LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Відродження патристичної традиції в українській духовно-академічній філософії

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА










Кравченко Юлія Миколаївна






УДК 140.8 (091) (477)







ВІДРОДЖЕННЯ ПАТРИСТИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ДУХОВНО-АКАДЕМІЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ








Спеціальність 09.00.05 - історія філософії








АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук








Київ – 2008


Дисертацією є рукопис.



Робота виконана на кафедрі української філософії та культури філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.


Науковий керівник: кандидат філософських наук, професор

Русин Мирослав Юрійович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри української

філософії та культури.




Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Мозгова Наталія Григорівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова,

професор кафедри філософії;



кандидат філософських наук

Дубровіна Катерина Олександрівна,

Національний медичний університет

ім.О.О.Богомольця,

старший викладач кафедри філософії.




Захист відбудеться 19 травня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 64, ауд.330.




З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал № 12.



Автореферат розісланий 18 квітня 2008 р.







Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Караульна


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Духовно-академічна філософія є не тільки вагомим історичним етапом розвитку філософської думки в Україні, а і важливим джерелом, предметно-проблемним полем здійснення сучасних вітчизняних філософських досліджень. Тому аналіз здобутків цієї епохи, залишаючи за собою історико-філософську цінність, є необхідною умовою розуміння генезису, сутності та перспектив розробки основних актуальних проблем української філософії та її історії, які нині потребують ретельного методологічного аналізу. Це пояснюється тим, що саме у ХІХ ст. відбувається становлення професійної філософії в Україні, яке розгортається у культурно-освітньому полі Університету св. Володимира та Київської Духовної Академії.

На сучасному етапі розвитку історико-філософської науки в Україні чимало зроблено для вивчення української духовно-академічної філософії, творчого доробку її основних представників. Проте, поруч із цими безперечними досягненнями можна простежити недостатнє висвітлення місця і значення цієї епохи у цілісному розгортанні історико-філософського процесу в Україні, її відношення до інших філософських традицій минулого та сучасності (наприклад, філософської думки в Києво-Могилянській Академії, української філософії ХХ ст. та ін.), що призводить до уявлень про ізольованість вітчизняної філософії ХІХ ст. по відношенню до філософської думки Київської Русі, української філософії ХІІІ – XV ст. та ін. На думку авторки, причиною цього є недостатня дослідженість культурно-історичних і теоретичних джерел формування української духовно-академічної філософії ХІХ ст., серед яких чільне місце посідають філософські ідеї Отців та вчителів церкви.

Саме тому виникла потреба у дослідженні впливу патристичної традиції на українську духовно-академічну філософію ХІХ ст., що і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України", науково-дослідної роботи філософського факультету № 01БФ01-01 "Філософська та політична освіта в Україні на перетині тисячоліть", науково-дослідницькою тематикою кафедри української філософії та культури філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Метоюдисертаційної роботи є історико-філософський аналіз впливу патристичної традиції на українську духовно-академічну філософію, визначення специфічних рис функціонування філософських ідей Отців та учителів церкви у філософській культурі України ХІХ ст.

Досягнення поставленої мети передбачає постановку і вирішення наступних пошуковихзавдань:

– проаналізувати історико-культурні та соціально-політичні передумови діяльності Київської Духовної Академії;

– дослідити патристичну спадщину в історико-проблемному зрізі та дати визначення поняття "патристична традиція";

– з'ясувати хронологічні рамки і проблемне поле духовно-академічної філософії, розкрити змістовне навантаження поняття "українська духовно-академічна філософія";

– простежити розвиток досліджень спадщини Отців Церкви у творчому доробку професорів Київської Духовної Академії;

– виокремити у працях представників духовно-академічної філософії аналітичні ідеї стосовно філософських поглядів Отців Церкви;

– дати характеристику процесу відродження патристичної спадщини в українській духовно-академічній філософії.

Об'єктом дослідження є розвиток духовно-академічної філософії в Україні ХІХ ст.

Предметом дослідження постає вплив та функціонування філософських ідей Отців Церкви в українській духовно-академічній філософії.

Теоретико-методологічною основою роботи виступають, по-перше, праці, які присвячені загальнотеоретичним та методологічним проблемам історико-філософської науки (М.Абрамов, Ц.Арзаканян, В.Асмус, Г.Брутян, В.Горський, Б.Ємельянов, М.Желнов, В.Жучков, З.Каменський, С.Кримський, П.Копнін, Т.Ойзерман, В.Шинкарук, В.Ярошовець та ін.), по-друге, дослідження філософії патристики (О.Алєксандрова, В.Бичков, О.Лосєв, Б.Постнов, К.Скурат, К.Скворцов, Г.Флоровський та ін.), по-третє, дослідження української духовно-академічної філософії (І.Огородник, М.Русин, Н.Мозгова, В.Горський, М.Запорожець, В.Нічик, М.Лук, Я.Стратій, А.Тихолаз, М.Ткачук, І.Фицик, Н.Шип та ін.).

Дисертаційне дослідження грунтується на загальній методології культурно-історичного аналізу історії філософії України, яка розроблена Д.Чижевським, В.Горським та ін. Відповідно, основними у даній роботі стали такі методи історико-філософського пізнання, як: описовий, проблемно-категоріального,