LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Соціологія. Демографія → Відповідальність соціального суб'єкта: філософський аналіз

важливу роль відіграє дискурс. Дана форма розвитку відповідальності є результатом компромісу між індивідуальними і колективними цілями. У дисертації в процесі висвітлення специфіки структури відповідальності соціального суб'єкта на основі з'ясування особливостей зв'язку форм вияву відповідальності „по вертикалі" виявлено, що відповідальність тут оцінюється насамперед здатністю всіх елементів її структури поєднуватися в ході відповідальної діяльності на здійсненні цілі, і, отже, акцентується соціальна цілісність відповідальності.

ВИСНОВКИ

У висновках на основі здійсненого дисертанткою системного філософського аналізу особливостей явища відповідальності соціального суб'єкта подано основні теоретичні підсумки роботи, що відображають сутнісний зміст дисертаційного дослідження. Висновки сформульовано згідно поставлених в дисертації завдань:

показано, що дослідницькі розвідки з проблематики відповідальності, зокрема в площині радянського та пострадянського простору, різняться між собою, в першу чергу тим, що спираються на різну теоретико-методологічну основу та є відповіддю на різні виклики часу;

з урахуванням проблематичності як визначення поняття відповідальності соціального суб'єкта, так і результатів різних підходів в даній проблематиці запропоновано розуміння відповідальності соціального суб'єкта як здатності зазначеного суб'єкта взаємоузгоджувати в процесі спільної діяльності дії кожного з діями інших, усвідомлювати наслідки своєї діяльності та бути готовим визнавати підзвітність своїх дій перед собою, співгромадянами та майбутніми поколіннями;

в ході розвитку філософської думки розуміння відповідальності змінювалось як історичними чинниками, так і контекстом вирішення загальніших нагальних проблем епохи: в античності, в умовах зародження рабовласницької демократії, відповідальність поставала, насамперед, у вигляді виконання законів поліса; в Середньовіччі – як дотримання приписів Бога та спокутування первородного гріха, в епоху Відродження відповідальність трактувалась як підтвердження свободного волевиявлення людини в контексті її прославляння; в період Нового часу – здебільшого, у формі необхідної умови співжиття громадян у суспільстві, що є компромісом у вирішенні дилеми „свобода-детермінізм"; починаючи з вчення І.Канта розуміння відповідальності рухалося у напрямі усвідомлення самоцінності буття кожної людини та водночас – необхідності взаємоузгодження особистих, спільнотних і суспільних інтересів;

обгрунтовано полісемантичність змісту поняття соціального суб'єкта відповідальності, основні смислові характеристики якого визначаються завдяки відносинам між особистістю, спільнотою та суспільством. Обстоюється думка про те, що для комплексного аналізу зазначеного поняття стало необхідним осмислення різних граней згаданих відносин, що в свою чергу зумовило необхідність застосування при цьому різних підходів, головним чином, феноменологічного, діяльнісного, формаційного та цивілізаційного. На засадах останнього доречним є виокремлення комунікативного та комунітаристського підходів. Представники комунікативного напрямку витлумачують суб'єкт відповідальності як реальну комунікативну спільноту, кожен член якої відповідальний за досягнення консенсусу, представники комунітаристського напрямку під суб'єктом відповідальності розглядають спільноту людей, яка функціонує на засадах державної солідарності та відповідальності;

доведено, що відповідальність соціального суб'єкта є поліструктурним утворенням. Важливим є виокремлення двох структур означеної відповідальності. В першу структуру входять суб'єкт відповідальності, об'єкт відповідальності, мета, засоби, процес та результати реалізації дій суб'єкта, через які і конституюється інстанція відповідальності. Основними ж складовими іншої структури відповідальності соціального суб'єкта постають з авторського підходу, передусім, її різновиди, зокрема – відповідальність моральна, юридична, політична та екологічна;

особливий статус вирізняє екологічну відповідальність як таку форму відповідальності соціального суб'єкта, яка інтегрує в собі характеристики інших форм відповідальності. Її реалізація можлива завдяки переходу від безвідповідальності до моральної відповідальності вченого (В.Вернадський), до благоговіння перед життям і відповідальності людини за все живе (А.Швейцер), до колективної відповідальності за виживання людства, організованої через практичні дискурси (К.-О.Апель), до розвитку голістської етики, яка будується на засадах відповідальності людини за інше життя, з яким вона живе поряд (К.М.Маєр-Абіх), до відповідальності за збереження буття, як буття людини, так і буття природи (Г.Йонас);

детермінаційний механізм відповідальності соціального суб'єкта, в тому числі екологічної відповідальності на сучасному етапі розвитку суспільства набуває істотно іншого вигляду, оскільки реалізується, переважно, на засадах взаємозалежностей, а не субординаційних зв'язків.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Мигаль Ю.С. Відповідальність соціального суб'єкта у світлі етики майбутнього (на матеріалах аналізу колективної відповідальності) // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В.Лях. – Вип. 37. – К.: Український центр духовної культури, 2003. – с.134 – 143.

Мигаль Ю.С. Відповідальність соціального суб'єкта як чинник у формуванні громадянського суспільства: постановка питання // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В.Лях. – Вип. 39. – К.: Український центр духовної культури, 2004. – с.106 – 115.

Осокіна Ю.С. Відповідальність соціального суб'єкта в класичній західноєвропейській філософії // Філософські проблеми гуманітарних наук. – К., 2004, № 1-2. – с. 71 – 76.

Осокіна Ю.С. Моральна відповідальність у системі відповідальності соціального суб'єкта: сутність, структура, функції // Філософські проблеми гуманітарних наук. – К., 2004, № 3. – с.110 – 115.

Мигаль Ю.С. Відповідальність як соціальний феномен: специфіка сучасного філософського осмислення // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – К., 2003. – Вип. 54-55. – с.118 – 119.

Осокіна Ю.С. Відповідальність в світлі етики дискурсу // Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень (До 170-річчя філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Матеріали Міжнародної наукової конференції ЛЮДИНА – СВІТ – КУЛЬТУРА" (20-21 квітня 2004 року, Київ). – Київ.: Центр навчальної літератури, 2004. – 976 с. – с. 315 – 316.

Осокіна Ю.С. Відповідальність як турбота // Міжнародна наукова конференція „Дні науки філософського факультету – 2005 (26-27 квітня 2005 року): Матеріали доповідей та виступів. – К.: ВПЦ „Київський університет", 2005. – Ч.III. - с.62 – 63.