиновського, А.Редкліфф-Брауна, Г.Зіммеля, П.Сорокіна. Вивчаючи релігію як вагомий компонент соціальної структури як у традиційному, так і в модернізованому суспільстві, вищезгадані вчені розглядають соціальну, у тому числі економічну, поведінку людини та її релігійну активність як такі, що можуть бути із різним ступенем взаємозалежними. На цьому тлі особливість сучасної соціологічної науки полягає в тому, що дослідження релігійних аспектів детермінації економічної поведінки здійснено науковцями переважно в контексті тих соціально-економічних зрушень, які мають місце в незахідних країнах за умов глобалізації. На відміну від класиків соціології, які основну увагу приділяли інтеграційним, стабілізуючим функціям релігії у примітивних та традиційних суспільствах, у яких релігія відігравала провідну роль чинника економічної поведінки у межах локального соціального простору, сучасні вчені (А.Баас,