LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійність в українському соціумі: детермінанти і характеристика сучасного стану

віруючих, які інтегрували релігійні цінності та норми на етапі первинної соціалізації, і в соціорелігійному просторі України ця тенденція має більш глибоке коріння на Заході, дещо слабша вона на Півночі та в Центрі. Тоді як механізм набуття релігійності, засвоєння норм і цінностей на Сході та Півдні, як правило, діє у процесі вторинної соціалізації і має ритуальний характер у поєднанні з легально-раціональною мотивацією, відтак тут і кількість віруючих людей згідно з їхньою самоідентифікацією є найменшою; 3) конфесійною належністю: релігійно найактивнішими і найсвідомішими є особи, які ідентифікують себе з протестантами, католиками, новітніми релігіями;

  • визначено, що в сучасному українському суспільстві виокремлюється принаймні два, принципово відмінних між собою типи релігійності (і відповідно типи носіїв цієї релігійності) – масова і воцерковлена. Перша з них характеризується низьким ступенем і поверховістю релігійних переконань, недостатньою силою релігійної віри, слабкою інтенсивністю релігійних почуттів та переживань, неактивною та неусвідомленою релігійною діяльністю, повільним засвоєнням релігійних ідей, норм і цінностей, яскраво вираженою ритуалістичністю, конформізмом, декларативністю. Друга вирізняється цілісністю, виваженістю, ґрунтовністю релігійних переконань та їх максимальною відповідністю конкретним релігійним віруванням, вимогливістю до виконання релігійних практик з усвідомленням їх самоцінності, залученістю до релігійних організацій, участю в соціальній, просвітницькій, благодійницькій та іншій діяльності релігійних громад;

  • основними рисами сучасної релігійності є суперечливий дуалізм, що проявляється, з одного боку, в її відкритості, адогматичності, демократичності, синкретизмі, толерантності, лояльності, приватизації тощо, а з іншого - у духовній ентропії, еклектиці, невизначеності, фрагментарності, популізмі, конформізмі, обрядовірстві, прагматизації тощо;

  • виявлено парадоксальну ознаку постсоціалістичної масової релігійності, яка полягає в тому, що: 1) кількість віруючих (за самоідентифікацією) менша, ніж кількість тих, хто вірить у Бога (відповідно 58 і 78% - серед усього населення України; 53 і 76% - серед 14-28-річної молоді); 2) кількість православних (за самоідентифікацією) більша, ніж віруючих (відповідно 66 і 58% - серед усього населення; 59 і 53% - серед молоді).

    Теоретичне і практичне значення дисертації. Розкриті в дисертації положення і сформульовані висновки щодо сучасного стану релігійності та детермінант, які її зумовлюють, є внеском у теоретичне вивчення релігійності в Україні. Значення одержаних результатів полягає й у тому, що вони збільшують недостатньо повну на даний час емпіричну базу стосовно релігійного феномена постсоціалістичного періоду. Матеріали дослідження створюють передумови для міждисциплінарного дослідження релігійності, сприяють подальшому розвитку теоретико-практичного осягнення стану і тенденцій еволюції релігійності, що дозволить прогнозувати й очікувати відкриття нових, ще неописаних властивостей сучасної релігійності. Методологія проведених соціологічних досліджень може бути корисною для майбутніх дослідницьких проектів в галузі соціології релігії.

    Оскільки дані дисертації (особливо емпірія) розкривають реальний рівень, характер, стан, тенденції релігійності в сучасному українському соціумі, вони можуть бути корисним для богословів і священнослужителів, керівників і лідерів релігійних організацій для пожвавлення релігійної діяльності, підвищення її адекватності відповідно до конкретних можливостей, потреб, запитів, прагнень людини, яка ідентифікує себе з віруючими.

    Разом з цим, результати дисертації можуть використовуватися в педагогічній практиці, виховній та просвітницькій роботі, при підготовці навчальних програм та спеціальних курсів з релігієзнавства, соціології, філософії, психології, культурології тощо.

    Особистий внесок здобувача. З проблематики дисертації видані праці, співавтором яких виступав здобувач, зокрема Н.Дудар, Л.Филипович "Нові релігійні течії: український контекст" (Київ, 2000) – розділи І-ІІ, частково розліл ІІІ, вступ і висновки; Н.Дудар, О.Балакірєва "Ціннісні орієнтації молодого покоління" ("Молодь у дзеркалі соціології", Київ, 2001); Н.Дудар, О.Балакірєва, С.Свистунов, Л.Филипович "Світоглядно-релігійні пошуки молоді в Україні" (Київ, 1998, 0198U008119) – вступ, розділ ІІІ, висновки та упорядкування матеріалу; Н.Дудар, Л.Шангіна "Віра й релігія в житті українців" (журнал "Національна безпека", 2000, №10) – автором тексту є здобувач, інший співавтор виступав редактором, коректором та упорядником матеріалу.

    Апробація дослідження. Ідеї дисертації висвітлені дисертанткою у виступах на Всеукраїнській міжнародній християнській асамблеї (Київ, 1998), науково-практичній конференції та засіданнях круглих столів "Новітні релігії в сучасній Україні" (Київ, 2000), "Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин" (2000 р., 2001 р.), "Історія релігій в Україні" (Львів, 1999). Вони оприлюднювалися під час наукових конференцій за підсумками дослідницьких проектів Українського інституту соціальних досліджень (1998-2001 рр.). Певні аспекти дисертації були викладені у матеріалі, представленому на конкурс наукових робіт студентів і молодих вчених м. Києва з соціології (2002 р.; здобувач зайняв друге місце).

    Результати дослідження відображені у 2-х розділах колективної монографії, 2-х наукових статтях (одна у співавторстві в колективній монографії), депонованій монографії (у співавторстві), 4-х статтях у науково-практичних та науково-популярному релігієзнавчому журналах, 2-х розділах в щорічної доповіді Президентові України про становище молоді, 6-х тезах виступів на науково-практичних конференціях та засіданнях круглих столів, 3-х статтях на сайтах в мережі Internet.

    Структура дисертації зумовлена логікою дослідження згідно з його метою та завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів (3-й містить чотири підрозділи), висновків, додатків, списку використаних джерел. У першому аналізуються наукові підходи і дослідницькі проблеми, пов'язані з вивченням релігійності як суспільного й особистісного феномена у вітчизняних і західних, класичних і сучасних, теоретичних і практичних науково-дослідних патернах. Другий розділ присвячений виокремленню і обґрунтуванню детермінант сучасної релігійності. У третьому наводиться аналіз результатів соціологічних досліджень релігійності в Україні із висвітленням: 1) характеристик носіїв сучасної релігійності; 2) розуміння сучасним віруючим віри й релігії; 3) релігійних практик як ознаки релігійної ідентичності людини; 4) ціннісних орієнтацій і життєвих пріоритетів людини віповідно до її релігійної ідентифікації.

    Повний обсяг дисертації – 180 сторінок основного тексту, 29 сторінок списку використаних джерел (378 найменувань) та 57 сторінок додатків.

    Структура і послідовність викладення результатів дослідження відповідають внутрішній логіці


  •