LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Релігійно-культурологічна концепція К.Г.Юнга

22


ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ імені Г.С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДАМІЇ НАУК УКРАЇНИ





БИЧАТІН СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ


УДК 215 + 1 (091)




РЕЛІГІЙНО–КУЛЬТУРОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ К. Г. ЮНГА




Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук






КИЇВ – 2002


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі релігієзнавства філософського факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка




Науковий керівник - УТКІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ, доктор історичних

Наук професор кафедри філософії

Міжнародного Соломонового Університету


Офіційні опоненти - ЛЯХ ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, доктор філософських

наук, професор, завідуючий відділом історії

зарубіжної філософії Інституту філософії імені

Г.С. Сковороди НАН України


КИРЮШКО МИКОЛА ІВАНОВИЧ, кандидат

філософських наук, провідний науковий співробітник

Інституту політичних і етнонаціональних досліджень

НАН України



Провідна установа: Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова, кафедра культурології, м. Київ



Захист відбудеться 27 вересня 2002 р. о 14-й годині на засіданні

Спеціалізованої вченої ради Д 26. 161. 03 в Інституті філософії імені

Г.С. Сковороди НАН України (01001 Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту філософії імені

Г.С. Сковороди НАН України (01001 Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).



Автореферат розісланий 25 серпня 2002 р.





Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук Бучма О.В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. В історії людства духовні пошуки завжди виступали однією з ключових тем. Їх дослідження вимагало з'ясування цілей та цінностей, сенсу життя та ідеалу людини. Це підтверджується всією історією філософської думки, людської культури. Сучасна ситуація в українському суспільстві теж характеризується підвищеним інтересом до духовних проблем, прагненням дати відповідь на питання значимості релігії та культури в житті народу й окремої особи.

Намагання деміфологізувати та десакралізувати людське буття, звести прояви людського духу до суто раціонального сприйняття дійсності, що сягає своїм корінням у новоєвропейську інтелектуальну традицію, повинно було, як здавалося, привести до повної дискредитації релігії як певної форми культурного самовияву людства. Проте результатом цих спроб стало поступове усвідомлення того, що релігія та культура є необхідними умовами творчої самореалізації людини через покладання смислів, поза якими унеможливлюється віднайдення і ствердження сенсу людського буття, розуміння особливостей суспільного та індивідуального розвитку.

В цьому плані великого значення набуває осмислення феноменів релігії та культури, яке нині може бути охарактеризоване як таке, що визначає головні методологічні принципи подальшого розвитку релігієзнавчої та культурологічної науки. Спостерігається тенденція до подолання редукціоністських методологій, пошуку нових підходів до з'ясування сутності релігії та культури, врахування здобутків світової наукової думки.

Природним в цьому контексті постає звернення до вчення Карла Густава Юнга - видатного представника сучасної гуманітарної думки, засновника "аналітичної психології", який запропонував якісно новий вимір специфіки релігійного феномену. Універсальність та всеохопність духовного синтезу людських знань, зроблених ним, викликали кардинальні зміни в уявленні людини про себе та навколишній світ. Значення вчення К.Г. Юнга, важливість оцінки його спадщини дає можливість аргументовано засвідчити, що філософське осмислення поглядів мислителя заслуговує на те, щоб стати об'єктом наукового дослідження.

Важливою складовою вчення К.Г. Юнга є релігійно-культурологічні погляди. Тому дослідження специфіки розуміння ним цих феноменів є однією з головних передумов осягнення його спадщини в цілому. Юнгівське розуміння релігії та культури, грунтуючись на широкому узагальненні попередньої традиції, водночас відзначається неперевершеним за своєю оригінальністю пошуком. Швейцарський вчений залишив помітний слід у дослідженні природи релігії та культури, заклав основи їх герменевтичного аналізу, обгрунтував нове бачення взаємозв'язку релігії й різних сторін людського буття, дав поштовх подальшому розвитку релігієзнавчої науки.

Дослідження вчення К.Г. Юнга нині перебуває в початковій стадії, багато його аспектів ще чекають своєї розробки. Зокрема, важливим є уточнення поглядів швейцарського мислителя на релігію та культуру, актуальність яких як з релігієзнавчої, так і культурологічної точки зору має сталу тенденцію до зростання.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконувалась в системі наукової планової теми: "Філософія релігії як філософське релігієзнавство" (державний реєстраційний номер 97164) кафедри релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Об'єкт та предмет дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є наукова спадщина представника сучасної гуманітарної думки, засновника "аналітичної психології" К.Г. Юнга, а предметом – юнгівське розуміння релігії та культури в концептуальній єдності з основними положеннями його вчення.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення теоретичних засад релігійно-культурологічних поглядів К. Г. Юнга на основі концептуального аналізу його вчення. Загальну мету дисертант конкретизує в таких дослідницьких задачах:

  • проаналізувати праці К.Г. Юнга та дослідження його творчості, застосовуючи метод систематизації та компаративного аналізу;

  • виявити джерела, методологічні особливості вчення швейцарського мислителя, визначити оригінальність його підходів до вивчення релігії та культури порівнянно з іншими релігієзнавчими концепціями;

  • показати специфіку базових теоретичних поглядів К.Г. Юнга: на архетип колективного несвідомого та телеологічне вчення про природу людини;

  • розкрити головні положення спадщини швейцарського вченого що стосуються релігії, її коренів, функцій, діалектики людського та божественного, сутності "природного богослов'я";

  • з'ясувати основи