LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Соціологія. Демографія → Бюрократія як соціокультурний феномен

Національна академія наук України


Інститут соціології











Слющинський Богдан Васильович





УДК 316.3 (043.3)




БЮРОКРАТІЯ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН



22.00.03 – соціальна структура


та соціальні відносини






Автореферат


дисертації на здобуття наукового ступеня


кандидата соціологічних наук




Київ – 2002








Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Інституті соціології НАН України.



Науковий керівник доктор філософських наук, професор

Ручка Анатолій Олександрович,

Інститут соціології НАН України,

завідувач відділу соціології культури

та масової комунікації


Офіційні опоненти:

доктор соціологічних наук, доцент Судаков Володимир Іванович, Міжрегіо-

нальна академія управління персоналом, завідувач кафедри соціології



кандидат соціологічних наук, доцент Туленков Микола Васильович, Інститут

підготовки кадрів державної служби зайнятості України, проректор по науково-

методичній роботі


Провідна установа

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

кафедра галузевої соціології, м.Київ




Захист відбудеться 21.06.2002 р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.229.01 в Інституті соціології НАН України

за адресою: 01021, вул. Шовковична, 12, м.Київ




З дисератцією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту соціології НАН

України за адресою: 01021, вул. Шовковична, 12, м.Київ




Автореферат розіслано 15.05.2002 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Стукало С.М.









ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми визначається цілою низкою порушених в дисертації проб-

лем. Складний феномен бюрократії, суть якого намагались розкрити вчені різних

країн і епох, полягає у зосередженні управлінсько-виконавських функцій в руках

певної соціальної верстви, що стоїть якщо не над масами, то поза ними, є однією із

центральних проблем сучасної соціологічної думки. По-різному підходили вчені до

тлумачення феномену бюрократії, надаючи йому досить часто негативне забарвлен-

ня, чим пояснювали неефективну роботу установ чи організацій, характерним для

якої були паперова тяганина, безвідповідальність чиновників, крутійство тощо. Ми

будемо розглядати бюрократію у нейтральному розумінні, як ієрархічну, засновану

на обумовлених контрактом відносинах службової залежності між керівником і під-

леглим організацію, персонал якої визначається певними "законами", наділений

певними правами і отримує постійну грошову винагороду за свою роботу.

Бюрократію можна розглядати і як тип колективу, який створений для вико-

нання певних намірів і цілей, який характеризується формальною структурою пра-

вил, владними відносинами, розділом праці, обмеженим прийомом чи членством. У

цьому розумінні термін "бюрократія" буде означати активний контроль над людсь-

кими відносинами. У такому визначенні бюрократію можна віднести до організації.

Організацію і бюрократію досить часто вважають синонімами, але це не відповідає

дійсності. Хоч сучасна бюрократія виражає сутність організації, але не всі вони є

бюрократіями, про що висловлюється у своїх працях німецький соціолог М.Вебер.

Основна проблема у визначенні терміну полягає у специфікації мети "органі-

зації". Організація виконує певні завдання, і, швидше групи і індивіди у її рамках

передбачають певну множинність різних цілей. Керівники шляхом відбору, навчан-

ня, заохочення і покарань намагаються установити відповідні завдання і "культуру

організації", що впливає на "культуру" певних груп. До таких груп і віднесемо бю-

рократію.

Своїми витоками бюрократія пов'язана із становленням товарно-грошових

відносин, раціоналізацією податкових систем, упорядкуванням відносин між можно-

владцями й підлеглими. Ще Платон у "Законах" розглядав організацію ідеальної

держави: посади, виховання і образ життя громадян, де до "державного упорядкуван-

ня" він відносив дві речі: "установлення посад і майбутніх посадових осіб" і "якими

законами буде відати кожна із посад". Бюрократія Платоном розглядалась як така,

яка не повинна займатися приватною власністю, бюрократія (правителі) повинна бу-

ти при тимократії, олігархії, демократії, тиранії.

Цю ж проблему розглядало конфуціанство, опираючись на вчення китайського

вченого Конфуція. У своїх працях він розглядав ранги правителів, їхні статуси, ролі



і культуру. Як бачимо, питання феномена бюрократії порушувалось у працях цілого

ряду визначних мислителів, які намагались визначити сутність бюрократії, її роль і

місце у суспільстві. Воно залишилося актуальним і сьогодні.

Підвищений інтерес до бюрократії, обумовлений сьогодні ще тим, що довгий

час у вітчизняній соціології її розглядали лише з класових позицій К.Маркса як фор-

му політичного життя. Вчені, політологи, виконуючи певну ідеологічну лінію, вва-

жали, що при побудові нового соціалістичного суспільства це явище само по собі

зникне. Отже, не враховували те, що феномен бюрократії властивий будь-якому сус-

пільному ладу і в період "розбудови" соціалізму він все більше входив в життя сус-

пільства і пускав глибокі коріння у соціальні відносини.

Феномен бюрократії охоплює не якийсь один сегмент суспільства, він прони-

зує всі сфери людського життя. Тому в дисертації феномен бюрократії розглядається

на підставі соціокультурного підходу. Останній, як відомо, враховує єдність форм

соціальності і його культури. В контексті цього підходу бюрократія уявляє собою

феномен соціокультурний, який за своїм змістом поєднує соціально-статусні риси і

цінності та норми специфічного етосу цієї групи. Це вимагає розгляду різних аспек-

тів прояву бюрократії. Вивчення прояву цих аспектів в суспільному житті, вимага-

ють системного соціологічного аналізу, концептуальних розробок і