LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійні конфлікти в умовах глобалізації

– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 - релігієзнавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню глобалізаційного варіанту релігійного конфлікту, який запропоновано визначити як антагоністичне протистояння носіїв різних систем релігійних цінностей, що має соціальний (релігія як соціальний інститут) і культурологічний (релігія як форма культури та її інтерпретації) виміри, і розкриває свій зміст у їх взаємопереході. У дисертації запропоновано цілісний культурологічний підхід до розуміння релігійного конфлікту як феномену, аналіз якого не можна обмежити соціологічними параметрами. Обґрунтовується значення досліджуємого явища як поля зіткнення культурних текстів, що репрезентує протистояння релігійних інтерпретацій культури, які надалі можуть бути інституалізовані. Дослідження суперечливої природи релігійного конфлікту дозволяє визначити співвідношення його культурологічного та соціального змісту у його історичних трансформаціях.

Показано, що проблематизація релігійного конфлікту відбувається за умов подолання філософії тотожності, яка заперечувала суперечливість людського буття. Глобалізаційний контекст розкриває тотальний характер конфлікту цінностей. Криза культурної ідентифікації, за умов панування мультикультурного дискурсу постмодерну, сприяє спробам секуляризованої культури екстраполювати неоліберальний проект на світову спільноту в цілому. Відповідь релігії, як транслятора культурних традицій, призводить до її політизації та перетворення на граничну форму напруження цивілізаційного конфлікту.

Ключові слова: релігійний конфлікт, глобалізація, конфлікт, гармонія, криза, соціальній конфлікт, культурний конфлікт.


Шумунова Д.Д. Религиозные конфликты в условиях глобализации. – Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.11. - религиеведение. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию глобализационного варианта религиозного конфликта, который предложено рассматривать как антагонистичное противостояние носителей разных систем религиозных ценностей, которое имеет социальное (религия как социальный институт) и культурологическое (религия как форма культуры и ее интерпретации) измерения и раскрывает свое содержание в их взаимопереходе. В диссертации предложен целостный культурологический подход к определению религиозного конфликта как феномена, анализ которого нельзя ограничить социологической проблематикой. Обосновывается понимание этого явления как поля столкновения культурных текстов, репрезентирующие разные религиозные интерпретации культуры. Исследование противоречивой природы религиозного конфликта позволяет определить соотношение его культурологического и социального содержания в его исторических трансформациях.

Показано, что проблематизация религиозного конфликта осуществляется в результате ревизии философии тождества, которая отрицала противоречивость человеческого бытия. Позитивизм, который обосновал необходимость создания комплекса социальных наук, свободных от метафизических абстракций, впервые задал векторы исследования конфликтной ситуации, в том числе и ее религиозную специфику. В условиях глобализации возникает необходимость цивилизационного подхода к разработке проблемы религиозного конфликта. Глобализационный контекст раскрывает тотальный характер конфликта ценностей. Кризис культурной идентификации в мультикультурном дискурсе постмодерна способствует попыткам секуляризованной культуры экстраполировать неолиберальный проект на мировое сообщество в целом. Утрата религией культурной общезначимости в полипарадигмальной ситуации приводит к изменению статуса „интерсубъективной вероятности" (П.Брегер) религиозного опыта, к его локализации. Потеря „культурной контекстуальности" (П.Клозовский) человеком эпохи глобализации ведет к „кризису идентичности". При этом в сообществе транснациональных империй снижается роль государства как основы национального самосознания и увеличивается значение религии как способа традиционой идентификации человека. Релятивность постсовременной религиозной ситуации репрезентирует размытость структуры религиозных объединений, к возникновению феномена религиозной мобильности. Ответ религии, как транслятора культурных традиций, приводит к ее политизации и превращению в граничную форму напряжения цивилизационного конфликта. Наиболее распространенной формой осуществления религиозных конфликтов становятся террористические акты – универсальный тип протекания вооруженного противостояния эпохи глобализации. Так как терроризм соответствует требованиям локальности, мобильности и анонимности, которые формируются в условиях сопротивления оружию массового уничтожения.

Ключевые слова: религиозный конфликт, глобализация, конфликт, гармония, кризис, социальный конфликт, культурный конфликт.


Shumunova D.D. Religious conflicts in terms of globalisation. – Manuscript.

The dissertation on obtaining a scientific degree of the candidate of philosophy in speciality 09.00.11 - Religious Science. Kyiv National Taras Shevchenko University. – Kyiv, 2006.

The dissertation is devoted to the research of a religious conflict in its globalized context. It can be defined as an antogonistic confrontation between representatives of the various religious values systems, which possesses social (religion as a social institute) and culturalogical (religion as a cutural form and its interpretation) dimensions and disclose its content in its own interchange. It is offered an integral culturalogic approach of understanding of a religious conflict as a phenomenon the analysis of which can`t be constrained by sociological parametres. It is stated that the significanse of the phenomenon researched can be defined as a field of a collission between cultural texts and which represents the confrontation between religious interpretation of culture. The research of the religious conflict contradictional nature allows to define correlation of its culturalogical and social content in its own historical transformations.

It is shown that a religious conflict problematisation takes place as a result of putting an endof to the philosophy of congruence, which declined any contradiction in human life. Globalized context discloses the total character of the conflict of values. The crisis of cultural identification in multicultural discoarse of postmodern aids secularized culture to extrapolite the neoliberal project on the world community in whole. Religion becomes an interpreter of cultural traditions and leads to its politization including changes to the extreme forms of tension within conflicts between civilizations.

Key words: religious conflict, globalisation, conflict, harmony, crisis, social conflict, cultural conflict.