LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійність в українському соціумі: детермінанти і характеристика сучасного стану

к.314.

Тел. 227-41-45, 227-30-97

1 Зарубіжних – Р.Адорно, Р.Aллена, Р.Белла, П.Бергера, І.Боровік, М.Вебера, Д.Вулфа, Ч.Глока, Е.Дюркгейма, Т.Лукмана, М.МакГуаєра, А.Маслоу, А.Маусса, Г.Оллпорта, Т.Парсонса, Л.Рейнер-Прінса, М.Росса, Б.Спілка, Р.Старка, К.Стевенс-Арройо, С.Хантінгтона, П.Фурфейя та ін; радянських – Р.Балтанова, Є.Дулумана, А.Єришева, Ю.Кимельова, А.Лєбєдєва, Ю.Левади, Б.Лобовика, Л.Митрохіна, М.Попової, В.Танчера, М.Теплякова, Д.Угриновича, І.Яблокова та ін.; сучасних російських – Є.Балагушкіна, В.Гараджи, Л.Іоніна, С.Кара-Мурзи, В.Стьопіна, В.Федорової, Д.Фурмана та ін.; сучасних українських – М.Бабія, О.Бучми, В.Бондаренка, С.Головахи, В.Єленського, М.Заковича, А.Колодного, П.Косухи, М.Мариновича, В.Оссовського, Н.Паніної, А.Панкова, М.Паращевіна, М.Пірен, О.Погорілого, Л.Филипович, О.Шуби, А.Чернія, М.Чурилова, П.Яроцького та багато інших.

2 Дослідження проводилося Українським центром економічних і політичних досліджень у 2000 р. як масове анкетне соціологічне опитування населення України. Опитано 2017 осіб віком 18 років і старші. Вибіркова сукупність квотна, територіально-поселенська, репрезентативна за основними соціально-демографічними ознаками. Стандартне відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5-0,5 становить 1,34-2,24 відсотка.

3 Дослідження "Релігійні орієнтації молоді України" проводилося Українським інститутом соціальних досліджень у вересні 2001 р. як комплексне з використанням трьох соціологічних методів збору емпіричної інформації: фокусовані та напівструктуровані інтерв'ю, масове анкетне опитування 14-28-річної молоді України за основними соціально-демографічними характеристиками населення України по 12 регіонах – опитано 1190 осіб. Стандартне відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5-0,5 становить 1,7-2,9 відсотка.

4 "Молодь України: ціннісні орієнтації й культурні запити" проведене у листопаді-грудні 1997 р. за всеукраїнською репрезентативною вибіркою (опитувалися особи віком 15-28 років, N=1494); "Молодь в сучасному суспільстві" – вересень 1998 р. за всеукраїнською репрезентативною вибіркою (опитувалися особи віком 15-30 років, N=1208); "Цінності-1999" – лютий 2000 р. за всеукраїнською репрезентативною вибіркою (опитувалися особи віком 18 років і старші, N=1200).

5 Kolodny A., Filipovych L., Biddulph H. Religion and the Chuches in Modern Ukraine. – Kyiv, 2001. - P.39-47.

6 Українське суспільство: моніторинг - 2000 р. Інформаційно-аналітичний матеріали // За ред. В.М.Ворони, А.О.Ручки. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2000. – С. 6.

7 Захід (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Ровенська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецькі області), Центр (Київська, Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, Житомирська, Чернігівська області), Схід (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Сумська, Харківська області), Південь (Півдні (Херсонська, Миколаївська, Одеська області), АР Крим, м. Київ.

8 За даними 2000 р., до "православних" віднесли себе 66%, тоді як до віруючих - 58% (серед молоді 14-28 років, за даними 2001р., відповідні показники становлять – 59 і 53%).

9 "Просто християнами" себе вважають 7% серед усього населення України і 13% серед молоді 14-28 років. 58% віруючих (серед усього населення), вважають, що людина може бути просто віруючою і не сповідувати конкретну релігію. До жодного віросповідання не відносять себе 16% і кожен п'ятий серед них вважає, що релігійні почуття можуть задовольнятися поза релігійними інституціями. Лише 17% опитаних переконані, що віруюча людина обов'язково має відвідувати релігійні служби, виконувати обряди і знати основи релігійного вчення, причому так вважають 24% віруючих. Серед віруючих, які не відвідують релігійних служб, 42% аргументують це "достатністю спілкування з Богом "сам на сам"", 35% - тим, що "істинна віра не потребує зовнішнього виразу, вона повинна бути в душі кожного окремого індивіда", тобто сучасна релігійність стає приватною справою людини.

10 Зокрема, серед тих, хто ідентифікував себе як невіруючих, в існування Бога вірять 11%, в існування душі – 19%, гріха – 36% (у середовищі 14-28-річних ці показники, за винятком останнього, вищі – відповідно 18, 27 і 22%).

11 Проявом синкретизму, присутності архаїчних і містичних елементів у свідомості віруючого можна вважати те, що в реінкарнацію серед усього населення України вірять 38% віруючих і 22% тих,хтовагається між вірою і невір'ям (серед 14-28-річної молоді відповідні показники – 44 і 39%). Серед віруючих 18% довіряють астрологам, 42% – вірять у цілительські можливості народних цілителів, а 22% визнають наявність таких здібностей у ворожок та чаклунів.

12 Мотиви здійснення релігійних практик (відвідування релігійних служб "на релігійні свята", здійснення релігійних обрядів залучення до релігії, освячення шлюбу та погребальних служб) полягають у міркуваннях типу: "йду до храму або роблю так тому, що так прийнято", "так роблять усі", а не заради обрядово-культової практики певної релігії як самоцінності Серед тих, хто визначив як невіруючий, 7% відвідують релігійні служби на релігійні свята, кожен третій вважає за необхідне відправляти релігійну службу на честь народження людини, а кожен п'ятий переконаний в обов'язковості погребальної служби.

13 Найбільш поширеними серед уявлень про Бога такі: жива істота (25%), вища небесна сила (18%), невидима надлюдина (9%). Для 7% опитаних Бог - це Вищий Розум, Абсолют, Ідея, єдність усіх енергій, закон світотворення. Кожен десятий пов'язує своє уявлення Бога з морально-етичними категоріями чуттєво-емоційного забарвлення – добро, чистота, любов, щастя, спокій, захист, турбота тощо. 2% визначають Бога з пантеїстичних позицій - як усю природу. Таке розумінняБога не пов'язане з догматичними уявленнями будь-якої світової релігії. А отже концепції Бога набувають нового, сучасного смислу.

14 Воцерковлені віруючі залучаються (організовують і беруть участь) до соціальної (допомога бідним, знедоленим, безпритульним, а також наркоманам, алкоголікам, злочинцям тощо), просвітницької (недільні школи, літні табори для дітей та юнацтва, проповідництво і поширення літератури – останні два види діяльності стосуються переважно неохристиян, неоорієнталістів, неопротестантів), культурно-дозвіллєвої (співання у церковному хорі, спів і гра в церковних музичних колективах та молодіжних християнських музичних клубах – останнє більшою мірою стосується нехристиян) та іншої діяльності.