LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Соціологія. Демографія → Вдосконалення механізмів формування та реалізації гендерної політики в Україні

23


ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ЛАЗАР Ірина Геннадіївна

УДК 396.9:303.42

ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ
ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ҐЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.


Науковий керівник:

кандидат філософських наук, доцент

ГУК Оксана Іванівна,

Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,
доцент кафедри політичних наук і філософії

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

КАШУБА Марія Василівна,

Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,

професор кафедри політичних наук і філософії

кандидат наук з державного управління

ПОПОВ Микола Петрович,

Одеський регіональний інститут державного управління

Національної академії державного управління

при Президентові України,

доцент кафедри державного управління та

місцевого самоврядування


Захист відбудеться 11 жовтня 2007 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.860.01 Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 79491, Україна, Львів, смт. Брюховичі, вул. Сухомлинського, 16, ауд. 220.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 79491, Україна, Львів, смт. Брюховичі, вул. Сухомлинського, 16.


Автореферат розісланий 10 вересня 2007 р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради


І.І. Козак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність досліджуваної проблеми. Україна прийняла низку міжнародних документів, в яких передбачається подальший її розвиток шляхом ґендерної демократизації суспільства, основою якого є консенсусне спрямування щодо досягнення рівних можливостей для жінок і чоловіків. Ігнорування ґендерних підходів гальмує розвиток усіх країн: розвинутих і тих, які розвиваються, а також країн із перехідною економікою, зокрема це стосується й України, яка робить надто уповільнені кроки до задекларованої мети.

Незважаючи на те, що ґендерні дослідження набувають у світі дедалі більшої ваги, в Україні вони залишаються ще досить маргінальним сегментом науки, що зумовлено новизною проблематики у пострадянській науці, домінуванням патріархальних владних структур, необхідністю концептуального і практичного самовизначення ґендерних досліджень у сучасних умовах.

Вагому роль у формуванні та реалізації ґендерної політики відіграє ефективне управління ґендерними процесами з боку держави і, насамперед, створення відповідних та вдосконалення діючих механізмів, оскільки найголовнішим результатом державної політики є успіх у досягненні визначених цілей. Тому важливим завданням на сьогодні для владних інституцій є запровадження таких механізмів, щоб задекларовані у чинному законодавстві ґендерні можливості стали реальністю життя. Зважаючи на сучасну ґендерну ситуацію у державі та керуючись завданнями, визначеними у ратифікованих Україною міжнародних документах, зокрема у Декларації Тисячоліття ООН (2000 р.), можна зазначити, що особливої актуальності набувають дослідження проблем стосовно вдосконалення механізмів реалізації проголошених намірів.

Вагомий внесок у розвиток теорії і практики державного управління, зокрема державної політики та механізмів державного управління, здійснили В. Авер'янов, Г. Атаманчук, В. Бакуменко, В. Князєв, В. Лобанов, А. Мельник, В. Малиновський, О. Оболенський та інші. Питання формування та реалізації ґендерної політики є предметом досліджень багатьох науковців, зокрема їх увагу привернули такі проблеми, як: теоретико-методологічні засади ґендерної політики (Т. Бендас, Л. Гонюкова, Н. Грицяк, К. Левченко, І. Головашенко, М. Кіммел, О. Стрельнік, Н. Чухим) трансформація організаційно-правових механізмів (Н. Болотіна, Л. Дмитрієва, І. Котюк, О. Костенко, І. Лаврінчук, К. Левченко, Т. Мельник, І. Мозкова, А. Олійник, М. Попов, З. Ромовська, О. Руднєва, Б. Савченко, Сулімова), формування ґендерного паритету в органах державної влади (Н. Гончарук, О. Кулачек, І. Микичак, А. Погорєлова, Л. Сєргєєва, С. Хрісанова), культурні особливості державно-владних відносин у ґендерному вимірі (Т. Василевська, Н. Дармограй, П. Дутчак, М. Кашуба, М. Пірен), розвиток громадських жіночих організацій та їх співпраця з органами влади (Н. Ковалішина, О. Костюкова, С. Серьогін, Л. Смоляр), перспективи жінки у сучасній політиці (О. Ветлинська, В. Гаташ, Л. Трофименко, Н. Шведова, О. Ярош), вивчення зарубіжного ґендерного досвіду (С. Береза, М. Буроменський, М. Гінна, Л. Кобелянська, О. Кулачек, О. Матвієнко, Т. Мельник, Н. Оніщенко, М. Попов, М. Томашевська). Праці зазначених науковців створили методологічне підґрунтя для системного розгляду ґендерної проблематики.Зважаючи на вагомий внесок згаданих науковців і цінність проведених ними досліджень, доцільно зауважити, що чимало аспектів ґендерної проблематики все ж залишаються нез'ясованими. Особливої уваги потребує вивчення проблеми вдосконалення механізмів формування та реалізації ґендерної політики, оскільки державна політика має свої особливості розвитку на різних адміністративно-територіальних рівнях, які необхідно враховувати у державотворчій діяльності. Водночас потрібно постійно коригувати та вдосконалювати стратегію і тактику, методи та інструментарій у формуванні та реалізації державної політики України загалом та ґендерної політики зокрема. Все це визначає актуальність дослідження і його науково-практичне значення, а також окреслює основні напрями дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт "Розвиток місцевого самоврядування в Україні у контексті адміністративно-територіальної реформи" (номер державної реєстрації 0107U001601) та "Аналітичні методи експертного оцінювання у діяльності органів виконавчої влади" (номер державної реєстрації 0107U001596) Львівського