LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійні конфлікти в перехідних європейських суспільствах: природа, динаміка, вплив на релігійно-суспільні процеси

мережі.

  • В епоху глобалізації відбувається виразна зміна не тільки кількісних параметрів релігійних конфліктів, але їх якісних ознак. Модернізуються способи їх штучного розпалення та підживлення, технології використання у політичних цілях тощо. В умовах соціальної нестабільності інтеграційний потенціал конфліктних моделей свідомості і поведінки на мезо- і мікрорівні стає запитаним з боку низки політичних і релігійних організацій, що веде до культивування та підживлення релігійного антагонізму. В цьому контексті особливої небезпеки набувають явища етнорелігійного екстремізму і тероризму, які закономірно генеруються системою глобального суспільства.

  • Об'єктивна неможливість остаточного розв'язання і подолання релігійних конфліктів вимагає відпрацювання спеціальних методів і засобів управління ними та розбудови толерантних міжконфесійних відносин. Управління релігійними конфліктами являє собою комплексне завдання, що включає: діагностику соціального середовища з метою визначення "осередь соціальної напруги" і передконфліктних ситуацій; локалізацію вже наявних конфліктів, запобігання їх ескалації та загостренню; врегулювання конфлікту через досягнення консенсусу або компромісу між його сторонами; мінімізацію негативних наслідків конфлікту; усунення в разі можливості підстав для повторних спалахів конфлікту. Вироблення технологій управління релігійними конфліктами переведе релігієзнавство на новий рівень розвитку як практично-орієнтованого знання, що здатне чинити вплив на спосіб буття і форми взаємодії релігійних інституцій.

    Теоретичне значення дослідження. Дисертація є першим в українському академічному релігієзнавстві системним комплексним дослідженням феномену релігійний конфліктів у європейських суспільствах перехідного типу з метою обґрунтування можливостей і засобів оптимізації релігійних відносин.

    В роботі визначені концептуальні засади конфліктології релігії як нової самостійної релігієзнавчої дисципліни. З огляду на це, результати і висновки даного дослідження слугуватимуть теоретичною базою для подальшого вивчення різних аспектів і форм релігійних відносин, аналізу конфліктогенних чинників сучасної доби, а відтак сприятимуть розбудові цілісної евристичної моделі феномену релігійної конфліктності, концептуалізації досліджень суспільно-історичних і регіональних особливостей релігійних процесів.

    Отримані результати можуть виступати методологічними підвалинами подальшого вивчення взаємодії релігії з різними соціальними сферами, неоднозначної ролі релігійних конфліктів у процесах державотворення, етнонацієгенезу, зміні духовно-світоглядних та ціннісних парадигм.

    Практичне значення дисертаційної роботи. Крім науково-теоретичної значущості, результати дослідження мають виразне практичне застосування. Конфліктологія релігії у сучасну добу можлива і доцільна лише як теоретико-прикладна дисципліни: цикл конфліктологічного пізнання є незавершеним без вироблення практичних технологій запобігання, врегулювання, локалізації релігійних конфліктів, мінімізації їх руйнівних наслідків на суспільні відносини.

    Результати роботи можуть бути використані органами державної влади, церковними інституціями, громадськими організаціями, науково-освітніми установами при виробленні стратегії толерантизації міжконфесійних взаємин, оптимізації моделі державно-церковних відносин в Україні, вирішенні проблем налагодження міжконфесійного діалогу, розробці стабілізаційних програм.

    Матеріали і висновки дисертації можна використовувати у процесі підготовки підручників із релігієзнавства, історії релігії, соціології релігії, конфліктології, при розробці спецкурсів із релігієзнавства, соціології, політології, конфліктології, а також у просвітницькій роботі та системі підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників і державних службовців.

    Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є результатом самостійної дослідницької роботи здобувача, яка проводилась у 1996-2007 роках. Висновки і рекомендації, положення наукової новизни отримані автором самостійно. З дисертаційної проблематики вийшли лише дві праці, написані здобувачем у співавторстві, а саме: Арістова А.В., Передерій В.Ф. Соціально-релігійні процеси в перехідному суспільстві (Вісник Державної Академії керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2002. - № 1. – С. 16-23), де дисертанту належить аналіз релігійних процесів і підведення підсумків, а співавторові – надання частини фактичного матеріалу; Арістова А.В., Передерій В.Ф. Місце і роль релігії у процесах культурної спадкоємності (Культура і сучасність. Альманах. – К., 2003. - № 2. – С. 28-34), де дисертанту належить постановка проблеми, її аналіз та підсумки (27, 29-34), а співавторові – міркування щодо тенденцій розвитку української культури.

    Апробація результатів дисертації систематично здійснювалася у процесі участі дисертантки у міжнародних та всеукраїнських науково-теоретичних й науково-практичних конференціях. Серед найбільш значимих конференцій: Всеукраїнська науково-практична конференція "Ідея національної Церкви в Україні" (17-18 жовтня 1997 р., Тернопіль); Міжнародна наукова конференція "Християнство в контексті історії і культури України" (28-29 листопада 1997 р., Київ); Міжнародна наукова конференція "Екуменізм і проблеми міжконфесійних відносин" (20 травня 2001 р., Київ); Міжнародна наукова конференція "Українське релігієзнавство: історія, стан, перспективи" (31 січня - 1 лютого 2002 р., Київ); Міжнародна науково-практична конференція "Релігія і Церква в Україні: уроки минулого і проблеми сьогодення" (23 червня 2003 р., Київ); Міжнародна конференція "Права людини в міжнародному та українському контексті" (28 березня 2004 р., Київ); Міжнародна наукова конференція "Духовні і релігійні проблеми сучасної України" (30 березня 2004 р., Київ); щорічні Міжнародні конференції "Історія релігій в Україні" (Львів, травень 2005, 2006, 2007 рр.); Міжнародна наукова конференція "Релігія і соціальні зміни у сучасному суспільстві" (18-19 квітня 2005 р., Чернівці); Міжнародна конференція "Принципи викладання релігійної етики в навчальних закладах" (7 лютого 2007 р., Чернівці); Міжнародна конференція, присвячена 100-річчю з дня народження М. Еліаде (2-3 березня 2007 р., Київ); ІV Міжнародна науково-практична конференція "Україна в євроінтеграційних процесах: проблеми і перспективи" (18 травня 2007 р., Київ); наукова конференція "Релігія і церква в постсоціалістичних країнах: український контекст" (31 травня 2007 р., Київ); Всеукраїнська наукова конференції "Академічному релігієзнавству в Україні – 15: здобутки, проблеми і перспективи" (1 червня 2007 р., Київ); науково-практична конференція "Релігія і Церква в сучасній Україні: стан, проблеми, перспективи (21 вересня, 2007 р., Київ); ХХІІ Міжнародна науково-практична конференція "Роль науки, релігії та суспільства у


  •