LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійний чинник соціально-економічної поведінки за умов глобалізаційних викликів

та необхідність зважання на релігійні чинники соціально-економічної поведінки, що репрезентують притаманні ендогенному соціокультурному простору символічні стереотипи розв'язання економічних проблем, які знаходять свій прояв у формуванні локальних, самобутніх форм виробництва та споживання, моделей менеджменту та маркетингу (японське диво, китайський ринковий соціалізм тощо).

Сучасна стратегія глобалізації, що набуває інформаційних вимірів, стає більш витонченою та ефективною, на противагу традиційній, територіальній інтеграції, оскільки всупереч географічним та інституціональним кордонам, через використання символічних форм світосприйняття спрямована особистісно, діє безпосередньо на свідомість та вчинки соціального суб'єкта. У зв'язку з цим зростає потреба у вивченні ефективних ендогенних механізмів регулювання соціально-економічної поведінки, задіянні альтернативних силовим засобам релігійних технологій, що апелюють, насамперед, до морально-детермінованих, внутрішньо особистісних чинників соціального контролю.

З огляду на вищесказане, в третьому розділі досліджується місце та роль релігійного чинника соціально-економічної поведінки в різних цивілізаціях за умов реалізації сучасної глобалістської перспективи. Були виділені конститутивні ознаки наступних релігійно детермінованих моделей соціально-економічної поведінки, що сформувались в локальних соціокультурних практиках як ендогенні "відповіді" суспільств на "виклики" глобалізації: 1) прозахідна, або вестернізована, духовним ядром якої є цінності, традиції західнохристиянської цивілізації, які культивують ліберальні права та свободи особистості, формують прагматичні установки щодо світу, раціоналізм та дисциплінованість, 2) консервативна, або самобутня, морально-етичні засади якої сформувались на основі релігійної трудової аскези незахідних суспільств, 3) модернізована, або адаптована модель економічної поведінки, що є результатом органічного синтезу ендогенних цінностей, релігійних традицій, які зазнають реінтерпретації, осучаснення адекватно "викликам" часу, із засадами ринкової економіки. Увагу також акцентовано на необхідності розвитку нової екологічної моделі економічної поведінки, яка б уможливила пошук компромісу між розвитком економіки та збереженням стабільності екосистеми за умов інтенсифікації світогосподарських зв'язків. На прикладі даної моделі економічної поведінки, яка апелює до загальнолюдських цінностей, втілених у різних релігійних системах, показана вітальна необхідність дотримання суб'єктами економічної діяльності морально-етичних норм, формування нового стилю економічного мислення, ділової культури, що б сприяло виживанню людства в штучно створених техногенних умовах, його консолідації для розв'язання назрілих глобальних проблем. Означені вище моделі релігійно детермінованої економічної поведінки слід представляти, користуючись термінологією М.Вебера, радше як ідеальні типи, які у чистому вигляді не мають аналогів у соціальній реальності, але з допомогою яких (ідеальних типів) можна теоретично конструювати та інтерпретувати складні, неоднолінійні процеси, що мають місце в сучасному світі під впливом глобалізаційного чинника. Отже, тенденція до стандартизації та уніфікації соціально-економічного простору зумовлює цілий спектр неоднозначних "відповідей" суспільств на глобалізаційні "виклики", що віддзеркалює плюралізм існуючих цивілізаційних і, відповідно, релігійних ідентичностей.

У розділі проаналізовані особливості ґенези господарської етики православ'я у соціокультурному контексті Західної та Східної України, виявлені спільні та відмінні конститутивні засади українського та російського православ'я щодо перспектив впливу на формування моделей ринкової економічної поведінки. Зроблений висновок про те, що в цілому українське православ'я не є дистанційованим від господарської сфери і може формувати морально-етичні стимули до праці, але, на відміну від західного християнства, акцент робить на необхідності зважання на нематеріальні, духовні чинники економічного успіху поряд із суто матеріальними, грошовими.

Досвід реформ останнього десятиріччя, спрямованих на розбудову в Україні західної моделі ринкової економіки з притаманними їй атрибутами економічної свободи, накопичення капіталу, безмежного матеріального гедонізму тощо показав, що прагнення вітчизняних реформаторів ґрунтувалися на хибному припущенні про те, що швидке та штучне імплантування ринкових принципів господарювання у вітчизняну економіку принесе довгоочікуване економічне процвітання.

На підставі успішної практики модернізації деяких незахідних суспільств, а також спираючись на теоретичні доробки таких соціологів, як Ш.Ейзенштадт, Е.Шілз, у розділі розглянута необхідність та доречність врахування в трансформаційних проектах України традиційних соціальних важелів регулювання економічної поведінки, таких, як громада, соборність, культ господаря, аграрної праці, благодійності, сімейних цінностей з сучасними ринковими засадами господарювання. Морально-етичні важелі (в основі яких лежать, насамперед, релігійні цінності) як альтернатива силовим методам розв'язання конфліктних ситуацій є факторами, що уможливлюють досягнення ефективної економічної комунікації між соціальними агентами в демократичному суспільстві. Знання особливостей генези православної господарської етики дозволить виробити адекватну соціокультурним умовам модель економічної системи, відшукати компромісне рішення щодо регулювання соціально-економічної поведінки, що дасть можливість збалансувати як традиційні, так і інноваційні чинники соціального контролю в економічній царині.


ВИСНОВКИ


У дисертації запропонована інноваційна версія концепції впливу релігійного чинника як символічної форми світосприйняття на соціально-економічну поведінку в різних цивілізаціях за умов глобалізаційних викликів.

З'ясовано, що джерелом формування принципів економічної поведінки можуть бути не лише суто економічні змінні (прибутковість, продуктивність праці тощо), але й неекономічна сфера, нематеріальні чинники. Економічна поведінка в роботі інтерпретується як соціально-економічна, оскільки її етос регламентується цілим спектром соціокультурних чинників, сформованих у процесі генези людського універсуму (політичних, релігійних, культурних тощо), які присутні як на свідомому, так і на підсвідомому рівні соціальних агентів і є факторами формування певного типу економічної культури.

Оскільки у роботі соціально-економічна поведінка вивчається з точки зору впливу на неї чинників релігійної модальності, тому в процесі концептуалізації соціокультурного механізму впливу релігійної детермінанти на економічну поведінку були використані теоретико-методологічні засади філософії символічних форм Е.Касірера. Це