LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Арістотелізм у Києво-Могилянській академії


ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА



На правах рукопису

УДК 1 ( 091 )




ЧЕРНИК Лілія Зенонівна




АРІСТОТЕЛІЗМ У

КИЄВО – МОГИЛЯНСЬКІЙ АКАДЕМІЇ




Спеціальність 09.00.05 – історія філософії




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук








Львів –2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі філософії культури Інституту українознавства ім. І.Крип`якевича НАН України.


Науковий керівник – професор, доктор філософських наук,

Кашуба Марія Василівна,

Інститут українознавства ім. І. Крип`якевича,

завідувач відділу філософії культури.

Офіційні опонентипрофесор, доктор філософських наук,

Братасюк Марія Григорівна,

Тернопільська академія народного господарства


Доцент, кандидат філософських наук,

Рогович Мирослав Дмитрович,

Львівська академія мистецтв.


Провідна установа – Київський національний університет ім. Т.Шевченка


Захист відбудеться 27 грудня 2 000 року об 11 годині

на засіданні Спеціалізованої Вченої ради Д 35.051.02 у Львівському Національному університеті імені Івана Франка

(79016, м. Львів, вул. Університетська, 1)


З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці ЛНУ (вул.Драгоманова, 5).


Автореферат розісланий 24 листопада 2 000 року



Вчений секретар

Спеціалізованої Вченої ради,

доктор політичних наук,

професор В.М.Денисенко




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність теми дослідження зумовлена насамперед потребою прослідкувати витоки й процес формування української філософської думки як самобутнього й оригінального світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння, показати його вкоріненість у поганській міфології, що спричинила можливість засвоєння не так християнського світогляду, як античної філософської спадщини. Двоякий характер цієї спадщини, зумовлений авторитетом Платона й Арістотеля, спричинився до формування двох напрямків не лише у європейській, а й в українській філософській думці. Потреба прослідкувати функціонування одного з цих двох напрямків в українській філософії, а саме арістотелізму випливає з необхідності уточнення характеру української філософії, до чого привернув увагу Д.Чижевський, намагаючись охарактеризувати специфіку української національної філософії та українського менталітету.

Слушним є твердження, що в українській філософії переважає релігійно-містична чи релігійно - ідеалістична філософська антропологія. Але це виглядає свідомим спрощенням, оскільки у таку традицію не вписуються насамперед філософські курси професорів Києво-Могилянської академії, які поза сумнівом, мають у духовній культурі України своїх ідейних попередників та послідовників.

Києво - Могилянська академія відіграла помітну роль у становленні української національної філософії, синтезуючи досягнення європейської філософської думки і українську культурну традицію, а курси професорів Академії – це певний спосіб становлення розвинутих форм філософічного світовідтворення, який можна вважати епістемним способом буття філософії. В цьому контексті вельми актуальною є потреба прослідкувати традицію, яка підготувала грунт для сприйняття раціоналістичного вчення Арістотеля в українській духовній культурі та висвітлити роль ідей Стагірита у формуванні професійної філософії в Україні.

Зв`язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною планової роботи відділу філософії культури Інституту українознавства НАН України, зокрема теми " Філософія в навчальних закладах України та її зв`язок з культурно – історичною епохою" ( 1991 – 1993 рр.) та теми "Проблема людини в українській філософії доби феодалізму " ( 1994 – 1996 рр.), які виконувались у відділі, коли автор дисертації навчалася в аспірантурі. Матеріали дисертації частково відображені у колективній монографії відділу " Проблема людини в українській філософії XVI – XVIII ст." (Львів, 1998 р.)

Стан наукового опрацювання проблеми.

Дослідники історії української філософії, прослідковуючи джерела її становлення і визначальні тенденції та традиції в її розвитку, звертали увагу на вплив ідей Арістотеля на формування філософських поглядів українських мислителів, а також на спрямованість певних тенденцій. Зокрема, в контексті аналізу процесу становлення і функціонування філософських ідей в культурі Київської Русі, роль ідей арістотелізму в цьому процесі частково висвітлив В.Горський. Цей же авторитетний дослідник детально охарактеризував специфіку сприйняття ідей Арістотеля окремими мислителями Київської Русі, зокрема Климом Смолятичем, автором "Моління Данила Заточеника" тощо. Окремі ідеї Арістотеля, наявні в "Ізборнику Святослава", виділив С.Бондар.

Увага до вчення Арістотеля значно пожвавилася у другій половині ХVст., що відображено в роботах І.Паславського, В.Литвинова, В.Андрушка та ін. Вплив ідей античної філософії, зокрема вчення Арістотеля на осмислення світу українськими діячами культури значно посилився в ХVІ- ХVІІ ст., коли відбулася переорієнтація цієї культури на Західну Європу, коли українська молодь масово навчалася за кордоном, а в Україні виникли перші навчальні заклади, зокрема Києво – Могилянська академія. Це переконливо засвідчують дослідження В.Нічик, Я.Стратій, М.Роговича, І.Паславського, І.Захари, М.Кашуби, В.Кондзьолки, І.Пашука, О.Матковської, О.Старовойта, С.Подокшина, К.Прокошиної та ін. Відомо, що основою філософських курсів у Києво – Могилянській академії стала філософська система Арістотеля, однак її застосування в процесі викладання філософії зазнало певних змін. Хоча маємо декілька праць, які висвітлюють зміст філософських курсів, що викладалися в Академії, насамперед це роботи В.Нічик, М.Кашуби, І.Захари, Я.Стратій, В.Литвинова, М.Роговича та ін., все ж досі немає узагальнюючої праці, яка б проаналізувала особливості засвоєння й переосмислення ідей Арістотеля українськими професорами. Ця обставина й зумовила завдання дисертації.

Мета і завдання дисертації. Мета даного дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб прослідкувати роль вчення Арістотеля у становленні, формуванні й розвитку системи філософського знання в Києво-Могилянській академії на основі раціоналістичної традиції в українській духовній культурі.

Для досягнення вказаної мети поставлено такі завдання:

  • прослідкувати умови й засоби формування раціоналістичної тенденції в українській духовній культурі і роль у ній вчення Арістотеля;

  • дослідити форми ознайомлення українських мислителів з ідеями арістотелізму;

  • осмислити роль вчення Арістотеля у формуванні філософських курсів Києво–Могилянської академії і на цій основі домінування схоластизованого арістотелізму у курсах професорів