LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Соціологія. Демографія → Відповідальність соціального суб'єкта: філософський аналіз

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА





Осокіна Юлія Сергіївна



УДК 3.085.000.141:316.472





ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО СУБ'ЄКТА:

ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ





09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії








АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук












Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі філософії гуманітарних наук філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.



Науковий керівник – доктор філософських наук, професор

БОЙЧЕНКО Іван Васильович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри філософії гуманітарних наук.



Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор,

член-кореспондент НАН України

МИХАЛЬЧЕНКО Микола Іванович,

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень

імені І.Ф.Кураса НАН України,

керівник Центру комплексних досліджень

політичних наук;


кандидат філософських наук

СИРІНСЬКИЙ Роман Аркадійович,

Національний інститут проблем міжнародної безпеки

при Раді національної безпеки та оборони України,

головний консультант відділу регіональної безпеки.


Провідна установа – Центр гуманітарної освіти НАН України, м. Київ.


Захист відбудеться 26" березня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.


З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.


Автореферат розісланий __23__ " лютого 2007 року.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.О.Шашкова




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження обумовлена особливостями сучасної епохи. В ході науково-технічного розвитку суспільства накопичується дедалі більше знань. Проте величезний потенціал науки й техніки може призвести й до незворотних і далеко не завжди позитивних наслідків. Вже протягом півстоліття навіть життя на Землі стало предметом свідомого вибору: людина здатна його знищити, принаймні технічно. І тому дедалі нагальнішим стає дослідження відповідальності соціального суб'єкта – від окремої людини до людства в цілому. На сучасному етапі суспільного розвитку життя людства із природної даності стало предметом взаємоузгодження конкретних суб'єктів, а, отже, – і предметом відповідальності цих суб'єктів.

Важливою характеристикою сучасної епохи, що привертає увагу до феномену відповідальності, є й глобалізація. Створення єдиної світової інформаційної системи загострило проблему відповідальності, спричиняючи взаємну залежність всіх тих, хто виявився включеним в процес глобалізації. В соціально-правовій сфері становлення громадянського суспільства веде до радикальної трансформації відповідальних відносин, а тотальне підпорядкування суспільства державі сприймається сьогодні як пряме порушення прав і свобод громадян. Проблема відповідальності, таким чином, містить у собі головні риси сучасного суспільного розвитку, які виражаються в наростанні й загостренні протиріч між процесом глобалізації та диференціацією відповідальних суб'єктів. У світлі сучасних кризових явищ та тотального ризику в світі доводиться констатувати дефіцит відповідальності, що також спонукає до розгляду проблеми відповідальності соціального суб'єкта. Все цей зумовило вибір теми даного дисертаційного дослідження.

Проблема відповідальності різних суб'єктів діяльності вже отримала певне висвітлення у зарубіжній та вітчизняній літературі. В основному „відповідальність" розглядається в межах етичної, юридичної або політичної проблематики, але й тут фундаментальні праці, де концепт відповідальності був би власним предметом дослідження, відсутні.

Дуже важливі передумови для розробки даної теми були створені в працях фахівців із соціальної філософії, насамперед, В.Андрущенка, І.Бойченка, Л.Губерського, Т.Ящук, праці яких становлять методологічний фундамент наукової розробки питання про відповідальність соціального суб'єкта.

Хочеться спочатку зауважити, що наше дослідження не торкається співвідношення свободи та відповідальності, оскільки існує достатньо філософської літератури, де ця проблема розглядалася досить широко. Це праці В.Еркомаішвілі, Х.Гроссмана, Р.Косолапова, В.Маркова, А.Плахотного, Е.Рудковського. Для даного дослідження філософська класика є дуже важливою основою, бо кожен значний культурно-історичний етап розвитку філософії конкретизував у своїй проблематиці аналіз вибору людини та її відповідальності. Розуміння відповідальності в релевантній системі понять в дисертаційній роботі спирається на філософську спадщину Аристотеля, Августина, Б.Спінози, Т.Гоббса, І.Канта, К.Маркса. Філософи ХХ ст. – М.Гайдеггер, Ж.-П.Сартр, В.Франкл – обґрунтували необхідність і правомірність філософського аналізу відповідальності через пошук сутності людини, акцентували увагу на особистій відповідальності не перед суспільством, а перед власним „Я". Як онтологічну реалію розумів відповідальність М.Бубер. Для Е.Левінаса відповідальність має інтерсуб'єктивне забарвлення.

Відповідальності як особливому типу взаємодії людини та суспільства присвячені праці Л.Грядунової, Г.Заболотної, П.Симонова, М.Цвєтаєвої.

Е.Агацці, В.Вернадський, Л.Велика, Г.Голубєва, В.Енгельгардт, Г.Ленк, О.Лінчук К.Мітчем, О.Мирська, В.Трухін та вітчизняні дослідники М.Сарафанов й О.Сичивиця брали участь у дискусії з проблеми відповідальності вчених у науці й техніці.

Соціально-психологічний аспект відповідальності особистості, коли в центрі уваги є структура особистості та властивості свідомості, досліджувався Л.Дементій, Н.Мінкіною, Ю.Мішиною, К.Муздибаєвим, А.Растігеєвим.

Дослідження сутності моральної відповідальності особистості при соціалізмі було досить поширеним явищем, про що свідчить низка дисертацій (Б.Кортуа, Н.Сафаров, Е.Старчевський). Етичний аспект даної проблематики розроблявся в працях Т.Василевської, Н.Головко, В.Канке, А.Черменіної, коли поняття