LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійні конфлікти в умовах глобалізації

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА











ШУМУНОВА ДАНА ДАНИЛІВНА




УДК – 291.7



РЕЛІГІЙНІ КОНФЛІКТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ







09.00.11 – релігієзнавство









АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук













Київ-2006


Дисертацією є рукопис.



Робота виконана на кафедрі релігієзнавства філософського

факультету Київського національного

університету імені Тараса Шевченка.



Науковий керівник - доктор філософських наук, професор

Горбаченко Тетяна Григорівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, кафедра релігієзнавства.


Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Кралюк Петро Михайлович,

Національний університет "Острозька академія",

завідувач кафедри релігієзнавства;



кандидат філософських наук

Кирюшко Микола Іванович,

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень

імені І.Ф. Кураса НАН України,

провідний науковий співробітник.



Провідна установа - Національний аграрний університет,

кафедра філософії, Кабінет Міністрів України,

м. Київ.




Захист відбудеться "29" травня 2006 року о 14 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17 у Київському

національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.



З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці

імені М.О. Максимовича Київського національного університету

імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.



Автореферат розісланий "28" квітня 2006 р.






Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.О. Шашкова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дисертаційного дослідження. Розвиток демократичного суспільства в Україні, обтяжений як наслідками тоталітаризму, так і соціоекономічними складнощами перехідного періоду, ставить низку проблем. Без їх вирішення подальша соціополітична трансформація, яка б могла забезпечити входження країни до європейської спільноти, може уповільнитись та зіткнутися з додатковими перешкодами. Саме до таких принципових питань належить проблема релігійних конфліктів, толерантне вирішення яких, сприятиме стабілізації в суспільстві.

Багатогранність інтерпретацій української історії свідчить про необхідність усвідомити її роль в глобалізаційному процесі, численні конфлікти якого мають релігійне забарвлення. Українська культура, як і європейська цивілізація в цілому, історично сформувалась як спадок християнства. Вона сповнена ідеєю священного як символу вищої моральності, сумління, справедливості. Тому демократизація України і процес її входження до світового співтовариства не набуває характеру цивілізаційного зіткнення. Але нове тисячоліття призводить людство до усвідомлення взаємозалежності світу. Так, вирішення будь-яких нагальних національних проблем стає неможливим без серйозного врахування глобальних факторів і імперативів нової світової ери і формації. Проблематизація релігійного конфлікту в умовах глобалізації підкреслює онтологічні засади феномену зіткнення цивілізацій і сприяє виникненню цілісного підходу до розуміння його причин.

Сучасна епоха дивним чином поєднує в собі наймодерніші досягнення науки з найглибшим консерватизмом людського буття та духу. Сьогоднішній світ уособлює очевидне зіткнення між транснаціональною культурою Заходу, яка претендує на універсальність свого культурного коду, і трансграничним опором цивілізацій, на які спрямована уніфікація. Це проявляється в різних формах, в тому числі і в формі релігійних конфліктів та їх крайньому прояві - тероризмі. Цей процес небезпечно нагнітає відносини між християнським і нехристиянськими світами, перш за все з ісламським, і може призвести, в решті решт, до катастрофічних наслідків.

Ступінь наукової розробки проблеми. Аналіз релігійного конфлікту як релігієзнавчого поняття дає змогу органічно поєднати історико-філософський матеріал з новими теоретичними розвідками сучасної вітчизняної й західноєвропейської науки, ввести в широкий науковий ужиток ще неопрацьовані українськими філософами джерела. Дана тема постає на межі релігієзнавства, філософії культури, історії філософії та соціології релігії, даючи можливість в новому ракурсі розглянути релігієзнавчу проблематику крізь призму актуальних на сьогодні питань та завдань соціокультурного буття.

Релігійний конфлікт не належить до тих категорій, що мають наскрізну історію вивчення, аналізу й оцінки. Постановка проблеми релігійного конфлікту в філософській думці відбувається за умов подолання раціоналістичного ідеалу знаходження остаточних істин. При такому підході неоднозначність і суперечливість людського буття приносились в жертву принципам абстрактної гармонії й формальному закону несуперечливості. Класичний стиль філософування припускав можливість суперечливості всезагального розвитку тільки в формі соціальних антагонізмів. Вектори дослідження в даному напрямку задає творчість Геракліта, Августина, Віко. І лише німецький трансцендентальний ідеалізм (І.Кант, Фр.Шеллінг, Г.Гегель) та марксизм легітимували принцип єдності різноманітного і проголосили протиріччя закономірністю пізнання і розвитку взагалі.

Позитивістські прагнення Г.Спенсера і Е.Дюркгейма звільнити суспільні науки від нашарувань метафізики, призвели до того, що конфлікт, а також його релігійна модифікація, з периферії філософської думки стає центральним предметом рефлексивних зусиль. В світовій філософській літературі виникає декілька напрямів, які займаються дослідженням природи конфліктів: соціологічні (М. Вебер, Г. Зіммель), фрейдистські (З. Фрейд, Е. Фромм,

К.Хорні), функціоналістські (Т.Парсонс, Л.Козер, Р.Дарендорф). Після позитивістів термін „конфлікт" стає центром філософських і соціологічних досліджень ХХ ст. Його зміст репрезентує сутність соціальних трансформацій в філософсько-культурологічних концепціях Д.Белла, Ю.Хабермаса, В.Хьосле. Цивілізаційний підхід до розуміння релігійного виміру конфлікту в епоху глобалізації формується в роботах С.Хантінгтона, Ф.Фукуями,

М.Юнгерсмейера.

Дослідження соціальної природи глобалізації неодмінно призводять до необхідності визначення основних контурів філософії глобалізму. Треба зазначити, що в західній літературі ці контури представлені низкою концепцій, які теоретично пояснюють нову глобальну світобудову. До них належать: концепція „відкритого суспільства" К.Поппера і економічної