LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Соціологія. Демографія → Аксіопсихологічний потенціал гуманізації професійної підготовки соціальних педагогів

Пприкарпатський національний університет імені Василя Стефаника




ГОЛОВАН ВАСИЛЬ ПАВЛОВИЧ



УДК 159. 922.7




АКСІОПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГУМАНІЗАЦІЇ

ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ




19. 00. 07 – педагогічна та вікова психологія






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук










Івано-Франківськ – 2006


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Карпенко Зіновія Степанівна,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника, завідувач кафедри

педагогічної та вікової психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Вірна Жанна Петрівна,

Волинський державний університет імені Лесі Українки, декан факультету психології;

кандидат психологічних наук, доцент

Ліщинська Олена Альбертівна,

старший науковий співробітник лабораторії

психології мас і спільнот Інституту соціальної

та політичної психології АПН України.

Провідна установа: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України,

лабораторія психології особистості ім. П. Р. Чамати, м. Київ.


Захист відбудеться 24 жовтня 2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20. 051. 04 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79.


Автореферат розіслано 23 вересня 2006 року.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Белей М. Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження. Задекларованість Конституцією України (стаття 23) вільного та всебічного розвитку особистості передбачає в якості домінантного вектора модернізації професійної підготовки у ВНЗ її реальну гуманізацію.

Закон про освіту, акцентуючи на державній значущості галузі освіти, наголошує на гуманізмі, демократизмі, пріоритетності загальнолюдських цінностей. Гуманізація освіти, що полягає, як зазначає програма "Освіта" (Україна ХХІ століття), в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, впроваджується центральним суб'єктом – педагогом, тому в аксіокорекції його підготовки повинен вбачатися генеральний напрям трансформації професійної освіти. На часі завдання нарощення й актуалізації аксіопсихологічного потенціалу гуманізації професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів ще на початковому етапі професійно-особистісного становлення.

Тематика наукових розробок гуманістичної парадигми професійної освіти малочисельна і потребує поглиблених досліджень, хоча протягом останнього десятиліття побачили світ праці Ж. П. Вірної, І. С. Булах, В. П. Москальця, Л. Е. Орбан-Лембрик, Н. І. Пов'якель, С. І. Подмазіна, В. Д. Потапової, М. В. Савчина, В. О. Татенка, Т. М. Титаренко, А. В. Фурмана, Н. Ф. Шевченко та інших, з яких випливає, що гуманність належить до числа інтегральних особистісних диспозицій, які оптимізують процес професіоналізації, а також слугує найбільш релевантним показником професійної готовності до ефективної соціально-педагогічної діяльності.

З огляду на те, що освітній процес у вищій школі конструюється обома суб'єктами – викладачем і студентом, – надзвичайно важливим первенем гуманізації ми вважаємо їх обопільні потребу і прагнення до афіляції, що є біопсихосоціальною підставою трансформації всієї системи професійної підготовки на проголошених засадах. Окрім того, аксіопсихологічний потенціал гуманізації професійної підготовки соціальних педагогів суттєво залежить від міри "зжиття" рудиментарних залишків тоталітарного минулого у вигляді авторитарних світоглядних настанов і маніпулятивних патернів. Особливо важливе значення має інтегральна налаштованість особистості на дружелюбне ставлення до інших людей і допомагаючий (фасилітуючий) стиль взаємин. Наявність гармонійної аксіопсихологічної структури особистості, відсутність у ній несумісних і суперечливих ціннісних орієнтацій, соціальних атитюдів, акцентуйованих рис характеру слугує ще одним критерієм ефективної гуманізації соціально-педагогічної освіти.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до плану наукових досліджень кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника "Інноваційні психотехнології оптимізації аксіогенезу особистості" (протокол № 5 від 25 грудня 2001 р.) та наукового проекту "Психолого-педагогічний моніторинг і корекція професійного аксіогенезу в умовах ВНЗ (протокол № 4 від 17 листопада 2005 р.). Тему узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 29 листопада 2005 р.).

Об'єкт даного дослідження становить процес гуманізації професійної підготовки соціальних педагогів.

Предмет дослідження – аксіопсихологічний потенціал гуманізації професійно-особистісного становлення соціальних педагогів в умовах ВНЗ.

Мета дослідження полягає в діагностиці аксіопсихологічного потенціалу гуманізації професійної підготовки соціальних педагогів на предмет його відповідності вимогам відкритого демократичного суспільства і нормативним функціональним обов'язкам представників даної професії.

Завдання дослідження:

  • Вивчити проблему гуманізації професійної освіти в ціннісному вимірі.

  • Розробити концептуально-методичні засади дослідження аксіопсихологічного потенціалу гуманізації професійної підготовки соціальних педагогів.

  • Експериментально встановити структурно-функціональні та процесуально-динамічні показники актуалізації аксіопсихологічного потенціалу в процесі професійної підготовки соціальних педагогів.

  • Обґрунтувати психологічні механізми, освітньо-виховні тенденції та перспективи реальної гуманізації професійної підготовки соціальних педагогів.

    Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: ідеї гуманізму в філософії, соціології, культурології (Н. Гартман, К. Гельвецій, В. К. Ларіонова, А. Маслоу, Ж.-Ж. Руссо, Г. Сковорода, М. Шеллер та ін.); основні постулати синергетики як новітньої метанаукової парадигми (Г. Гакен, І. Пригожин);


  •