LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Вірменська апостольська церква як специфічний феномен християнського світу

19






Національна Академія Наук України

Інститут філософії імені Г.С.Сковороди




ГАЮК ІРИНА ЯКІВНА



На правах рукопису

УДК 21.15.61

Г.24


ВІРМЕНСЬКА АПОСТОЛЬСЬКА ЦЕРКВА ЯК

СПЕЦИФІЧНИЙ ФЕНОМЕН ХРИСТИЯНСЬКОГО СВІТУ




Спеціальність 09.00.11 -- релігієзнавство



Автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата філософських наук



Київ – 2003


Дисертацією є рукопис.

Дисертація виконана у Відділені релігієзнавства Інституту філософії

імені Г.С.Сковороди НАН України


Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Филипович Людмила Олександрівна

(Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України,

провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства

Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України)


Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Мозговий Іван Павлович

(Українська Академія банківської справи, м.Суми.

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін, професор)


кандидат філософських наук, доцент

Головащенко Сергій Іванович

(Національний університет "Києво-Могилянська Академія",

кафедрa філософії і релігієзнавства, доцент)


Провідна установа: Львівській Національний університет імені Івана Франка,

кафедра теорії та історії культури філософського факультету


Захист відбудеться "_7_____" лютого 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України (01001, Київ, вул.Трьохсвятительська, 4)


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України (01001, Київ, вул.Трьохсвятительська, 4)

Автореферат розісланий "__4___" січня 2003 р.


Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат філософських наук Бучма О.В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Економічна та культурна діяльність вірмен в минулі віки залишили вагомий слід в історії України. Побут вірменської діаспори, її політичне, соціально-економічне та духовне життя є органічними складовими сьогодення національних меншин української держави. Одним із важливих факторів збереження національної самобутності вірмен в Україні був тісний зв'язок їхніх громад з Вірменською Церквою, яка своїм корінням сягає апостольських часів. Особливої актуальності ця тема набуває в наш час, коли вірмени всього світу відзначили 1700-річчя офіційного визнання християнства своєю державною релігією. Дослідження специфіки Вірменської Апостольської Церкви, її віровчення і культу допомагає більш глибшому розумінню процесів формування різних напрямків християнства. Досвід Вірменської Церкви у консолідації вірменського народу, формуванні національної самосвідомості важливий для українських національних Церков, які активно включені в процес національно-духовного відродження.

Сучасне з'ясування причин розколу 1054 р. і паралельного існування різних християнських Церков приводить до усвідомлення необхідності переходу людства з тисячолітньої, за словами Л.Швідлера, "Ери монологу", що тривала "від-початку-донині", у світанок нової "Ери діалогу". Так, у 90-х рр. ХХ ст. вперше за 1500 років Православні Церкви і Давньосхідні (Нехалкедонські або Монофізитські) офіційно провели декілька сесій, на яких ними вироблено низку спільних Заяв у рамках екуменічного діалогу. Ці спільні засідання православних і нехалкедонітів окреслили реальні засади майбутнього їх зближення та об'єднання. Необхідність перегляду традиційних поглядів на причини виникнення різних течій у християнстві, зокрема монофізитства, та нової оцінки подій та рішень IV Вселенського собору є завданням не лише богословів, а й світських релігієзнавців. Участь останніх у вивченні цих питань набуває особливої ваги саме внаслідок конфесійної неупередженості дослідження, коли його висновки можуть стати важливим базовим чинником для подальшого розвитку міжцерковного діалогу.

Етноконфесійна своєрідність Вірменської Церкви стала одним із базових чинників самоідентифікації та розвитку і водночас запобіжним механізмом самозбереження вірменського народу як у складних політичних умовах своєї Батьківщини, так і за її межами. Україна, де була і є одна з найпотужніших вірменських діаспор світу, маючи таке різнобарв'я етноконфесійного та релігійного життя, повинна враховувати вплив цього фактора на формування політико-економічної та соціо-культурної ситуації в державі. Аналіз становлення етноконфесійних особливостей Вірменської Церкви на наших теренах, вплив місцевих факторів на характер її розвитку, дослідження історичних змін етнорелігійної свідомості вірмен в українській діаспорі, її структури, механізмів вияву етнорелігійної залежності  все це необхідне і для того, щоб у рамках нашої поліетнічної та поліконфесійної держави мати змогу створити оптимальні взаємовідносини між представниками різних етносів, Церков, релігійних течій та напрямків.

Зв'язок дослідження з науковими програмами. Дисертація виконана в рамках планових досліджень Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України у відповідності з темою 0101U002661 "Тенденції розвитку релігії та релігійності в українському суспільстві".

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження  на основі з'ясування специфіки монофізитства як однієї з течій християнства показати особливості віросповідної системи та обрядової практики Вірменської Апостольської Церкви і закономірності її трансформації на українських теренах.

Реалізація мети вимагала вирішення наступних завдань:

• проаналізувати історичний контекст виникнення і структурно-догматичного оформлення монофізитства як базового чинника віросповідної специфіки Вірменського християнства;

• виявити основні змістовні параметри монофізитства та причини, що зумовлюють постійну конфесійну конвертацію його реального внутрішнього наповнення;

• визначити природність та історичну обумовленість формування етноконфесійної специфіки Вірменського християнства;

• на основі компаративного аналізу показати закономірність онаціональнення та автокефалізації Вірменської Апостольської Церкви;

• охарактеризувати основні етапи становлення і розвитку Вірменської Церкви на землях України, її трансформацію в нових географічних, політико-економічних та соціо-культурних умовах.

Об'єктом дисертаційного дослідження є формування в рамках загальнохристистиянського церковного ареалу Вірменської Апостольської Церкви як етнорелігійної складової монофізитства  першої автономної християнської догматично-культової та церковної системи.

Предметом дослідження є процес становлення догматично-обрядових особливостей Вірменської Апостольської Церкви на віросповідній базі релігійно-антропологічного ідеалу монофізитського богослов'я та її трансформація у