LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійні конфлікти в умовах глобалізації

глобалізації

Дж.Сороса, „Світ-системна" концепція І.Валлерстайна і геополітична концепція глобалізму З. Бжезинського, історіософська теорія „світового порядку грошей" Ж.Атталі. Постмодерністські інтерпретації глобалізаційних тенденцій були відслідковані на матеріалах праць Ж. Бодрійяра, Ж. Дерріди, Ф.Ліотара, Ф.Джеймісона, Р.Рорті.

Релігійна ситуація постсучасної доби досліджується в контексті загальнотеоретичних проблем глобалізації. Найбільш важливе місце тут зайняв аналіз праць Ж. Дельоза, П. Рікера, С. Жижека, Х. Казанови, Д. Хопкінса,

Н.Гудськова, А. Панаріна, а систематизації конфліктних ситуацій присвячені праці В.Бойка, В.Овчіннікова, Н.Полякова, С.Фролова, Г.Штракса.

Українська філософська література при дослідженні соціальної природи конфлікту поєднує глибину класичного підходу до категорії „протиріччя" і реалістичність позитивістської проблематики конфліктів. У такому аспекті слід відзначити філософські твори методологічного характеру, авторами яких є: В.Андрущенко, І.Бойченко, О.Валевський, Л.Губерський, І.Добронравова, В.Касьян, М.Михальченко, Н.Надольний, Б.Новіков, А.Романюк, Л.Сидоренко, В.Чуйко, Т.Ящук.

Аналізу тенденцій, пов'язаних з конфліктогенним потенціалом релігійної ситуації в пострадянській Україні присвячені роботи Н.Белікової, В.Бондаренка, Т.Горбаченко, В.Горового, А.Колодного, М.Кирюшка, П.Кралюка, В.Лубського, В.Новіка, М.Новиченка, О.Шуби.

Ґрунтовному науковому опрацюванню проблеми релігійного конфлікту та його специфіки в епоху глобалізації бракує не просто соціологічного, а саме теоретико-концептуального підходу. Дане дисертаційне дослідження покликане у певній мірі це компенсувати.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося в системі наукових досліджень кафедри релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка в межах теми „Філософська та політологічна освіта в Україні на перетині тисячоліть" (державний реєстраційний номер – 01БФ041 – 01).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в системному аналізі формування та розгортання релігійних конфліктів в умовах глобалізації.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких взаємопов'язаних завдань:

визначити поняття „релігійний конфлікт" та з'ясувати його співвідношення з родовим і суміжними поняттями;

розглянути історико-філософську ретроспективу становлення релігійного конфлікту як соціального явища;

здійснити теоретико-філософський аналіз глобалізації в її культурному і соціальному вимірі;

виявити тенденції проникнення глобалізаційних процесів до релігійних рухів постсучасності;

обґрунтувати значення релігійного конфлікту як граничної ситуації глобальної цивілізації;

розглянути характер глобалізаційних тенденцій для геоконфесійних процесів України.

Об'єктом дослідження є феномен релігійного конфлікту та його модифікації в умовах глобалізації.

Предметом дослідження виступає аналіз сукупності теорій та евристичних можливостей філософсько-релігієзнавчого розуміння сутності, специфічності і світоглядно-практичного впливу релігійних конфліктів на формування цивілізаційного процесу.

Методи дослідження. Складна багаторівнева природа об'єкта дисертаційного дослідження обумовила застосування комплексного підходу. Методологічною основою дисертації виступає порівняльно-історичний метод дослідження, який потребує розгляду еволюції ідей і теорій з урахуванням конкретно-історичних умов їх виникнення та розвитку. Компаративістський метод, що ґрунтується на порівняльному аналізі концепцій, дає змогу визначити сутність терміну „релігійний конфлікт". Принцип наукової об'єктивності і всебічності потребує використання аналітичного методу дослідження, що передбачає вивчення першоджерел релігієзнавчої, філософської та соціологічної літератури з теми, а структуралістський метод виявлення пари опозиційних концептів (конфлікт – гармонія, конфлікт – криза, соціальний конфлікт – культурний конфлікт) був спрямований на виявлення правил перетворення як всередині, так й поміж елементами-опозиціями для моделювання застосування цих правил на можливих варіантах опозицій даного комплексу текстів.

Вирішенню завдань дослідження у порівняльному та парадигмальному філософсько-релігієзнавчому аналізі релігійного конфлікту та його глобалізаційного контексту сприяли праці класиків світової та вітчизняної філософії, а також теоретичні роботи постмодерністів, які задають багатовекторність дослідження феномену глобалізації. Особливе значення для дисертаційної роботи мають праці С.Хантінгтона.

Наукова новизна дисертаційного дослідження. У дисертації здійснений системний аналіз формування та розгортання релігійних конфліктів в умовах глобалізації. Результати, які виносяться на захист, сформульовані у наступних положеннях:

• визначено, що „конфлікт" є засадничим родовим поняттям терміну „релігійний конфлікт", яке фіксує зміст інтерсуб'єктивного феномену, що характеризується антагоністичним протистоянням суспільних сил, а поняття „релігійний конфлікт" може бути уточнене як різновид соціокультурного антагонізму акторів релігійних процесів, що мають контрарні системи вихідних релігійних цінностей, змістовне наповнення якого має подвійну природу – як різновид проблемної ситуації та, як чинник людської комунікації;

• розглянута історико-філософська ретроспектива становлення проблематики релігійного конфлікту як соціального явища дозволила з'ясувати, що його проблематизація, як і тематизація взагалі, стала можливою після позитивістської ревізії метафізики. Попередня філософська традиція, абсолютизуючи риторику тотожності, розглядала суб'єкт-об'єктну модель свідомості як прозору для себе, а тому в ній не було місця для протиріч і конфліктів. У добу глобалізації виробляється цивілізаційний підхід до експлікації концепту релігійного конфлікту;

• встановлено, що глобалізація виступає як соціокультурне явище формування образу „світової спільноти", що виходить за національно-державні кордони та набуває загальних екологічних, соціокультурних, політичних і цивілізаційних характеристик. Продовженням об'єктивних процесів глобалізації, які представлені консолідацією економічних систем в єдину світову модель і уніфікацією мультикультурного простору, є вестернізація – ідеологічний проект, що прагне екстраполювати західний код культури на світовий простір в цілому, що призводить при зсуві культурних парадигм до кризи ідентифікації;

• виявлено, що символічний капітал глобалізації, не дивлячись на загально секуляризаційний характер доби, має теологічну аргументацію. Це призводить до політизації релігії та закріплення за останньою функції ідентифікації соціокультурного простору як особистостей, так і цілих спільнот, що не заважає існуванню опозиційних тенденцій – релятивізації релігійних констант в мультикультурному просторі постсучасності;

• обґрунтовано, що релігійний конфлікт в глобальному світі має граничний характер. В умовах кризи культурної ідентифікації глобалізаційної доби релігія стає формою культури, що зберігає зв'язок з традицією у будь-яких трансформаціях мультипарадигмального простору, а тому вона стає