LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійність в українському соціумі: детермінанти і характеристика сучасного стану

Інститут філософії імені Г.С.Сковороди

Національної академії наук України




Дудар Надія Павлівна



УДК 2:316.74



релігійність в українському соціумі:

детермінанти і характеристика сучасного стану



Спеціальність 09.00.11 - релігієзнавство





автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук







Київ 2002

Дисертацією є рукопис



Робота виконана у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди Національної Академії наук України



Науковий керівник: доктор філософських наук

филипович людмила олександрівна,

(Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України,

провідний науковий співробітник)



Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук

пірен марія іванівна

(Українська Академія державного управління при Президентові України, професор кафедри політології)



кандидат соціологічних наук

паращевін максим анатолійович

(Інститут соціології НАН України,

молодший науковий співробітник відділу соціальної психології)



Провідна організація: Національний університет "Києво-Могилянська академія",

кафедра соціології, м. Київ





Захист відбудеться "31" травня 2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України

(01001, Київ, вул.Трьохсвятительська,4).




З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України (01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).



Автореферат розісланий " 30" квітня 2002 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук Бучма О.В.

Загальна характеристика роботи


Актуальність теми дослідження. Розвиток українського суспільства як демократичної, відкритої системи, що долає ідеологічні штампи минулого, значною мірою залежить від глибини теоретичного осмислення явищ і процесів його багатогранної, різновекторної, суперечливої реальності, в тому числі й духовної. Одним із виразників останньої є релігія як суспільно-історичне явище і релігійність як опредмечення, об'єктивізація цього надіндивідуального феномена в свідомості, поведінці, способі життя окремих індивідів, які входять до певних релігійних спільнот.

Релігійність, на відміну від самої релігії в її певному конфесійному визначенні, будучи складним, багатосистемним, поліфункціональним і динамічним феноменом, зазнає постійних трансформацій як на суспільному, так і на індивідуальному рівнях. Тому і потребуються виявлення, аналіз і систематизація детермінант, що зумовлюють і впливають на зазначені процеси.

Науково обґрунтований аналіз сучасного стану релігійності в Україні можливий лише за умов наявності емпіричного матеріалу, який розкриває реальні релігійні переконання і вияви її суб'єкта. Для адекватних оцінок релігійності в сучасному суспільстві мають враховуватися індивідуальні мотивації релігійних виявів, "відправні пункти" релігійних потреб і моделі способів їх задоволення, смислові витлумачення сучасним віруючим основ і вимог релігійних вчень та його ставлення до них, ціннісні орієнтації й пріоритети в повсякденному індивідуальному й суспільному бутті. Саме тому надзвичайно важливо проводити соціологічні дослідження релігійності всіма доступними методами збору інформації: моніторинги громадської думки, інтерв'ю з віруючими, керівниками релігійних організацій, священнослужителями, богословами, вченими, які працюють у галузі з релігійної проблематики, експертні опитування, фокусовані інтерв'ю, соціологічні й психологічні тестування, контент-аналіз релігійних, наукових, публіцистичних творів і публікацій тощо. Сьогодні вітчизняна соціологія релігії не володіє достатньою, всебічною і різноплановою, ґрунтовною емпірією щодо релігійної ситуації в Україні. Проте, перманентне накопичення бази емпіричних даних щодо детермінант і сучасного стану релігійності, її рис та виявів дасть можливість не лише фіксувати, осмислювати, але й прогнозувати духовні процеси, що відбуваються в українському суспільстві, отримані ж результати сприятимуть виявленню ефективних шляхів подолання чи мінімізації тих протистоянь і упередженостей, які притаманні міжконфесійним та міжцерковним відносинам в Україні.

Плідний взаємозв'язок теорії й практики забезпечуватиме поступальну стабільність у розвитку сучасного соціуму, який має збагачуватися, долаючи наслідки довготривалої духовної кризи. За таких умов актуалізується необхідність імплементації в свідомість наших сучасників загальнолюдських цінностей, які становлять морально-етичну основу як історичних, так і новітніх релігій. Вивчення рівня засвоєння цих цінностей, характеру і особливостей життєвих позицій віруючих, ролі релігійних переконань у формуванні і регулюванні міжлюдських стосунків дозволить конкретизувати проблему духовного розвитку, переведення її із сфери теоретизування в практичну площину. Результатом цього має стати гармонізація внутрішнього світу людини, зв'язків між людиною і природою, між людьми - представниками різних культур, держав, національностей, політичних партій, релігій і конфесій тощо.

Відтак загальна актуальність заявленої теми зумовлена сукупністю зазначених проблем, потребою їх теоретичного і аксіологічного осмислення та успішного практичного вирішення.

Зв'язок роботи з науковим програмами, планами, темами. Дисертація відображає один з напрямів науково-дослідної діяльності Українського інституту соціальних досліджень (УІСД), зокрема "Світоглядно-релігійні пошуки молоді в Україні" (0198U008119), "Релігійні орієнтації молоді України" (2001р.), де дисертантка була координатором проектів, упорядником і одним з авторів остаточних варіантів наукового-аналітичних звітів.

Тема дисертації тісно пов'язана з такими науковими плановими темами Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, як "Трансформація релігійної духовності за умов модерну і постмодерну" (0101U002660), "Тенденції розвитку релігії і релігійності в українському суспільстві" (0101U002661).

Мета і задачі дослідження. Дисертація має на меті дослідити стан і особливості вияву релігійності в постсоціалістичній Україні, охарактеризувати її як духовний феномен, якому притаманні специфічні ознаки.

Досягнення цієї мети передбачало вирішення низку задач:

  • проаналізувати основні наукові підходи щодо розуміння