LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Релігія → Соціально-філософське осмислення картини світу київського книжника XI ст. (на матеріалі спадщини митрополита Іларіона)

  • з'ясувати значення феномену книжної справи в соціальному просторі Давньої Русі;

  • визначити методологічні засади вивчення спадщини київського книжника митрополита Іларіона;

  • обґрунтувати залучення до соціально-філософського дослідження концептів картина світу та образ світу;

  • дослідити соціально-філософські значущі компоненти образу світу київського книжника;

  • поглибити розуміння історіософських поглядів митрополита Іларіона;

  • проаналізувати бачення світу в "Слові про Закон і Благодать" у контексті тлумачення цієї пам'ятки як святкової пасхальної проповіді.

Теоретично-методологічна основа дослідження. Дисертаційна робота ґрунтується на соціально-філософському підході до інтерпретації пам'яток київської книжності, а також структурно-семіотичному, філософсько-герменевтичному методах. У роботі, побудованій на інтерпретації текстів, системно-структурному аналізі, як базові використовуються принципи моделювання, єдності історичного і логічного, наукової об'єктивності, історичності, цілісності.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснюється реконструкція картини світу київського книжника митрополита Іларіона на підставі відтворення й тлумачення основних її соціально-філософських компонентів; обґрунтовується доцільність використання у соціально-філософському дослідженні концепту образ світу під час реконструкції давньоруського способу мислення про світ; виявляється значущість для відтворення смислів давніх текстів, з'ясування сфери їх побутування у соціумі; простежуються онтологічні властивості книжної справи як служіння "спільній праці", завданням соціальної просвіти; уперше аналізується концепт світ і його соціальне й історіософське значення у розрізі соціальної онтології митрополита Іларіона; доведено вплив східнохристиянської традиції, вчення Отців Церкви на формування соціально-філософських поглядів Іларіона; виявляється існування ідеї трьох рівнів соціального буття людства: язичницького (без-образного), старозаповітного (про-образуючого), християнського (во-образованого); здійснюється спроба виявити й визначити місце і значення концептів Закон і Благодать у соціальній онтології київських мислителів; скореговується уявлення про специфіку зображення соціального простору й соціального часу; доводиться, що образ світу в "Слові" Іларіона соціально-універсальний, онтологічно завершений і відображає святкове, пасхальне, світобачення; звертається увага на те, що під час дослідження давньоруської думки ХІ ст. виявляються ідейні джерела релігійної філософії ХХ ст. (проблеми соборності, всеєдності, Боголюдства, антиномії Закону та Благодаті, філософії серця), а також, певною мірою, й зв'язки з пошуками сучасної західноєвропейської філософії, зокрема, з екзистенціалізмом.

Джерелами дисертаційної роботи є "Слово про Закон і Благодать", "Молитва", "Сповідання віри" митрополита Іларіона, фрагменти найбільш близьких цим пам'яткам вербальних та невербальних текстів Київської Русі ("Повість минулих літ", "Пам'ять і похвала" монаха Іакова, храм Святої Софії Київської), а також текстів Святого Письма, творів Отців Церкви, літургійних текстів православної церкви. Критичними джерелами є праці науковців, у яких предметом аналізу постають філософські значущі ідеї, що характеризують світогляд й способи мислення давньоруських книжників.

Теоретичне і практичне значення дисертації. Здійснена дисертація дає можливість концептуально поглибити розуміння сутності соціально-філософських уявлень києво-руської доби, значення й місця, яке вони посідають у картині світу давньоруських мислителів. Тим самим можуть бути доповнені уявлення про зміст давньоруської соціально-філософської думки, історіософських поглядів київських книжників.

Результати дисертаційної роботи можуть бути використані у лекційних курсах і семінарських заняттях з історії соціально-філософської думки Середніх віків, філософії історії, філософії права доби Київської Русі, історії української філософії, культурології, релігієзнавства, окремих спецкурсів, міждисциплінарних медієвістських досліджень, а також для підготовки відповідних підручників і посібників.

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на кафедрі філософії Донецького національного університету. Основні ідеї, теоретичні положення, методологічні розробки автора було викладено у виступах на міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми просвіти" (Донецьк, травень, 1999 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Освіта і доля нації" (Харків, грудень 1999р.), регіональних наукових конференціях: "Кирило-Мефодіївські дні: проблеми національного і духовного відродження" (Донецьк, травень 1999, 2000 рр.), міжнародній науково-теоретичній конференції "Людина: дух, душа, тіло" (Суми, грудень 2000 р.), науковій конференції Донецького національного університету (Донецьк, квітень 2001р.), науковій конференції, присвяченій 10-річчю Донецького гуманітарного інституту ДонНУ (Донецьк, квітень 2002 р.), другій міжнародній науковій конференції "Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту" (Донецьк, жовтень 2002 р.), міжрегіональній науковій конференції "Філософсько-етична спадщина Г.С.Сковороди і духовний світ сучасної людини" (Донецьк, листопад 2002 р.). Положення наукового дослідження апробовувалися під час читання навчальних курсів у Донецькому національному університеті.

Публікації. Основні теоретичні положення, результати і висновки дисертації викладено у наукових статтях, тезах і матеріалах конференцій, що вийшли друком загальним обсягом понад 3 друкованих аркуші (з них 3 статті у виданнях, атестованих ВАК України).

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, списку використаних джерел і літератури, що містить 303 назви. Обсяг дисертації становить 191 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, ступінь розробленості в сучасній філософії, називається матеріал, об'єкт і предмет дослідження, розкривається методологія, визначаються мета й основні завдання, теоретична значущість і практична цінність, вказується апробація і структура роботи.

У першому розділі "Постановка проблеми і методологія дослідження" аналізуються основні наукові підходи щодо вивчення спадщини митрополита Іларіона, з'ясовуються теоретичні засади, методологічні принципи дослідження. Перший підрозділ "Аналіз історіографії спадщини митрополита Іларіона: філософські аспекти" присвячено питанням історіографії. Започаткували дослідження спадщини Іларіона (після відкриття наукою в ХІХ ст. таких пам'яток, як "Слово про Закон та Благодать", "Молитва", "Сповідання віри") філологи, історики церкви, богослови: Г.М.Барац, Є.Є.Голубинський, А.В.Горський, М.С.Грушевський, І.М.Жданов, В.І.Істрін, В.Г.Калугін, митрополит Макарій (Булгаков), М.К.Нікольський, М.Д.Присьолков, О.І.Соболевський, І.І.Срезневський, М.С.Тихонравов, архієпископ Філарет (Гумілевський), О.О.Шахматов, С.П.Шевирьов та ін. У роботах цих вчених поряд з такими питаннями, як проблеми авторства, час створення, описання списків і розподілу за редакціями, зв'язок змісту пам'яток з текстами Святого Письма, давньоруською, болгарською писемністю, працями Отців церкви було також здійснено спроби схарактеризувати особливості