LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійні процеси в Україні у 1953 - 1964 роках (на матеріалах західних областей)

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ"





УДК [2-67:94] (477.8)"1953/1964"


МОРЕНЧУК АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ







РЕЛІГІЙНІ ПРОЦЕСИ В
У 1953–1964
( )




Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство (історичні науки)





Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук











ОСТРОГ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі новітньої історії України Волинського державного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор історичних наук, професор,
Баран Володимир Кіндратович,
Волинський державний університет імені Лесі Українки,
завідувач кафедри новітньої історії України.


Офіційні опоненти: доктор історичних наук, доцент,
Жилюк Сергій Іванович,
Рівненський державний гуманітарний університет,
професор кафедри всесвітньої історії.


кандидат історичних наук, доцент,
Киричук Олександра Степанівна,
Львівський регіональний інститут державного управління,
доцент кафедри європейської інтеграції та права



Провідна установа: Інститут історії України НАН України, м. Київ



Захист відбудеться "26" квітня 2006 р. о "13.00" год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 48.125.01 в Національному університеті "Острозька академія" (35800, м. Острог, вул. Семінарська, 2)


З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Національного університету "Острозька академія" (35800, м. Острог, вул. Семінарська, 2)



Автореферат розісланий "23" березня 2006 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук, доцент В.В. Павлюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми. Особливості політичного та духовного життя країни не можна зрозуміти без урахування релігійного фактора. Нинішній стан розвитку України характеризується послабленням дії державних регуляторів на різні сторони суспільного життя. При цьому об'єктивно зростає роль релігії та церкви, їх вплив на соціальне середовище, формування його світогляду.

Пошук оптимальної моделі функціонування державно-конфесійних стосунків зумовлює високу зацікавленість історичним досвідом релігійної політики владних структур на території України. Надзвичайно цінним у цьому контексті є період хрущовської "відлиги", що характеризувався мінливістю у виборі основної стратегії – від поміркованої лібералізації до форсованої антицерковної кампанії.

Актуальною проблемою життя нашої держави є також нерівномірність розвитку її регіонів. Вона проявляється на політичному, економічному, соціальному та культурно-духовному рівнях. Це спричиняє посилення ролі досліджень, що виділяють закономірності розвитку певних частин України, з'ясовують причини і прояви існуючих відмінностей. Ретельне дослідження обставин релігійного життя за часів перебування при владі М. Хрущова, з урахуванням регіональних особливостей, може допомогти вітчизняній історичній науці більш глибоко проникнути в специфіку духовних процесів тієї доби, простежити наслідки, до яких призвело брутальне втручання державних органів у церковне життя, позбутися розбіжностей у тлумаченні низки фактів та процесів, що існують сьогодні.

Важливість дослідження зумовлена також недостатньою науковою розробкою означеної проблеми з погляду нових підходів та сучасних вимог в українській історичній літературі, відсутністю в багатьох роботах спроб об'єктивного висвітлення існуючих проблем і суперечностей, реальних результатів політики радянської держави в сфері релігії та церкви у 50–60-х роках ХХ століття, а також потребою залучити у сферу наукового аналізу досить широкий фактичний матеріал фондів центральних та обласних архівів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з планом науково-дослідних робіт ВДУ ім. Лесі Українки і виконувалась у рамках комплексної теми "Західне Полісся: історія та культура" № 0103U000656 та навчальних програм історичного факультету, зокрема загальнофакультетської теми: "Культура Волині".

Мета і завдання дослідження. На основі використання широкого кола джерел і літератури, враховуючи сучасні вимоги й підходи, було поставлено за мету – дослідити релігійні процеси в Україні у 1953–1964 роках.

Досягнення поставленої мети передбачає реалізацію таких завдань:

  • дослідити визначальні концептуальні підходи щодо вивчення особливостей церковного життя в умовах "відлиги";

  • виділити основні періоди в релігійній політиці радянської влади у 1953–1964 роках, з'ясувати фактори, що зумовили зміни у ній;

  • розкрити форми і методи втручання держави в духовне життя населення;

  • проаналізувати особливості реакції та способи адаптації віруючих і священнослужителів до політичного курсу влади в релігійній сфері;

  • з'ясувати, як особливості розвитку західноукраїнського регіону вплинули на характер еволюції конфесійних процесів за умов "відлиги";

  • показати наслідки релігійної політики М. Хрущова для конфесійних осередків.

Об'єктомдослідження є сфери конфесійного розвитку і державно-церковних відносин.

Предметомдослідження є процеси, що відбувалися в сфері конфесійних відносин у 1953–1964 роках.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період із 1953 по 1964 рік. Такий вибір пояснюється особливостями розвитку церковно-релігійного життя в умовах "відлиги", характерними для нього різкими змінами політичного курсу та неоднозначністю їх наслідків.

Географічні межі дослідження охоплюють західні області УРСР, що зумовлено специфікою релігійних процесів у даному регіоні в період десталінізації. У той же час відслідковуються й загальні тенденції, притаманні як для республіки зокрема, так і для СРСР в цілому.

Методи дослідження. В основу роботи покладені загальні принципи історизму, науковості та об'єктивності. При ознайомленні з основними дослідженнями, пов'язаними із вказаною проблемою, застосовувався аналітично-концептуальний метод. У процесі аналізу засад, на яких здійснювалася діяльність державних органів у релігійній сфері, а також під час вивчення організаційних особливостей різних віросповідань використовувався структурно-функціональний метод. Простежуючи динаміку розвитку конфесійних осередків, зміни в чисельному складі віруючих і духовенства, кількості зареєстрованого духовенства, наявних діючих культових споруд тощо, автор застосовував методи статистичного та історико-порівняльного аналізу. Необхідним елементом роботи з документами став критичний метод опрацювання джерел та літератури.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці й комплексному розв'язанні проблеми розвитку церковно-релігійного життя на західноукраїнських землях в умовах хрущовської "відлиги".

У роботі обґрунтовано висновок, що в релігійній політиці радянської влади часів десталінізації можна виділити два періоди – відносної лібералізації (1953–1957 роки) й антицерковної кампанії (1958–1964 роки). При цьому вказується, що на відміну від позиції, висловленої деякими авторами, кінець наступу на церкву був зумовлений не приходом до влади Л. Брежнєва, а переосмисленням помилок самим М. Хрущовим.

Результати дослідження дали можливість довести, що хрущовський період поклав початок новому етапу церковно-релігійного життя в СРСР. Переконавшись, що відкритий тиск не забезпечує бажаного результату, політичне керівництво схилилося до активізації атеїстичної роботи через широке залучення громадських, культурних та освітніх організацій.