LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Соціологія. Демографія → Взаємодія населення з міліцією: стан та шляхи удосконалення

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ




Московець Валерій Іванович




УДК 316. 4. 066




ВЗАЄМОДІЯ НАСЕЛЕННЯ З МІЛІЦІЄЮ:
СТАН ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ




Спеціальність 22.00.03 - соціальна структура,

соціальні інститути та соціальні відносини




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук










Харків - 2001

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі прикладної соціології Національного університету внутрішніх справ МВС України, м. Харків.


Науковий керівник: доктор соціологічних наук, професор
Соболєв Василь Олександрович, Національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри прикладної соціології.


Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор Бакіров Віль Савбанович, ректор Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна;


кандидат юридичних наук Ануфрієв Микола Іванович, заступник Міністра внутрішніх справ України.


Провідна установа: Інститут соціології НАН України, відділ соціології культури та масових комунікацій (м. Київ).


Захист відбудеться "23" червня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27).



Автореферат розісланий "22" травня 2001 р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Мошенський


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Становлення правової держави і громадянського суспільства в Україні вимагає формування відповідних відносин між населенням і державними установами. Населення при цьому повинно взяти на себе зобов'язання утримувати державні установи шляхом сплати податків, дотримуватись у повсякденному житті вимог правових норм, які проголошує держава від імені суспільства, брати практичну участь у підвищенні ефективності та якості роботи державних службовців. Держава, зі свого боку, мусить забезпечувати зовнішню і внутрішню безпеку суспільного життя в усіх сферах, основні права і свободи громадян сприяти підприємницькій діяльності.

Реалізація вказаних завдань потребує розробки і впровадження відповідних науково обгрунтованих програм. Це підкреслюється й в Указі Президента України від 25.04.2001 р. за № 275/2001 "Про розвиток соціологічної науки в Україні". У ньому, зокрема, вказується на необхідність започаткування державних наукових програм з метою вивчення найактуальніших соціальних проблем українського суспільства та розроблення пропозицій щодо його подальшого розвитку, створення для цього відповідних соціологічних і соціально-психологічних служб у державних установах.

Однією зі складних й актуальних проблем, з якими пов'язане зміцнення демократичних засад суспільства, є поліпшення взаємовідносин між населенням і міліцією. Узагальнення практичних заходів щодо реалізації Комплексної програми "Міліція і населення - партнери" свідчить, що для досягнення мети програми необхідно вирішити декілька теоретичних і практичних проблем.

По-перше, існують різні концептуальні підходи щодо взаємодії поліції (міліції) і населення, тому при розробці програм їх співпраці важливо виявити можливості кожного з них.

По-друге, при вивченні реального стану взаємовідносин поліції (міліції) і населення використовують різні методики соціологічного вимірювання, що обумовлює неоднозначність отриманих результатів. Тому потрібно провести узагальнення методів соціологічного вимірювання, яке допоможе вдосконалити існуючі методологічні та методичні засоби соціологічних досліджень.

По-третє, протягом 90-х років поряд зі старим за формою, але новим за змістом співробітництвом, з'явились нові форми і способи взаємодії, які потребують грунтовного якісного аналізу та узагальнення.

По-четверте, поширюється обмін досвідом роботи між працівниками міліції України і поліцією зарубіжних країн як на рівні керівництва, так і між місцевими відділами поліції (міліції). Існує потреба поглибленого вивчення та розробки рекомендацій щодо використання зарубіжного досвіду співробітництва поліцейських структур за громадянами зважаючи на особливості менталітету українського суспільства.

Таким чином, визначення шляхів налагодження ефективної взаємодії між міліцією та населенням є на сьогодні одним із пріоритетних завдань у процесі реформування органів внутрішніх справ і проведення адміністративної реформи в цілому.

Теоретико-методологічні основи вивчення проблеми соціальної взаємодії були закладені в роботах П.Сорокіна, Г.Зіммеля, Е.Дюркгейма, М.Вебера, Т.Парсонса, Р.Дарендорфа, Р.Емерсона, П.Блау, Дж.Хоманса, де дається власне трактування її змісту та механізмів взаємодії.

Проте класичний аналіз означеної проблеми позбавлений системності, не враховує належним чином психологічну складову, а також прикладні аспекти взаємодії, які набувають великого значення у діяльності державних, у тому числі і правоохоронних інститутів.

Важливим для розв'язання цієї проблеми в теоретико-прикладному аспекті є всебічне дослідження особливостей соціальної перцепції в реальних соціальних групах. Науковий аналіз механізмів міжгрупової взаємодії дає можливість більш повного вивчення феномена соціальної взаємодії. У цьому аспекті проблему взаємодії розробляли Г.М. Андрєєва, В.С. Агєєв, А.І. Донцов, Г. Теджфел, М. Шериф.

Практичне значення дослідження міжособистісного і міжгрупового сприймання і взаємодії широко обговорювалось у науковій соціологічній і соціально-психологічній літературі А.Н. Кузнецовим, А.С. Крикуновим, С.В. Кондратьєвою, А.А. Кроніком, А.А. Теньковим, О.В. Цукановою, Б.Г.Ананьєвим, А.А.Бодальовим, А.Н.Леонтьєвим та ін.

Низка робіт присвячена проблемам міжгрупової взаємодії і соціальної перцепції. Це, перш за все, праці А.С.Чернишова, І.Р.Сушкова, Ю.А.Луньова, С.Г.Єлізарова та інших. Однак проблеми соціальної перцепції в аспекті міжгрупового сприйняття потребують більш глибокого аналізу. Не проводилось також експериментальних досліджень, присвячених вивченню ступеня адекватності сприймання різними статусними