LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійні конфлікти в перехідних європейських суспільствах: природа, динаміка, вплив на релігійно-суспільні процеси


ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ імені Г. С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ




АРІСТОВА Алла Вадимівна



УДК 21.009




РЕЛІГІЙНІ КОНФЛІКТИ

В ПЕРЕХІДНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СУСПІЛЬСТВАХ:

ПРИРОДА, ДИНАМІКА,

ВПЛИВ НА РЕЛІГІЙНО-СУСПІЛЬНІ ПРОЦЕСИ



Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філософських наук










Київ – 2008

Дисертацією є рукопис


Робота виконана у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії

імені Г.С. Сковороди Національної Академії наук України


Науковий консультант: доктор філософських наук, професор

ФИЛИПОВИЧ Людмила Олександрівна,

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди

НАН України, завідувач відділом проблем релігійних процесів в Україні


Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

САГАН Олександр Назарович,

Голова Державного комітету України у справах національностей та релігій;


доктор філософських наук, професор

ВИГОВСЬКИЙ Леонід Антонович,

Хмельницький університет управління та права, завідувач кафедри філософії та політології;


доктор філософських наук, професор

ЛУБСЬКИЙ Володимир Іонович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри релігієзнавства.



Захист відбудеться "13" червня 2008 р. о 14-й год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.


Автореферат розісланий " 7 " травня 2008 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук, доцент Бучма О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Трансформації колишнього соціалістичного геоареалу понад два десятиліття знаходяться у фокусі стійкого дослідницького інтересу і наукових дискусій. Перехідні соціуми перетворилися на точку збігу внутрішніх і зовнішніх напруг, що генеровані як власною логікою розвитку, так і сучасними глобалізаційними процесами.

Після відносно мирного розпаду "соціалістичного табору" відбулося виразне розмежування новоутворених країн за економічними, політичними, етнічними, релігійними ознаками, геополітичними орієнтаціями. Радикальні і стрімкі зміни на терені постсоціалістичних суспільств призвели до спалаху численних суспільних конфліктів, гострота яких деколи сягала рівня національної й державної безпеки. Саме такий рівень загрози продемонстрували релігійні протистояння у більшості країн Центрально-Східної Європи і в Україні зокрема. Бурхливі й суперечливі процеси глобалізації надали не тільки потужних інтеграційних імпульсів, але значно примножили число конфліктогенних факторів: суспільні конфлікти набули нових якостей, масштабів, способів вияву і впливу на макросоціальну динаміку. Поширення етноконфесійних протистоянь на європейських теренах стає прикметною ознакою нового століття.

Україна в її новітній незалежній історії подала один із найвиразніших прикладів системної конфліктності перехідного суспільства, яка вразила і релігійно-конфесійне середовище. За лічені роки відбулося стрімке зростання релігійності в її різноманітних і суперечливих виявах, вибухнули резонансні міжконфесійні і міжцерковні конфлікти, що посилили соціальну напругу в суспільстві та обтяжили нелегкий етап його реформування. Релігійні протистояння розгорталися одночасно на різних рівнях і напрямах: множинні розколи та конфронтація православних церковних структур різних юрисдикцій; задавнений конфлікт між православ'ям і греко-католицизмом, гостро актуалізований із здобуттям незалежності; історично-успадковані та нововиниклі суперечності між православними і протестантськими конфесіями; православно-мусульманські протистояння у південних регіонах України, ускладнені напругою в етнонаціональних відносинах; конфліктні стосунки між традиційними і нетрадиційними для України релігіями (здебільшого іноземного походження); численні проблеми і кризи внутрішньо-конфесійного розвитку тощо. В умовах політичних трансформацій і державотворення міжконфесійні конфлікти набували специфічної забарвленості – ставали не просто конфліктами інтересів, а зіткненнями етнокультурних ідентичностей, конфліктами етнічного й геополітичного вибору.

Як наслідок, віднайдення шляхів оптимізації міжконфесійних відносин, прогнозування і попередження релігійних конфліктів перетворюється на нагальну суспільну потребу і важливу умову розбудови громадянського суспільства. Відтак постає завдання систематичного міждисциплінарного дослідження релігійних конфліктів, особливостей їх генезису, типології, динаміки, функціональності, впливу на суспільні процеси.

Вся еволюція світової суспільної думки, особливо в ХХ ст., продукує висновок, що демократичне суспільство, побудоване на засадах ринкової економіки та конкурентності у всіх сферах життя, конфліктогенне за самою своєю природою. Втім, наукова спільнота вимушена визнати, що класичні евристичні підходи, вироблені західною наукою й філософією і розраховані на осмислення конфліктів у суспільствах ліберально-демократичного типу, за умов розвинутого і стабільного громадянського суспільства, втрачають свою дієвість у реаліях перехідних суспільств. До того ж проблеми специфіки, генезису, типів, ескалації, врегулювання саме релігійних конфліктів у класичній конфліктології активно не досліджувалися. З іншого боку, висунуті останнім часом і вітчизняними, і зарубіжними вченими концепції "посткомуністичного", "посттоталітарного", "транзитного" розвитку, за рідкісним винятком, означують конфліктний зміст соціально-релігійних процесів побіжно і в надто загальних рисах.

Завдання дослідження сучасних релігійних конфліктів водночас і актуалізоване і обтяжене фактичною відсутністю власної конфліктологічної традиції. Релігійні конфлікти за радянські часи практично не ставали об'єктом наукового неупередженого аналізу, як і чимало інших процесів, що перебігали у релігійній сфері. Понад те, у колишньому СРСР конфліктології взагалі було відмовлено у праві на існування як самодостатній галузі: офіційна концепція безконфліктності соціалістичного суспільства практично