LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Релігія → Духовні аспекти виховання молоді

ДУХОВНІ АСПЕКТИ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

Огірко О.В.

Львівський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом

Львівський державний інститут

фізичної культури


Анотація. Духовне виховання молоді є наукою про формування духовного і тілесного життя на основі абсолютних вартостей, якими наповнена християнська культура. Воно ґрунтується на універсальному моральному законі людства – десяти Заповідях Божих і двох головних заповідях Любові, а також на ділах милосердя щодо душі та тіла ближніх, євангельських радах і блаженствах.

Ключові слова: духовність, Бог, Святий Дух, виховання, тіло, душа, дух.

Аннотация. Огирко О.В. Духовные аспекты воспитания молодежи. Духовное воспитание молодежи – это наука о формировании духовной и телесной жизни на основе абсолютных ценностей, какими наполненная христианская культура. Оно базируется на универсальном моральном законе человечества – десяти Заповедях Божьих и двух главных заповедях Любви, а также на делах милосердия относительно души и тела ближних, евангельских советах и блаженствах.

Ключевые слова: духовность, Бог, Святой Дух, воспитание, тело, душа, дух.

Annotation. Ohirko O.V. Spiritual aspects youth Education. Spiritual Education of the youth is a science of spiritual and corporal life formation on the absolute values background that Christian Culture are filled with. It is based on universal moral law of Humankind that is Ten Commandments of God and Two Fundamental Commandments of Christian Love and on Seven Corporal and Spiritual Works of Mercy, Evangelical Counsels and Beatitudes.

Keywords: spirituality, God, Holy Ghost, Education, body, soul, spirit.


Вступ.

Проблема духовного виховання є ієрархічною, що містить абсолютний, національний, громадянський, родинний та особистий рівні, і визначається відношенням людини до Свого Творця, до інших людей і до самої себе. Для України, що перебуває в умовах духовного і морального відродження, найважливішими завданнями є гармонійний розвиток душевних і фізичних сил молоді. Обґрунтовано термін духовність на основі філософсько-богословського вчення. Сформульовані аспекти духовного виховання у навчальних закладах, проаналізовані основні принципи християнсько-етичного формування молоді на основі універсального морального закону "чини добро – уникай зла". Проблеми формування духовності розглядались в роботах М.Рупніка [1], Т.Шпідліка [2].

Робота виконана у відповідності до плану НДР Львівського державного інституту фізичної культури.

Формулювання мети роботи.

Враховуючи потреби України у відродженні духовності молоді, усвідомленні своєї національної належності, навчальні заклади повинні забезпечити наповнення всіх ланок навчально-виховного процесу змістом християнської моралі та національної духовності, який би допомагав формувати свідомих українців, для яких первинними є Бог і Україна, виховувати їх душі, чесні і сильні характери, сумління, громадянські, моральні і надприродні чесноти, спонукав би молодих людей у співпраці з Богом вирости корисними своєму народові.

Досвід багатьох країн світу переконливо показує, що запорукою процвітання будь-якої нації є її здорова духовна сфера, бо висока духовність формує людину. Позбавлення народу його духовності призводить до поширення зневіри, бездуховності, аморальності, зростання злочинності, підлості та підступності, ненависті. Для України, що перебуває в умовах духовного і морального відродження, найважливішими завданнями є гармонійний розвиток душевних і фізичних сил молоді. Як справедливо заакцентувала Прем'єр - міністр України Юлія Тимошенко, усвідомлюючи всю свою відповідальність перед Богом і українським народом: "Україна ніколи не встане з колін, якщо не стане навколішки перед Господом".

Результати досліджень.

Проблеми духовності людини й суспільства завжди були і є в центрі філософських систем. Це цілком закономірно. У практиці поняття "духовний" та "духовність" мають зараз декілька тлумачень і використовуються в різних контекстах, але завжди забувається їх первинне – святе походження – від Духа Святого. Святий Дух є Третьою Особою Божою, і, отже, самим Богом. Він вічний, всюдисущий, всезнаючий і всемогутній. Святий Дух, який провадить нас як християн, творить у нас нове життя, щоб зробити вибір відповідний до Господньої думки.

Дух провадить нас до постійної відповіді живому Божому Слову у нашому нутрі. Він розкриває нам Божу волю через спільноту Церкви. Христова Церква справді створена як з'єднана спільнота, де Дух веде духовне життя кожного члена.

Святий Дух розкриває як нам діяти, щоб виконувати волю Божу, провадить "щоб жити вам життям, достойним Господа, і подобатися Йому в усьому, приносячи плід у всякому доброму ділі і зростаючи у спізнанні Бога" (Кол.1, 10). Це може бути можливим тільки тоді, коли ми стараємося жити у постійному протистоянні між умертвленням наших земних бажань і одягання у думку Христа. Отже, щоб хтось зміг бути причетний до Христа, треба, щоб спочатку він був діткнений Святим Духом. Це Він нас випереджає і збуджує у нас віру і духовність.

Святий Дух приходить нам допомогти у наших слабостях. Він молиться з нами, коли ми не знаємо як молитися. Дух допомагає нам любити нас самих, наших ближніх і Бога. Через Божу любов, яка вселена у нас, ми можемо умертвити нас старий спосіб мислення і жити згідно з євангельським вченням Ісуса Христа, тобто наслідувати Його.

Через Божу любов, влиту в наше серце, ми завжди будемо терпеливі і лагідні, ніколи не заздрісні, чванливі, або зарозумілі, жорстокі, або самолюбні. Нам вже не треба бути ображеними, або ображатися. Ми завжди радо будемо прощати, довіряти, надіятися і зносити те, що нам приносить любов. Бо любов – це найбільший дар Божий, це справді сам Божий Дух, який вільно в нас діє.

Без допомоги Святого Духа не можемо здійснити жодної, навіть найменшої справи, яка заслуговувала б на вічне життя. За допомогою же Святого Духа можемо виконати найважчі справи. Він впливає на наші духовні сили, змінюючи і облагороджуючи їх, тим самим даруючи нам Божі і моральні чесноти. "Дух є нашим життям"; чим більше відрікаємося самі себе (Мт.16, 24-26), тим більше "пристосовуємося до Духа" (Гал.5, 25). Важливою причиною піклування про своє духовне здоров'я і фізичний розвиток у християнстві є ідея тіла як храму Духа Святого. Святий апостол Павло повчав: „Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, Який живе у вас?" (1 Кор. 6, 19). „Хіба не знаєте, що ви – храм