LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Антропологічні підстави неорелігійних впливів на особу



Федотова Олена Володимирівна











Антропологічні підстави неорелігійних впливів на особу







О9.00.04 – філософська антропологія, філософія культури







АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук








ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н.Каразіна



Федотова Олена Володимирівна



УДК 130.2:398


АНТРОПОЛОГІЧНІ ПІДСТАВИ

НЕОРЕЛІГІЙНИХ ВПЛИВІВ НА ОСОБУ




09.00.04. – філософська антропологія, філософія культури




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук










ХАРКІВ – 2005



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна, кафедра теоретичної і практичної філософії.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Корабльова Надія Степанівна,

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна,

професор кафедри теоретичної і практичної філософії


Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Степаненко Ірина Володимирівна,

Харківський національний педагогічний

університет ім. Г.С.Сковороди,

професор кафедри філософії.


кандидат філософських наук, доцент

Кислюк Костянтин Володимирович,

Харківський гуманітаний університет „Народна українська академія"

кафедра філософії і природознавства.


Провідна установа: Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України,

відділ філософської антропології, м.Київ


Захист відбудеться 20.04.2005р о _14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.06 при Харківському національному університеті ім.В.Н.Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд._____


З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м.Харків, пл.Свободи, 4

16.03.2005р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бортник Л.А.







ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Серед глобальних тенденцій суспільного розвитку 90-х років ХХ століття та початку XXI століття відзначають процес релігійного відродження. Для України цей час став періодом глибокого переосмислення фундаментальних питань національного духовного буття, пошуку нових шляхів подальшого культурного розвитку народу, складовою якого є релігія та церква. Розглянутий період характеризується не лише відходом від політики державного атеїзму, початком відродження споконвічних форм релігійності, але й спонтанним лавиноподібним виникненням і розповсюдженням на території нашої держави нових релігійних рухів, більшість із яких не має аналогів у вітчизняній історії. Важливою особливістю розповсюдження неорелігій є те, що вони шукають нові форми впливу на маси, залучаючи нетрадиційні канали розповсюдження й форми соціокультурної адаптації. Нові релігійні рухи намагаються активно влитися в соціокультурне життя, чи то маскуючись, чи активно пропагуючи свої погляди. Утверджуючись у масовій свідомості, неорелігійні світоглядні конструкції постають певною цілісністю, яка іноді викликає до себе підозріле ставлення, що переходить у відверто негативне. До того ж, має місце протидія до всіх без винятку нових релігійних рухів із боку традиційних для України конфесій (православної та греко – католицької ). Сприймаючи новітню нетрадиційну релігійність як загрозу традиційним формам духовності, їй навмисне надають викривальних характеристик, визначаючи даний феномен як деструктивний. Отже, неорелігійні рухи постають тією ціннісно – смисловою реальністю, яка виникла як результат взаємодії традиційної і нетрадиційної релігійності, спрямованої на пошуки нової духовності, усвідомленням чого є досвід релігійних відносин як ідеальної комунікації у процесі обміну релігійною діяльністю. За допомогою механізму оцінки неорелігійних цінностей людина здатна організовувати власне буття, освоювати світ і творити світ культури.

Усе перелічене вказує на теоретичну та практичну значущість даної проблеми, на необхідність її комплексного дослідження та випрацювання нових концептуальних підходів до питань неорелігійних течій, що й створює той проблемний вузол, який намагався розв'язати дисертант.

Констатація такої теоретичної ситуації припускає використання значної кількості джерел, що дозволяють опрацювання проблеми впливу неорелігій на духовну ситуацію сучасного суспільства в цілому і їх проявів у цілях і цінностях людської життєдіяльності.

Вищеозначене надає проблемі впливу неорелігій як соціокультурного феномену на духовний світ особистості актуальності і значущості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження базується на державних постановах. „Про серйозні недоліки у здійсненні заходів щодо захисту


2

моральності та утвердження здорового способу життя у суспільстві" від 4 лютого 2003 року, Закону України „Про вищу освіту", розділ VII „Організація навчально – виховного процесу", наказ № 64

Міністерства освіти і науки України від 14.05. 2001 року. Обраний напрямок дослідження пов'язаний із завданням науково-дослідної програми, запропонованої на кафедрі теоретичної і практичної філософії Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна: „Філософія і різноманіття соціокультурних світів".

Стан наукової розробки проблеми. Осягнення новітньої нетрадиційної релігійності як цілісного і комплексного філософсько-антропологічного феномену відноситься до однієї з перших рефлексій на вітчизняному грунті. В дослідженні використано матеріали з соціології, релігієзнавства, соціальної філософії, філософії культури.

Філософського-антропологічному осмисленню явища новітньої релігійності допомогло використання праць М. Вебера, К. Ясперса, П.Сорокіна, А.Тойнбі, З.Фрейда, Е. Фромма, робіт Х. Кокса, Т. Роззака, Е.Несбіта, П. Тілліха, Річ. Нібура, Райнх.Нібура, Р. Барта, У Еко, З. Баумена та інших філософів, в яких розглянуто співвідношення світських та релігійних цінностей, проблеми взаємозв'язку культури, суспільства і релігії.

У сучасній зарубіжній літературі дослідженню феномену нової нетрадиційної релігійності присвячений поважний корпус робіт. Найбільша з християнських конфесій – римо-католицька церква – у 1970-80-ті роки була стривожена розповсюдженням нових релігійних рухів у світі й почала активно досліджувати цю проблему. Книги протестантських теологів У. Мартіна, К. Боа та П. Літтла, Д.Макдауелла та Д. Стюарта, Р. Енрота та інших вказують на те, що головним завданням у дослідженнях такого типу є вміння розрізняти конкурентів християн і вести з ними полеміку. Безумовно,